Українцям масово "промивають мізки" за допомогою ШІ та паразитують на військових у соцмережах: у чому небезпека і до чого тут Росія

штучний інтелект фото

Останнім часом користувачів соціальних мереж накрила хвиля публікацій з картинками або відео, згенерованих штучним інтелектом. Незважаючи на фейковість таких публікацій, багато українців навіть не намагаються включити критичне мислення та перевірити інформацію, а старанно лайкають та роблять репости. Найчастіше метою авторів такого контенту є просто бажання розкрутити свою сторінку або канал, але це тільки верхівка айсберга. Головне те, що це несе великі ризики та загрози – особливо коли з'ясовується, що вкиди йдуть із Росії.

Докладніше про ситуацію – у матеріалі OBOZ.UA.

ШІ окупував Facebook

Справжня епідемія із засиллям контенту, згенерованим за допомогою штучного інтелекту, йде зараз у соціальній мережі Facebook. Тут є все: величезна кількість "весільних фото" нібито захисників України, дівчата та хлопці-воїни (щоправда, найчастіше... в російському камуфляжі), сторічні бабусі, які наполегливо просять їх привітати з ювілеєм, ікони, які обов'язково потрібно перепостити, щоб "у вас все було добре"...

"Захисники України" у російському камуфляжі. Джерело: скриншот

Здебільшого з першого погляду помітно, що на фото – не реальні люди, а згенеровані штучним інтелектом картинки. Але на це емоційно реагують українці, приймаючи за чисту монету.

Пропозиція нібито української військової. Джерело: скриншот

Команда "По той бік новин" (незалежної інформаційної кампанії з медіаграмотності, фактчекінгу та розвитку критичного мислення) забила на сполох ще у другій половині 2023 року. Але спочатку йшлося не про "шедеври" ШІ.

"Facebook почав активно рекомендувати підписатися на різні сторінки та групи, з якими ні ви, ні ваші друзі жодним чином не взаємодіяли. Все б нічого, але не менше половини з цих пропозицій – російські. Це не обов'язково щось політичне. Це може бути якийсь примітивний гумор, види природи, фотографії міст (нерідко Москви та Петербурга), щось з історії чи архітектури. Деякі пости навіть англійською мовою. Але якщо трохи глибше копнути, з'ясується, що так чи інакше всі вони пов'язані з Росією", – розповіли фактчекери.

Причому, за їхніми словами, ця тематична нейтральність є чи не найбільшою проблемою. "Важко оскаржити (у соцмережах. – Ред.). Раніше ми безрезультативно вказували на мову ворожнечі, зараз рекомендуємо маркувати такі повідомлення за "невідповідність контенту", – додали вони.

Нині таких публікацій, а також саме згенерованих штучним інтелектом у "піраміді" Facebook величезна кількість. І чим більше реагують на них користувачі, тим більше чергових жертв "експерименту" потраплять на гачок.

Ще один "шедевр" ІІ. Джерело: скриншот

За словами головного редактора OBOZ.UA Лесі Гасич, важливо розуміти, що алгоритми Facebook працюють так, що навіть якщо ви тільки зупинитеся подивитися цей пост (не кажучи вже про лайк, коментарі чи поширювання), то публікації аналогічної тематики вам будуть показуватися постійно. Хочете ви того чи ні. "Як вихід – скаржитися на такі групи та пости, що у нас роблять дуже мало", – додала вона.

Якщо ви звернули увагу, що у вашій стрічці з'явилося багато подібних публікацій, варто виділити час і позбутися ще й рознощиків цієї зарази. Ними можуть бути незнайомі вам люди, які невідомо як і коли опинилися у френдах (на сторінці навіть може не бути жодного реального фото), так і групи, в яких ви перебуваєте. Повірте, результат може вас дуже здивувати.

"Часто буває, що публікацією цілком пристойного контенту та чи інша нібито українська патріотична група у Facebook нарощувала аудиторію, а згодом була перейменована на щось на кшталт "Я за переговори з Росією!", "Росіяни та українці – один народ" та інші. А потім почала публікувати дезінформацію, розгойдувати настрої тощо. Це дуже небезпечно, особливо під час війни", – поділилася Леся Гасич.

А тут українською пропонують привітати російського окупанта з весіллям. Джерело: Facebook

Бити по емоціях – небезпечна технологія

Головний спеціаліст Управління стратегічних комунікацій Генерального штабу ЗСУ полковник Тарас Дзюба у коментарі OBOZ.UA каже, що можна погодитись з висновком: основне призначення технології із засиллям згенерованого ШІ-контенту – це вивчення логіко-емоційної оцінки матеріалу. А саме випадків, коли якість та зміст картинки або відео частково відключають раціональне та логічне їх сприйняття.

"Тобто досліджуються ті інформаційні матеріали, які здатні сприйматися і поширюватись навіть з логічними протиріччями, невідповідностями тощо. Майже 100%, що результати подібних "досліджень" відразу реалізуються в матеріалах інформаційно-психологічного впливу. Крім того, достатньо один раз поширити подібний матеріал і всім контактам особи, яка його поширила, він буде представлений не як реклама Facebook, а від особи, або від групи, в яку цей матеріал запостив хтось з учасників", – каже Дзюба.

У соцмережах сьогодні не тільки багато зображень, згенерованих ШІ, а і фейкових відео. Один приклад: нещодавно у мережі з'явилось "кіно", де нібито працівник ТЦК просить вибачення в українських військових.

На відео був накладений текст: "ТЦКашник потрапив на фронт і заспівав по-іншому". А підписали ролик як "Звернення від колишнього співробітника ТЦК до усіх, до народу України". За дуже короткий термін воно стало вірусним.

У соцмережах завірусилося фейкове відео із "співробітником ТЦК". Джерело: Facebook "По той бік новин"

Його, як і багато інших, теж вкинули росіяни, але це не завадило українцям наполегливо ділитися цим відео та коментувати його.

Тарас Дзюба каже, що коли люди підсвідомо підтримують ті чи інші дії, то ймовірність перевірки інформації з їхнього боку майже нульова.

"Негативне ставлення до ТЦК сформоване, на жаль. У більшості випадків наші громадяни ставлять співробітникам центрів запитання: "Чому самі не на фронті?" А тут таке відео: представник ТЦК потрапляє на фронт і там почувається не "в своїй тарілці". Тобто повна відповідність очікуванням наших громадян. Цим обумовлена велика кількість лайків і поширень. Емоційне сприйняття інформації переважає раціональне", – вважає спеціаліст Страткому.

З іншого боку, каже Дзюба, якщо б до ТЦК було сформовано зовсім інше ставлення, то таке відео відразу б сприймалось як фейк.

"Можна зробити висновок: якщо чітко визначено стан інформаційного середовища і проведено аналіз цільових аудиторій, то, враховуючи ці дані, можна робити будь-які матеріали інформаційно-психологічного впливу, розраховані на емоційне, а не на раціональне сприйняття", – додав полковник ЗСУ.

Публікацій фейкового контенту в соцмережах стало дуже багато. Джерело: скриншот

Чи варто говорити, що інформаційна війна не менш важлива для російських окупантів, аніж безпосередньо бойові дії? І в наших силах бути пильними, не піддаватися на маніпуляції та включати критичне мислення. Інакше такі емоційні гойдалки можуть призвести до серйозних наслідків для нас, для всієї України. Тому дуже важливо пояснити дітям, а також батькам, родичам похилого віку всю серйозність ситуації.