Урізаний бюджет і кадровий голод: як працює Феміда Київської області

6 хвилин
11,5 т.
Урізаний бюджет і кадровий голод: як працює Феміда Київської області

В Україні за останні 5 років звільнилося приблизно 30% суддів. Це служителі Феміди всіх рівнів, починаючи від міст і районів, завершуючи працівниками Верховного суду України. 2020-го для функціонування судової гілки влади з державного бюджету виділили майже удвічі менше грошей, ніж було потрібно. Зараз Держказначейство не може розрахуватися із судами за вже надані послуги.

Відсутність належного фінансування призводить до відтоку досвідчених працівників. Водночас навантаження на співробітників апаратів судів не зменшується, радше навпаки. На сьогодні штатна чисельність безпосередньо служителів Феміди в Україні, зокрема, в місцевих загальних судах Київської області забезпечена на 70%. Усе це може спричинити колапс у роботі цієї гілки влади.

У деталях і тонкощах питання OBOZREVATEL розбирався разом із начальницею Територіального управління Державної судової адміністрації України (ДСА) в Київській області Світланою Шевченко.

Урізання бюджету та перекоси в оплаті праці

У Київській області є 28 місцевих загальних судів. У Держбюджеті для їх функціонування було передбачено:

  • 368,1 млн грн 2019 року;

  • 365,4 млн грн 2020 року;

  • 352,3 млн грн 2021 року.

Фінансування судів Київській області та категорії витрат.

Левова частка цих коштів іде на заробітні плати служителів Закону, а також на соціальні та комунальні виплати. В місцевих загальних судах Київської області зараз здійснюють правосуддя 127 суддів і, в середньому, 740 працівників апарату. З 2020 року зарплата суддів зросла, адже вона фіксована, прив’язана до прожиткового мінімуму, але через обмежене та урізане фінансування в середньому на 53% зменшено заробітну плату працівників апаратів цих судів.

"З майже 740 осіб працівників місцевих загальних судів Київської області приблизно 260 – секретарі судових засідань та секретарі суду. У 2019-му співробітникам апаратів судів було нараховано середню заробітну плату 16 тис. грн, а поточного року ця сума склала – 8 тис. грн. Водночас у секретаря судового засідання та секретаря суду оплата праці на рівні 5 тис. грн, а це державні службовці, які мають вищу юридичну освіту", – зазначила Шевченко.

Низькі зарплати співробітників апарату – це лише одна з причин відтоку кваліфікованих фахівців. Зі зменшенням кількості працівників у мантіях навантаження на решту – тільки збільшилося.

У місцевих загальних судах Київської обл. для суддів передбачено 208 посад. Понад 50 – вакантні.
Суди без суддів

У місцевих загальних судах Київської області для служителів Феміди передбачено 208 штатних посад (Наказ ДСА від 2017 року). Станом на 1 січня 2021 року фактична їх чисельність – 149, з них 22 суддів не здійснюють правосуддя. Відповідно, 59 посад є вакантними. Це притому, що низкою Указів президента України в Київську область призначено 26 нових стражів Закону. Майже у третині судів Київської області фактична їх чисельність 50% і менше.

Урізаний бюджет і кадровий голод: як працює Феміда Київської області

Зрештою станом на початок 2021 року в Київській області є райсуди, де один служитель Феміди в середньому в місяць розглядає від 76 до 110, 140 і навіть 160 справ.

А Рокитнянський райсуд із квітня до грудня 2020 взагалі залишився без співробітників у мантіях. Однак канцелярія продовжувала здійснювати прийом та реєстрацію заяв, позовів громадян та установ, обвинувальних актів, матеріалів і клопотань поліції. Втім здійснювати автоматизований розподіл та передачу справ та матеріалів на розгляд не було можливості через відсутність вершителів правосуддя.

"У цій ситуації страждали громадяни. Наприклад, до цього суду надійшло 3 справи про визнання осіб недієздатними та встановлення опіки над ними. Але люди не отримують допомогу від держави у вигляді пенсій, тому що вони судом не визнані недієздатними, а також їм не визначили опікунів", – пояснила співрозмовниця.

