Все навпаки: розкрита хитрість Москви з визнанням незалежності УПЦ
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Поправки до Статуту РПЦ, запропоновані Архієрейському Собору РПЦ митрополитом Онуфрієм, які допомагали б виглядати УПЦ (МП) більш самостійною церквою в Україні, були затверджені Собором, але в такій редакції, яка звужує самостійність УПЦ (МП) ще більше.
Про це пише портал "Релігія в Україні".
Зазначається, що предстоятель УПЦ митрополит Онуфрій (Березовський) запропонував Архієрейському Собору РПЦ переформулювати деякі положення статуту РПЦ "щоб уникнути подальших спекуляцій, спрямованих на підрив авторитету Української Православної Церкви в очах мільйонів українців".
Читайте: Палиці в колеса: УПЦ МП пригадали спробу зірвати Асоціацію ЄС-Україна
Він захотів "наголосити особливий статус" УПЦ, для чого запропонував собору виділити для УПЦ окрему главу в статуті РПЦ, вписавши в неї, що:
1) "Українській Православній Церкві надано незалежність і самостійність в її управлінні, згідно Визначенню Архієрейського Собору Руської Православної Церкви, що відбувся 25-27 жовтня 1990 року.
2) Українська Православна Церква є незалежною і самостійною у своєму управлінні з правами широкої автономії.
3) У своєму житті і діяльності Українська Православна Церква керується Ухвалою Архієрейського Собору Руської Православної Церкви про Українську Православну Церкву 1990 року, Грамотою Патріарха Московського і всієї Русі 1990 року і Статутом про управління Української Православної Церкви".
Однак у прийнятому Архієрейським Собором РПЦ визначенні "Про внесення змін і доповнень до Статуту Руської Православної Церкви та інші документи Російської Православної Церкви" пропозиції митрополита Онуфрія "обросли" доповненнями, які вперше за багато років чітко звужують самостійність УПЦ у рамках РПЦ/Московського Патріархату.
Зокрема, в пункті 3 визначення говориться: "У своєму житті і діяльності Українська Православна Церква керується Ухвалою Архієрейського Собору Руської Православної Церкви 1990 року "Про Українську Православну Церкву", Грамотою Патріарха Московського і всієї Русі 1990 року і Статутом Української Православної Церкви, який затверджується її Предстоятелем та схвалюється Патріархом Московським і всієї Русі".
Читайте: Вільні від Москви? У Раді розповіли про антиукраїнську діяльність УПЦ
"Ніколи раніше РПЦ не мала схвалювати Статут УПЦ, такого пункту в статуті РПЦ не було. Статут УПЦ каже, що він затверджується Собором УПЦ, і все. Тепер необхідно обов'язково отримувати схвалення у Москві. При цьому виникає природне запитання: якщо центр управління УПЦ знаходиться у Києві, як на цьому наполягає митрополит Онуфрій, підтриманий Архієрейським Собором РПЦ, то чому Статут УПЦ повинен проходити процедуру схвалення у Москві?" - пише автор.
Також у соборному визначенні стверджується: "Ім'я Предстоятеля поминається в усіх храмах Української Православної Церкви після імені Патріарха Московського і всієї Русі". Раніше такої вимоги в статуті РПЦ не було. Тепер затверджена пряма вимога статуту РПЦ про поминання патріарха РПЦ у всіх храмах УПЦ.
"Цей пункт, мабуть, внесений самим патріархом Кирилом, який болісно сприймає своє нерозуміння в цілій низці храмів УПЦ", - сказано в матеріалі.
Далі в тексті документа зазначається: "Рішення про утворення чи ліквідацію єпархій, що входять в Українську Православну Церкву, і про визначення їхніх територіальних кордонів приймаються її Синодом з подальшим затвердженням Архієрейським Собором".
Слід враховувати, що Архієрейський Собор в цьому контексті - це саме Собор РПЦ (у Статуті УПЦ відсутнє таке поняття як Архієрейський Собор, замість якого є Собор єпископів). Раніше в статуті РПЦ такого пункту теж не було. Хоча Архієрейські Собори РПЦ стверджували створення єпархій у межах УПЦ, але це була радше традиція, офіційно не зафіксована в статуті. Тепер це стало обов'язковою нормою.
Наступний, 10-й пункт визначення говорить: "Рішення Помісного і Архієрейського Соборів є обов'язковими для Української Православної Церкви".
Читайте: Глава УПЦ МП розповів у Москві про "непрості стосунки" з державою в Україні
"Це теж нова прописана в статуті РПЦ норма. Раніше багато рішень московських соборів, виходячи з місцевої ситуації, систематично ігнорувалися і не виконувалися в УПЦ. Тепер відкривається нова інтрига у відносинах між РПЦ і УПЦ", - зазначає автор.
11-й пункт: "Рішення Священного Синоду діють в Українській Православній Церкві з урахуванням особливостей, визначених самостійним характером її управління". Це формулювання виглядає свавіллям щодо нинішнього Статуту УПЦ. В УПЦ є свій Синод, і раніше за замовчуванням вважалося, що Синод РПЦ не займається українськими справами. Тепер це вже не так (хоча і з застереженнями).
Інші пункти також закріплюють залежність УПЦ від РПЦ (зокрема, підтверджується, що УПЦ "отримує святе миро від Патріарха Московського і всієї Русі").
Деяким успіхом УПЦ в демонстрації своєї самостійності є пункт 12-й соборного визначення: "В Українській Православній Церкві діє власна вища церковно-судова інстанція". Однак далі говориться: "При цьому суд Архієрейського Собору (мається на увазі РПЦ - ред.) є церковномим судом вищої інстанції для Української Православної Церкви".
Церковний суд РПЦ і раніше де-факто не діяв в УПЦ. Ще патріарх Алексій (Рідігер) письмово це гарантував тодішньому предстоятелю УПЦ митрополиту Володимиру (Сабодану). Тепер існуюча ситуація просто формально закріплена в статуті РПЦ.
Єдиним очевидним досягненням УПЦ на соборі, на думку автора, є пряма декларація визначення Архієрейського Собору РПЦ про те, що центр управління УПЦ знаходиться у Києві (пункт 4-й).
Читайте: Центр УПЦ МП тепер у Києві: в Україні заявили про нові проблеми
"Швидше за все, цей запис було зроблено, щоб формально убезпечити УПЦ від дії закону про ''церкви з центром у країні-агресора", проект якого розглядається у парламенті України. Однак інші пункти соборного визначення слабо корелюють з цією поправкою", - пояснив він.
Таким чином, якщо раніше в статуті РПЦ була явна двозначність щодо УПЦ, яка давала можливість двояко інтерпретувати положення статуту, в новому визначенні Архієрейського Собору РПЦ ця двозначність знята на користь фактичного центру управління у Москві.
Як повідомляв "Обозреватель", під час Архієрейського собору Російської православної церкви, що проходить у Москві, РПЦ вперше офіційно визнала незалежний статус Української церкви Московського патріархату, прописавши в своєму статуті, що центр її управління знаходиться у Києві.