УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

''Я Діма, нас розстріляли'': журналістка поділилася страшною історією про дітей Донбасу

22,3 т.
''Я Діма, нас розстріляли'': журналістка поділилася страшною історією про дітей Донбасу

Журналістка і волонтер Юлія Ворона розповіла про побачене в дитячому таборі міста Святогірськ (Донецька область), куди після обстрілів взимку 2017 року привезли евакуйованих з Авдіївки дітей.

Як зазначила вона на Facebook-сторінці фонду "Повернись живим", у той період в Авдіївці відбулися найактивніші з 2015 року обстріли з боку терористів.

"Табір у Донецькій області був повний дітей — дуже мало дорослих погодилися покинути Авдіївку. Щоб чимось відволікти їх, вожаті (18-19-річні хлопці, яких буквально підняли за тривогою) зібрали їх у великій кімнаті й почали знайомитися. Проста гра: назвати ім'я, вік і сказати кілька слів про себе", — написала Ворона.

Читайте: ''Хотіли заморити голодом!'' На росТБ придумали нову лякалку про Донбас

''Я Діма, нас розстріляли'': журналістка поділилася страшною історією про дітей Донбасу

"Я Діма, мені 8 років, і... і нас учора розстріляли". Діти засміялися, на обличчі Діми також з'явилася збентежена усмішка. Дорослі намагалися заспокоїти малюків, а в моїй голові луною звучало те "нас розстріляли" і по шкірі йшли мурашки", — продовжила вона, наголосивши, що їй навряд чи вдасться забути слова цього хлопчика.

Коли вона знайомилася з дітьми, ті навперебій почали розповідати, "як у будинок сусідів потрапив снаряд і пробив стіну, як чиюсь бабусю вбило міною, як в їхньому дворі лежать нерозірвані боєприпаси, як військові давали тушонку і смачний чай, як до чийогось батька приходили люди у формі, як дорослі не змогли приїхати разом із ними через те, що немає грошей".

Ворона також звернула увагу на те, що перед відбоєм хлопці влаштували бої рушниками, загалом поводилися, як звичайні пустотливі діти, "якби не це "нас розстріляли".

Читайте: ''Відпрацюють навички на практиці'': в Криму відкрили військовий табір для дітей

За її словами, вони не хотіли додому і вважали, що в таборі весело, багато хто хотів залишитися там жити, поки не скінчиться війна. "І кожен із них намагався підійти впритул до незнайомої людини і розповісти свою історію якомога голосніше, щоб почули саме його", — додала журналістка.

"О третій годині ночі з однієї з кімнат табору почувся дитячий плач. Тому що більшість із них хоча і сприймають війну, як пригоду, але не пам'ятають, не уявляють — яке воно, життя без обстрілів", — написала вона.

"Я не знаю, скільки вони прожили безтурботним життям у цьому таборі. Не знаю, як склалася доля Діми. Хочу вірити, що колись вони забудуть війну, як жах з іншого життя. Тому що під час неї вони були звичайними дітьми. Тільки їхнє дитинство розстріляли..." — підсумувала Ворона.

Як повідомляв OBOZREVATEL, раніше в мережі показали твори дітей із Донбасу, які проживають поблизу лінії розмежування. "Головні мої плани — вижити", — сказано в одному з текстів.