Зеленський зустрінеться з Путіним і обговорить нову формулу: чого чекати українцям

Зустріч лідерів країн "нормандського формату" найімовірніше відбудеться вже у вересні цього року. Бажання провести саміт якнайшвидше вже висловили Франція, Німеччина й Україна, відповіді чекають тільки від Росії. За заявою українського президента Володимира Зеленського, на зустрічі "нормандської четвірки" обговорюватимуться всі пункти Мінських домовленостей, а також можливість імплементації так званої формули Штайнмаєра. Які небезпечні рішення для України можуть ухвалити лідери "нормандського формату" – розбирався OBOZREVATEL.Читайте: "Є червоні лінії": у Путіна жорстко висловилися про "нормандський формат" Головне:Україна, Німеччина і Франція наполягають на проведенні зустрічі "нормандської четвірки" найближчим часом.Однією з ключових тем саміту стане можливість реалізації "формули Штайнмаєра", яка передбачає проведення виборів на Донбасі, а вже потім виведення російських військ і встановлення контролю над українсько-російським кордоном з боку української влади.На узгодженні цього "плану" наполягають Росія і Франція.Після зустрічі глав "нормандського формату" є ймовірність проведення другого етапу обміну полоненими між Україною і Росією.Формула Штайнмаєра Одна з головних тем, яку розглядатимуть лідери на саміті в "нормандському форматі", – узгодження і реалізація "формули Штайнмаєра". Про це заявив український президент Володимир Зеленський, за його словами, це стане "одним із найскладніших питань", обговорюваних на зустрічі.Читайте: Неприйнятно: названі дві загрози "нормандської" зустрічі Ця формула – це компромісний порядок виконання Комплексу заходів, який був узгоджений ще в лютому 2015 року тодішніми лідерами України, Росії, Франції та Німеччини Петром Порошенком, Володимиром Путіним, Франсуа Олландом та Ангелою Меркель. В документі, серед іншого, прописувалося: повне припинення вогню з 15 лютого; відведення військ; амністія і помилування учасників бойових дій; обмін заручниками "всіх на всіх"; надання Донбасу особливого статусу; відновлення повного контролю над державним кордоном із боку уряду України у всій зоні конфлікту; проведення місцевих виборів за українським законодавством. На жаль, жоден із пунктів Комплексу виконано не було, не в останню чергу через те, що сторони не змогли домовитися, в якому порядку мають виконуватися пункти угоди.Читайте: У "Слузі народу" анонсували розширення "нормандського формату" Україна наполягає на тому, що насамперед на Донбасі припиняється вогонь, відводяться російські війська, встановлюється контроль над кордоном і тільки потім проводяться вибори за українським законодавством. Зі свого боку Росія вважає, що спочатку на Донбасі потрібно провести вибори, а згодом уже все інше. З огляду на такий стан справ, колишній міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр, запропонував компромісний варіант, який передбачав ухвалення Верховною Радою України закону про проведення виборів в окупованих районах Донецької і Луганської областей, до роззброєння бойовиків і виведення іноземних військ із Донбасу. Вибори повинні були пройти під наглядом ОБСЄ. Читайте: Небезпечна пастка: як і чому Путін затягує зустріч лідерів "нормандської четвірки" У разі, якщо представники місії не зможуть підтвердити, що вибори пройшли відповідно до українського законодавства та європейських стандартів, результати волевиявлення будуть анульовані. Якщо ж вибори будуть визнані міжнародними спостерігачами законними – Україна надає ОРДЛО особливий статус, і тільки після цього з окупованої території виводяться бойовики і відновлюється контроль над українсько-російським кордоном. Тобто, такий план цілком влаштовував Російську Федерацію, але Україна навідріз відмовлялася слідувати йому. "Формула Штайнмаєра" так і не була "зафіксована на папері" та узгоджена всіма учасниками "нормандської четвірки".Читайте: Зеленський піде на поступки? Портников вказав на загрози "нормандської" зустрічі Чи будуть вибори на Донбасі Позиція української сторони за президентства Петра Порошенка була однозначною – до виведення російських військ, жодних виборів на окупованій території бути не може. Такої ж позиції дотримуються й у США. Зокрема, спецпредставник США Курт Волкер і тимчасовий повірений у справах держави в Україні Вільям Тейлор під час форуму YES у Києві заявили, що проведення виборів в ОРДЛО можливе лише в тому випадку, якщо Росія зможе гарантувати безпеку в регіоні. Читайте: Кремль ставить умови: з'явилися нюанси зустрічі глав "Нормандської четвірки" Тейлор же чітко наголосив, що російських військ не може бути на Донбасі під час проведення виборів. Зі свого боку Зеленський заявив, що рішення щодо "формули Штайнмаєра" ухвалюватимуть лідери чотирьох держав – України, Росії, Німеччини та Франції. Але, на переконання колишнього заступника міністра з питань тимчасово окупованих території і внутрішньо переміщених осіб України Георгія Туки, Франція і Росія, за пасивної позиції Німеччини, наполягатимуть на виконанні цієї формули.Читайте: Зустріч "нормандської четвірки" зірвана? З'явилися тривожні дані Ексчиновник сумнівається, що за такого натиску Зеленському вдасться встояти під час проведення "нормандської" зустрічі і не погодитися на ті пропозиції, до яких Україна підштовхує РФ разом із Францією. Дотиснуть чи не дотиснуть українську сторону інші учасники переговорів, залежатиме від того, як українська делегація буде формувати свою захисну позицію, вважає експертка-міжнародниця Юлія Осмоловська. Якщо виходити з того, що це небезпечно для українських національних інтересів, тоді Україна повинна чітко сформулювати зустрічні умови того, що прив'язувати до виконання цієї "формули Штайнмаєра".