За відсутності служителів Феміди неможливо видати і виконавчі листи щодо справ, які набули чинності. У громадян збігають усі строки надання документа до виконання. Це стає заковикою, наприклад, у справах про стягнення аліментів чи у разі трудових спорів.

Відповідно до Конституції України судова гілка влади є незалежною. Її фінансування має відбуватися аналогічно.
Куди йдуть гроші, крім суддівських зарплат

Робота апарату побудована так:

  • є суддя, у якого 1-2 помічники і секретарі;

  • канцелярія суду, що приймає документацію від громадян та правоохоронців, обробляє їх, вносить дані;

  • помічники, які готують матеріали на розгляд судді;

  • суддя, котрий розглядає справу та ухвалює рішення.

Щоб усе функціонувало у режимі нон-стоп, потрібно вчасно повідомити учасників процесу про розгляд справи, викликати свідків на судове засідання, надіслати матеріали на уточнення – це повноваження працівників апаратів судів.

Є ще й побутово-організаційні питання та капітальні потреби. Їх вирішення зведене до нуля. І лише на 16% від реальної мінімальної потреби затверджено суму коштів на інші поточні видатки, з яких основну суму становлять кошти на повідомлення учасників судового процесу про розгляд справ. Так, 2020-го Територіальним управлінням ДСА в Київській області на інші поточні видатки було витрачено 28 млн грн.

"Відповідно до законодавства ми зобов’язані повідомити особу про те, що вона є учасником судового процесу, через поштове відправлення. Наприклад, відправка однієї повістки коштує 35 грн. Сума незначна, на перший погляд. Проте на закупівлю марок, конвертів, паперу, дисків для запису судових засідань минулого року було витрачено 15,7 млн грн. Важливо, що у разі жорсткої економії місцевими загальними судами Київської області лише 1-1,4 млн грн йде щомісяця на використання марок. Це наші основні витрати і на них не вистачає грошей", – наголосила начальниця Територіального управління (ДСА) в Київській області.

Світлана Шевченко – начальниця Територіального управління ДСА в Київській області.

Якщо сторони процесу не сповіщені належним чином, то не може бути розгляду справи в суді.

Світлана Шевченко припускає, що через недофінансування та відтік кваліфікованих фахівців судовій владі в Україні загрожує занепад та повна недовіра суспільства.

"Відповідно до Конституції України судова гілка влади є незалежною, тож і її фінансування має відбуватися аналогічно (ч. 1 ст. 130 Конституції України). Насправді цього не відбувається. У нас є Бюджетний кодекс, Міністерство фінансів, Кабінет міністрів України, які визначають видатки на всі органи влади та інші потреби, що є в державі. Наразі кошти для судової гілки влади виділяють за залишковим принципом, що уже нівелює її незалежність", – сказала Шевченко.

На якість звершення справедливості впливає обсяг надходження коштів від держави до судової системи. Про це йдеться у п. 10 та 14 Висновку Консультативної ради європейських суддів (№11 від 2008 року).

"Адекватна суддівська винагорода є необхідною для захисту від тиску на рішення суддів. Якщо судова гілка влади буде фінансово залежною, це стане підривом основ державності", – переконана начальниця Територіального управління (ДСА) в Київській області.

Кошторис, передбачений на 2021 р., не забезпечує значну частину потреб судів для здійснення правосуддя.

Кошторис для судів в Україні визначається:

  • Кабінетом міністрів, шляхом розроблення та подання до Верховної Ради проєкту закону про Державний бюджет України;

  • Верховною Радою, шляхом затвердження Держбюджету Законом України.

У зв’язку із поглибленням проблеми 18 вересня 2020 року пленум Верховного Суду звернувся до президента України, голови Верховної Ради та прем’єр-міністра України з проханням збільшити видатки на фінансування судової влади 2020 року шляхом внесення змін до Закону України "Про Держбюджет на 2020 рік". Проте гроші так і не були виділені.

Кошти, що передбачені на 2021 рік, не закривають значну частину потреб судів для забезпечення незалежного здійснення правосуддя.

Усе вищесказане негативно впливає на здійснення правосуддя в Україні, а також довіру громадян до державної влади та суду.

УкраїнаКиївсудДержбюджет-2021Держбюджет-2020Міністерство фінансівВерховна Рада УкраїниВерховний суд УкраиныКабінет Міністрів України