Фізики Лейденського університету (Нідерланди) знайшли спосіб визначити точну швидкість розширення Всесвіту – це потрібно для вирішення розбіжностей між двома методами, що дали раніше різні результати.

Відео дня

Протиріччя стали приводом для того, щоб вчені навіть заговорили про кризу в космології, йдеться в пресрелізі статті на цю тему, опублікованій на Phys.org. Повністю її текст доступний в журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society.

Для того, щоб виміряти швидкість Всесвіту, дослідники використовували явище, яке називають гравітаційним лінзуванням. Воно виникає, коли масивний об'єкт – галактика, що породжує лінзу, – викривляє світло, що йде від більш далекого об'єкта. Наприклад, такого як квазар.

Іноді гравітаційна лінза виявляється зміщеною від центру. В результаті частина світлових променів буде йти довше, ніж інша – з різницею в дні, тижні та місяці. В цьому випадку квазар змінює яскравість, і виникає подвійне зображення: одна його частина виглядає більш тьмяною, інша – яскравою.

Цю різницю в часі вчені вирішили використовувати для визначення відстань до лінзи й до самого квазара. Якщо порівняти результат з червоним зміщенням (явище, при якому електромагнітне випромінювання збільшує довжину хвилі, – ред.), то можна отримати незалежну оцінку константи Хаббла (позначає середню швидкість розльоту в сучасну епоху двох галактик, розділених відстанню в 1 мегапарсек, – ред.). Вони вивчили шість квазарів і отримали усереднене значення, рівне приблизно 73 км/сек на мегапарсек, але з високим ступенем похибки.

Тепер вчені запропонували провести спостереження за тисячею подвійних квазарів за допомогою телескопа обсерваторії Віри Рубін, що почне свою роботу у 2021 році. Вони розробили метод підрахунку середнього ефекту, який дозволить дати значення константи Хаббла з похибкою всього 2%.

Згідно з даними космічної обсерваторії Planck при вимірюванні космічного мікрохвильового фону (метод, що дозволяє простежити за еволюцією Всесвіту після Великого вибуху), значення константи Хаббла дорівнювало 67,31 км/сек на мегапарсек. Альтернативні методи називають інше її значення – від 73,3 до 76,5 км/сек на мегапарсек.

Раніше OBOZREVATEL повідомив, що вчені Університетського коледжу Лондона (Велика Британія) дійшли висновку про те, що важливу роль у походженні життя на Землі зіграло утворення амінокислоти цистеїну. Це відкрило можливість для подальшого синтезу важливих ферментів. Ті, своєю чергою, виступили каталізаторами появи перших живих організмів на нашій планеті.