УПЦ МП доведеться змінити назву: озвучена умова
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Українська православна церква Московського патріархату (УПЦ МП) буде зобов'язана змінити своє найменування, якщо Верховний суд задовольнить касаційну скаргу Міністерства культури.
"Формальна підстава для УПЦ МП не перейменовуватися – рішення Окружного адмінсуду міста Києва від 22 квітня 2019 року. Міністерство культури має всі підстави для звернення з касаційною скаргою", – сказав OBOZREVATEL провідний адвокат адвокатського об'єднання "Моріс груп" Володимир Бабій.
За його словами, юридична колізія полягає в тому, що, з одного боку, "є закон, який зобов'язує їх це робити" (закон №5309, ухвалений 20 грудня 2018 року, – Ред.). Але, з іншого боку, "вони ініціювали судовий спір, в якому, на мою думку, не зовсім правомірно було застосовано забезпечення, яке, грубо кажучи, нівелює закон", – сказав юрист, маючи на увазі рішення Окружного адмінсуду Києва від 22 квітня.
Зокрема, він нагадав про те, що рішенням суду була введена "заборона державним реєстраторам здійснювати будь-які дії щодо переліку релігійних організацій в Державному реєстрі".
Читайте: "УПЦ МП сама загнеться": в ПЦУ різко відповіли на рішення суду
Таким чином, на сьогоднішній день УПЦ МП не може бути перейменована суто "технічно", – зауважив юрист.
У той же час він підкреслив: Міністерство культури має всі підстави для "звернення з касаційною скаргою до Верховного суду". "Якщо Верховний суд скасує рішення Окружного адмінсуду від 22 квітня, УПЦ МП буде зобов'язана внести зміни в своє найменування", – заявив Бабій.
Він також пояснив юридичні нюанси останнього рішення Шостого апеляційного суду Києва, який 22 липня відхилив апеляцію Міністерства культури про скасування призупинення перейменування УПЦ МП.
Читайте: ''Буде УПЦ МП'': скандальний намісник лаври огризнувся через нову назву церкви
"Це не зовсім рішення по суті. Були зміни в закон, які стосувалися необхідності перейменування певних релігійних організацій. Міністерство культури провело свою експертизу, в якій встановило перелік цих релігійних організацій. Релігійний центр, який має офіційну назву "Київська митрополія Української православної церкви", щодо якої неофіційно використовується "УПЦ МП", звернувся з позовом до Адміністративного суду, щоб визнати протиправними ці розпорядчі накази Мінкульту, які стосувалися необхідності виконання цього закону", – розповів він.
"У цю справу було залучено близько 300 релігійних організацій – фактично всі організації, що входять в УПЦ МП, за винятком релігійних громад – єпархії, місії, монастирі тощо. Так було встановлено перешкоду у виконанні закону. Це забезпечення і було оскаржено в апеляційній інстанції, і, як ми знаємо, апеляційна інстанція відмовила у скасуванні рішення цього забезпечення", – пояснив юрист.
Як повідомляв OBOZREVATEL:
Верховна Рада 20 грудня 2018 року ухвалила закон, який зобов'язує Українську православну церкву Московського патріархату в своїй назві вказати приналежність до Російської православної церкви.
В УПЦ МП різко відреагували на історичне рішення Ради і заявили, що вимога про перейменування може викликати ескалацію агресії проти неї.
20 квітня Конституційний суд України відкрив провадження у зв'язку зі скаргою нардепів від "Опозиційного блоку" про визнання відповідного закону неконституційним.
22 квітня Окружний адміністративний суд Києва зупинив процес примусового перейменування Української православної церкви Московського патріархату.
22 липня Шостий апеляційний адмінсуд Києва відхилив апеляцію Міністерства культури про скасування призупинення перейменування УПЦ МП.