Читайте: "Нормандський формат" – пастка для України: Портников пояснив, що готує Путін "Тактичним рішенням на цьому етапі могли б бути спроби української делегації говорити про інвентаризацію всіх Мінських домовленостей і роботу над єдиним розумінням виконання кожного з пунктів. Хто повинен виконувати, зобов'язання сторін, санкції за невиконання, терміни, і так проробити по всьому тексту Мінських домовленостей", – сказала в коментарі OBOZREVATEL міжнародниця. За її словами, в України є головний аргумент на вимоги Росії виконати "формулу Штайнмаєра" – ця формула ніде не зафіксована, і немає жодних доказів, що вона була узгоджена українською стороною. Однак, у РФ проявилася певна тактика, завдяки якій вона зможе схилити українську сторону на виконання своїх умов.Читайте: Україну душитимуть: озвучено прогноз щодо "нормандської" зустрічі "Я не виключаю, що РФ у своїй тактиці використовувала момент обміну полоненими для того, щоб викликати в української делегації жагу до нових перемог. Російська сторона могла це робити з далеким прицілом, саме для того, щоб створити підвищене очікування конкретних перемог від Зеленського з боку українців, і в такий спосіб посилити внутрішній тиск на українського президента в суспільстві", – говорить Осмоловська. "Цей фактор тиску, часу, невідкладності і потреби, це те, що РФ використовує в своїй переговорній стратегії для того, щоб створити для опонента незручні умови, і щоб він ухвалював рішення під тиском тих чи інших факторів", – додала вона. Втім, імовірність того, що українська делегація на чолі з українським президентом таки піде на компроміси існує. Але, не через тиск Франції, Німеччини чи Росії, а з огляду на українські національні інтереси.Читайте: Переговори у "нормандському форматі": ексголова МЗС підбив підсумки Крім того, на думку експерта-міжнародника Павла Рудякова, проведення виборів на Донбасі може відбутися уже в 2020 році. "Квітень-травень-червень 2020 року – це цілком реально", – заявив він, зазначивши, що про повне виведення російських військ не йдеться, але, найімовірніше, буде розведення військ на всій лінії розмежування. Другий етап обміну полоненими Першими про черговий масштабний обмін заговорили російські ЗМІ. За їхніми джерелами, це нібито може трапитися після саміту в "нормандському форматі". Таку ж інформацію підтвердив адвокат Валентин Рибін. Конкретні терміни поки не обговорювалися.Читайте: Новий обмін полоненими: у Кремлі висунули ультиматум Україні "Я не знаю, чи будуть у цьому брати участь мої підзахисні, оскільки ще немає навіть розуміння, чи точно буде другий етап і коли він пройде. Але поки все, що називається, "перебуває в роботі", тому, коли і хто конкретно – невідомо", – сказав Рибін. Перший заступник голови комітету Держдуми у справах СНД, євразійської інтеграції і зв'язків зі співвітчизниками Віктор Водолацький зазначив, що треба прагнути до повернення всіх громадян додому. "Продовження обміну, безумовно, необхідне. І обмінювати треба всіх на всіх. Не можна з цим затягувати занадто довго, оскільки людина не повинна сидіти за сфабрикованими звинуваченнями", – додав він.Читайте: Путін тримає в полоні 113 українців: анонсовано новий масштабний обмін На думку Рудякова, обмін полоненими відбудеться, незважаючи на те, пройде зустріч у "нормандському форматі" чи ні. Його проведуть у рамках Мінських домовленостей за формулою "всіх на всіх". Довгоочікувана зустріч Обговорення про можливе проведення саміту в "нормандському форматі" активно розвинулося після перемоги Володимира Зеленського на виборах президента України в квітні 2019 року. Крім того, обмін уже двох учасників переговорів із моменту останньої зустрічі "нормандської четвірки" в 2016 році, а саме від Франції та України, також став об'єктивною причиною в необхідності проведення чергової зустрічі.Читайте: Обмін усіх на всіх і повне розведення військ: Зеленський дав завдання для "нормандської четвірки" І тільки в Кремлі звучали заяви про відсутність підстав для проведення саміту. Як стверджував прессекретар російського президента Володимира Путіна Дмитро Пєсков, без будь-якого просування у виконанні пунктів Мінських домовленостей, подібна зустріч не має сенсу. До того ж у РФ підтвердили, що жодних переговорів про проведення зустрічі лідерів "нормандської четвірки" не відбувається. Але все кардинально змінилося вже у кінці літа цього року. На саміті G7 канцлер Німеччини Ангела Меркель і президент Франції Еммануель Макрон заявили про підготовку до проведення саміту в "нормандському форматі" найближчим часом. Ця ж можливість тижнем раніше обговорювалася між російським і французьким президентом на зустрічі в Парижі. Як наголосила німецька канцлерка, нова зустріч повинна посприяти прогресу у втіленні Мінських домовленостей.Читайте: Пристайко висловився про тиск на Україну на саміті "нормандського формату" Однією з підстав для проведення саміту стало розведення військ у Станиці Луганській і так зване "хлібне" перемир'я, про що сторони домовилися в рамках переговорного процесу в Мінську. Але головним поштовхом все ж став масштабний обмін полоненими між Україною і Росією, який відбувся 7 вересня. Того дня додому повернулися 35 в'язнів Кремля, зокрема Олег Сенцов, Олександр Кольченко, Роман Сущенко, Павло Гриб і військовополонені українські моряки. Нині конкретної дати проведення саміту немає. Відомо, що 2 вересня зустріч провели політичні радники глав чотирьох країн "нормандського формату", на підставі їхнього звіту глави України, Росії, Франції та Німеччини повинні будуть визначитися з датою. Володимир Зеленський наполягає, щоб зустріч відбулася вже у вересні.