Відкритий бій куркулям: як 90 років тому Сталін намагався знищити українців

Відкритий бій куркулям: як 90 років тому Сталін намагався знищити українців

Рівно 90 років тому, 30 січня 1930 року, за наказом Йосипа Сталіна почалися масові репресії проти сільських жителів, які скалічили життя мільйонів українців.

Як Сталін намагався звалити провину на підлеглих і як українці чинили опір режимучитайте в матеріалі OBOZREVATEL.

З чого все почалося

Процес колективізації почався у 1928 році – села стали об'єднувати в колгоспи. Оголосили про "п'ятирічку" – за цей час в Україні повинні були об'єднати 30% сільських господарств. Однак місцеві жителі зовсім не тепло зустріли такі реформи – вони банально не розуміли, навіщо віддавати в "колективне господарство" все те, що було здобуто чесною працею.

За весь період колективізації в Україні трапилося 7382 бунти селян – за один тільки серпень 1929 року офіційно зафіксовано 116 "терористичних актів". Все це тривало попри показові суди над "противниками лінії", якими займалися НКВС і ЧК.

У підсумку це призвело до репресій, які назвали розкуркуленням. 21 січня 1930 року в газеті "Красная звезда" вийшла стаття "До питання про політику ліквідації куркульства як класу", в якій Йосип Сталін фактично давав карт-бланш у діях проти "куркулів" і закликав "зломити їх у відкритому бою". Через тиждень Політбюро ЦК ВКП(б) опублікувало постанову "Про заходи щодо ліквідації куркульських господарств у районах масової колективізації", що й дало початок репресіям.

Розкуркулення в Україні
Що було в постанові

Політбюро наказало поділити "куркулів" на три категорії:

  • активні вороги радянської влади, учасники антирадянських виступів. Їх потрібно було або розстріляти, або ув'язнити на 10 років;

  • пасивні вороги радянської влади (ті, хто не хотів віддавати свою власність). У них належало конфіскувати майно, а їх самих – виселити в північні й східні регіони СРСР;

  • лояльні до влади громадяни. Їх переселяли за території колективізації, надавши їм гірші землі.

Щоправда, кого взагалі вважати "куркулями" – чіткого визначення не надавалося. Тож покарання спіткало як багатих селян, так і тих, хто просто використовував найманих працівників.

Також, згідно з цією постановою, доручали забрати землю і майно у всіх, хто не захотів приєднуватися до колгоспу, а сотні тисяч осіб депортувати з України або відправити до концтаборів.

Розкуркулення тривало до квітня, охопивши 309 українських районів, в яких налічувалося понад 2,5 мільйона сільських дворів. Фактично, це була половина сіл України.

Розкуркулення в Україні
Терор, беззаконня й брехня Сталіна

Методи, які використовувалися "чекістами", були далекими від законних. Ба більше, крім силових способів, не гребували й маніпулятивними – народ просто залякували. Декого примушували йти проти своїх же односельців, а якщо хтось з бідняків або найманих робітників відмовлявся працювати з владою, то його зараховували до "підкуркульників" – заходи щодо них були такі ж, як і для "куркулів".

Природно, були й ті, кого дії влади не лякали. З 20 лютого до 2 квітня відбулися 1716 масових виступів, на яких українці виходили із закликами "Геть СРСР!", "Хай живе самостійна Україна!", "Давайте завойовуваті іншу свободу, геть комуно!" й подібними. Доходило до того, що люди озброювалися лопатами й вилами, а після йшли громити місцеві органи влади.

Розкуркулення в Україні

Відчувши напругу, Сталін спробував звалити провину на підлеглих чиновників, які нібито неправильно зрозуміли лінію партії, а колективізація начебто повинна була бути добровільною. Щоправда, щойно закінчилася посівна кампанія, "розкуркулення" відновилося, охопивши 450 регіонів України з 583. Внаслідок цих жахливих репресій сотні тисяч сільських господарств були знищені, понад півтора мільйона осіб пограбовані, а приблизно половину всіх "розкуркулених" відправили до північно-східних регіонів СРСР, де завдяки примусовій праці активно розвивалася лісова промисловість.