Блог | Війна як шанс для рестарту
Війна перетворила Україну на унікальний простір із тестування стійкості управлінських моделей. "Штормове попередження" від 24 лютого стало викликом цивілізованому світу. "Червоний" прапорець на шпилі змушує усіх шукати нові рішення. Вони діятимуть під час війни і пізніше, коли настане перемога і розпочнеться відновлення.
Наразі Україні й країнам ЄС важливо синхронізувати управлінські системи. Для України це принципово з огляду на статус кандидата до Євросоюзу, а партнерам – аби разом протидіяти підступам нашого спільного ворога – РФ. Міжнародні колеги відзначають фундаментальну стійкість української системи публічного управління, виявлену у війні з РФ.
Втім, усі розуміють, що "червоний" рівень загрози оголошено надовго. Пересидіти в укритті не вдасться нікому. Тому важливо разом посилювати управлінський захист й інституційну спроможність. У світі існує колосальний запит на пошук і визначення дієвих в умовах війни управлінських рішень. Які допомогли би встояти Україні, а всім іншим – стати міцнішими.
Усіх обпікають ризики війни. І всім потрібен бар’єр російській загрозі. Вважаю корисним для України досвід держав, які впроваджували кейси післявоєнних реконструкцій. Його врахування допоможе нам і ЄС визначити пріоритети, прорахувати темп й етапність ключових рішень. Команда Нацагентства з питань державної служби налагодила діалог із колегами з постконфліктних країн. Серед них – Боснія і Герцеговина, Ізраїль, Хорватія… А також – експертними середовищами з ООН, Єврокомісії, інших міжнародних організацій.
Актуальний досвід проектуємо на українські реалії, удосконалюючи національну систему публічного адміністрування. Загальний європейський тренд – побудова інноваційної моделі цифрової публічної служби. Із максимальним застосунком дистанційних технологій. Вона є стійкою в умовах гібридної і реальної військової загрози.
Важлива складова – функціональність і сталість органів місцевого самоврядування (ОМС). У нашому випадку цей напрямок реформи визначається відповідним законопроектом, що розробили в НАДС для усунення колізій, різночитань та розриву між державною службою і службою в ОМС. В разі прийняття Парламентом проект стане фундаментом для розвитку місцевого самоврядування в Україні. Ключовим маркером ефективної публічної служби є довіра: власне в управлінській площині, із громадянами, а також – з міжнародними партнерами. Її наявність – запорука суспільної легітимності влади.
Один з напрямків реформи – розвиток людських ресурсів публічної служби. Удосконалюємо моделі залучення, відбору і найму працівників. А також – формуємо запит на пошук якісних спеціалістів, здатних визначати і опановувати актуальні компетенції. Більшість партнерів звертають увагу на важливість психологічного захисту публічних службовців під час поствоєнної реконструкції. Доведено, що психологічний чинник впливає на мотивацію публічного службовця і на якість наданих ним послуг.
Це актуально для територій, де ворог лютував надто жорстко. Для колег із Маріуполя, Сєвєродонецька, Миколаєва, Мелітополя, які виживали у пеклі, будемо розробляти спеціальні програми. Врахуємо досвід колег із Агентства з питань державної служби Боснії та Герцеговини, де успішно реалізували такі програми. Нещодавно на онлайн-дискусії обговорювала з колегами із Єрусалимського муніципалітету досвід створення міської психологічної служби.
Завдання її інструкторів – сприяти керівникам державних установ у налагодженні в колективах емоційної рівноваги. Приміром, на рівні муніципальної школи інструктор дає психологічні консультації директору. Той комунікує з учителями. Ті – з учнями. Технологія "емоційної вентиляції" дозволяє уникнути в колективах психологічних криз, сформувати спільну стратегію і прийнятне для більшості бачення майбутнього.
Зрештою, це впливає позитивно на якість наданих містянам послуг. Більшість колег рекомендують в умовах війни бути особливо виваженими у питаннях управління персоналом. Насамперед щодо скорочень. Брак кадрів є підтвердженим ризиком постконфліктних суспільств. На жаль, кваліфіковані службовці гинуть, ідуть з держсектору чи емігрують.
Такими є нинішні реалії. Необхідно усунути чинники, які відштовхують від публічної служби кадри з приватного сектора. Аби розширити кадрову базу і згодом – ініціювати програми стимулювання емігрантів та перспективних репатріантів, готових працювати на державу. Вже сьогодні обговорюємо можливості стажувань для українських службовців в інституціях країн ЄС. Сподіваємося запустити пілотний проект із польськими колегами.
Важливими чинниками є європейський тренд на відповідальне лідерство, позитивне мислення, пошук колективної мотивації, орієнтацію на результат. Відчуття державним службовцем важливості власної місії впливає на його персональні результати. Інший важливий виклик – цифровізація. Вважаю прийнятним сінгапурський кейс Цифрового індексу зрілості, що визначає рівень її маркером якості послуг державних установ. Один із напрямків – системне запровадження онлайн-програм з професійного навчання і саморозвитку. Зокрема – з вивчення іноземних мов.
Зауважу, що НАДС підписав меморандум із найбільшою у світі освітньою компанією "EF Language Learning Solutions". Невдовзі 380 міжнародних викладачів безкоштовно навчатимуть українських публічних службовців англійської. Це – нагода кожному з нас опанувати мову ділового спілкування України та ЄС. Умова успіху постконфліктних країн – здатність створити ефективну прозору управлінську систему у партнерстві з усіма зацікавленими сторонами.
Держслужба є ланкою між державою і суспільством, маркером довіри людей до влади. Її складові – етичність, відповідальність, розуміння суспільних потреб і готовність їх задовольняти. Це – запобіжник від суспільної втоми, якою завершуються усі масштабні конфлікти. Ключове завдання української влади – сформувати систему управління, прийнятну більшістю громадян. Із цінностями, близькими громадянському суспільству і європейським партнерам. Так стартували країни Балтії після розвалу СРСР та республіки колишньої Югославії після війни.
Таке бачення посилить міжнародну післявоєнну підтримку України. Усвідомлюю, що на той час ресурси держави виснажені, а здатність уряду надавати послуги – знижена. Це впливатиме на якість державних послуг. Приміром, у Боснії та Герцеговині у 1994-му втричі знизилися темпи імунізації дітей. А в Ліберії після 15-річної громадянської війни було зруйновано 50% шкіл, що позбавило 800 тисяч дітей освіти. Україна має бути готовою до таких викликів. Але маємо водночас усвідомлювати, що перемога завжди відкриває вікно можливостей для швидкої трансформації країни. Ключове слово – "швидкої", оскільки невдовзі воно зачиниться. Мусимо встигнути.
