УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

В Україні з'явився Антикорупційний суд: кому варто боятися

В Україні з'явився Антикорупційний суд: кому варто боятися

Сьогодні, 5 вересня, почалася робота Вищого антикорупційного суду України (ВАСУ). Його створення було вимогою західних партнерів та МВФ у рамках судової реформи, яка розпочалася у 2016 році.

Відео дня

Запит на подолання корупції серед українців доволі високий, адже за останні роки українські суди не спромоглися посадити жодного топкорупціонера. І тепер йде ставка на роботу Антикорупційного суду, який буде розглядати справи винятково за поданням Національного антикорупційного бюро України (НАБУ).

Як працюватиме новостворений суд – читайте у матеріалі OBOZREVATEL.

Читайте: "ЄС": антикорупційні органи не повинні брати участі у брудних політичних іграх

Створення ВАСУ

Після Революції гідності одним із ключових завдань, поставлених новій владі, було подолання корупції. Для цього протягом 2014-2015 років у країні створили два нові антикорупційні органи – НАБУ та САП. Надалі, завдяки судовій реформі, мав з'явитися Антикорупційний суд, який розглядав би справи, винятково підслідні новоствореним органам.

Створення суду ще декілька років саботувалося, проте у 2017 році тодішній президент Петро Порошенко все ж вніс до Верховної Ради України законопроєкт "Про Вищий антикорупційний суд", який був проголосований народними депутатами лише у 2018 році.

В Україні з'явився Антикорупційний суд: кому варто боятися

Найбільше розмов під час ухвалення проєкту ходило навколо права вето Ради міжнародних експертів у процесі обрання суддів. Нардепи не погоджувалися з можливістю міжнародних експертів ветувати тих кандидатів у судді, які не відповідають "критеріям доброчесності", адже це суперечить Конституції України і наполягали на компромісі.

Читайте: Антикорупційному суду України вже приготували 3600 справ

Після перемовин, сторони таки зійшлися на одній позиції, згідно з якою Рада міжнародних експертів таки матиме змогу накладати фактичне "вето", але долати застереження міжнародних експертів зможе спільна комісія Ради міжнародних експертів та ВККС. До того ж рішення цієї спільної комісії має підтримати щонайменше половина міжнародних експертів.

Закон ухвалили, та пізніше виявилося, що у документі була присутня норма, яка передбачала, що корупційні справи, вироки у яких загальні суди винесуть вже після створення Антикорупційного суду, проходять апеляцію в загальних судах.

Так, до ВАСУ не могли потрапити гучні справи НАБУ проти топкорупціонерів, які вже були у судах. Верховна Рада відреагувала на зауваження і дозволила майбутньому суду отримати усі корупційні справи одразу ж після створення.

Читайте: Зеленський провів нові кадрові зміни: хто потрапив до Антикорупційної ради

Конкурсний відбір

Згідно із законом, склад суддів до Антикорупційного суду на відкритому конкурсі відбирала Вища кваліфікаційна комісія суддів України (ВККСУ) разом із Громадською радою міжнародних експертів.

Конкурс стартував влітку 2018 року й тривав до березня 2019-го. Після декількох етапів оцінювання та відбору 19 березня для призначення президенту було відправлено імена 38 кандидатів. І вже 11 квітня вони прийняли присягу. Загалом до першої інстанції Вищого антикорупційного суду увійшли 27 суддів, а до апеляційної палати – 11.

Уже 7 травня вони обрали собі керівницю – нею стала 37-річна суддя з Харківщини Олена Танасевич.

Олена Танасевич

Читайте: Очікування від Антикорупційного суду в Україні: перші прогнози

Які справи розглядатиме ВАСУ

До Вищого антикорупційного суду спрямовуватимуться справи за встановленою КПК України підсудністю, яка залежить від суті злочинів, у яких обвинувачується особа. Серед них:

  • розкрадання держмайна, використовуючи службове становище;

  • зловживання впливом, владою або службовим становищем;

  • використання бюджетних коштів не за призначенням;

  • підкуп аудитора, нотаріуса або оцінювача;

  • надання бюджетних коштів чи кредитів із державного кошторису без прописаних у ньому призначень;

  • пропозиції або надання хабара посадовцю, чиновнику або керівнику держпідприємств;

  • викрадення, пошкодження, привласнення документів, штампів, печаток, порушення встановлених норм обігу наркотиків, психотропних речовин та їхніх аналогів.

Завал справами і паралізація роботи

Ще в той момент, коли народні депутати дозволили передати до ВАСУ всі корупційні справи, були зауваження, мовляв, передача такої кількості справ може ускладнити роботу суду.

Читайте: Антикорупційні судді отримуватимуть по 70 тисяч: розкриті деталі про зарплати

За даними Державної судової адміністрації, Вищий антикорупційний суд з початком роботи отримає для розгляду більше 3500 кримінальних справ. Із них лише 5 відсотків справ, які має отримати суд, розслідувалися НАБУ та належать до категорії справ високопосадової корупції.

І хоча у ВАСУ все ж не передбачають завалу, президент України Володимир Зеленський повторно вніс до парламенту законопроєкт, покликаний змінити підсудність суду. Так, Антикорупційний суд, як і передбачалося раніше, розглядатиме справи, які стали розслідуватися з дня початку роботи суду.

Володимир Зеленський

Та поки очікується, що 5 вересня до суду мають передати усі гучні розслідування НАБУ, включно з апеляцією Труханова та справою Миколи Мартиненка.