Українські мами виходять з гетто: надихаюча історія активістки

Кіносеанси для мам з немовлятами. Таксі з дитячими автокріслами. Екскурсії та музеї, куди зручно піти з дитячою коляскою. Для України все це поки - фантастика. Але організатор спільноти "Київ дружній до батьків і дітей" Ольга Мирцало вірить: створити Європу в Україні можна і потрібно. Головне - захотіти і робити. Про це вона і розповіла в інтерв'ю "Обозревателю".

- Як виникла ідея спільноти?

- Для мене це було питання мого ментального здоров'я. Я зрозуміла, що, ставши мамою, жінка в нашому суспільстві змушена від чогось відмовлятися, забувати те життя, яке у неї було до народження дитини. Перш за все - відмовлятися від вільного переміщення по місту. Українські мами живуть в гетто: будинок, магазин, парк, поліклініка - все!

Facebook Ольги Мирцало

Я не хотіла з цим миритися. Тим більше, що європейки або американки від цього не відмовляються. У мене був досвід життя за кордоном, мені було з чим порівнювати. Я знайшла однодумців, вони стали додавати в групу своїх друзів - так і вийшло співтовариство.

- Чи не здається вам, що багатьох наших мам влаштовують ці обмеження?

- Для мене це стало шоком, але так - багато батьків миряться зі статусом кво! Суспільство каже їм "сидіть вдома" - і вони сидять! Тому що так повелося: мами сиділи, бабусі сиділи.

Facebook Ольги Мирцало

Якщо ти не був за кордоном, не бачив, як живуть американські й європейські мами, то для тебе це нормально. Завданням нашого співтовариства було показати, що ти повинен не віддавати своє життя дитині, а взяти дитину та інтегрувати її в свою активне життя.

- Ви справляєтеся з цим завданням?

- Спільноті всього рік, але успіхи вже є. Запущено кілька проектів по соціалізації батьків. "Кіно 0 +", мабуть, найуспішніший з них. Батьки, побачивши, що це працює в "Жовтні" на Подолі, пішли в інші київські кінотеатри, в інші міста: Білу Церкву, Рівне, Житомир. Одна мама з нашої спільноти перенесла наш досвід в музеї. Проект "Культурний декрет" працює в музеї Ханенків, музеї Грушевського.

Читайте: Майбутнім мамам на замітку: вчені назвали речовина, яке провокує рак у дітей

Наступного року очікуємо, що приєднається музей Шевченка. Третій успішний проект - "На прогулянку з немовлям", це екскурсії з маленькими дітьми. Є і зимовий варіант такої прогулянки - "На бранч з немовлям".

Facebook "Київ дружній до батьків і дітей

- А чи є проекти, які йдуть не так успішно?

- Батьківські таксі 0 +. Коли батьки, у яких є машина з дитячим кріслом, перевозять інших батьків з дітьми. Чекала ажіотажу - але немає. Та ж ситуація і з великими службами таксі: і Uber, і Уклон кажуть, що на автокрісла немає попиту. І вони мають рацію: батьки з дітьми пересуваються мало, а безпека для багатьох не пріоритет. В Європі дитяче автокрісло - закон, у нас досі - лише опція.

Facebook Ольги Мирцало

Є надія на законопроект, зареєстрований в Раді, але без високих фінансових покарань він працювати не буде. Якщо простіше буде відкупитися, ніж купувати крісло.

- Ви залучаєте до ваших проектів відомих людей: телезірок, політиків?

- Співпраця якщо і є, то мінімальна. Наші політики та зірки ведуть спосіб життя, який сильно відрізняється від життя звичайних українців. Свого часу я запускала проект з установки в громадських місцях сповивальних столиків. Я шукала зірок, які підтримали б проект, а вони не підтримали. Очевидно, життя наших зірок після народження дитини не змінюється: діти - окремо, батьки - окремо.

Крім того, у нас 90% батьків, що сидять з дітьми - це мами. А хто наші політики? Переважно чоловіки. І архітектори міст теж. Вони не проводять багато часу з дітьми і не знайомі з проблемами жінок.

Читайте: Мама хлопчика з діабетом: держава від нас відмовилося, що тепер робити?

У США, наприклад, не тільки жіночі, але й чоловічі туалети вже обладнали повивальними столиками. Чоловіки можуть виконувати всі свої батьківські обов'язки - крім хіба що годування грудьми. Це сталося завдяки дуже активній кампанії зоряного батька - кіноактора Ештона Кутчера. Він написав у соцмережі, що громадські туалети США не дають можливості батькові виконувати свої батьківські обов'язки. І це розійшлося по всій країні, вдарило в нерв. В основному тому, що батьки були готові підтримати це.

Facebook "Київ дружній до батьків і дітей

У нас же немає збалансованого батьківства, чоловік і жінка не ділять обов'язки 50 на 50. Але якщо хтось із наших зірок нас підтримає, будемо вдячні. Адже на відомих людей часто орієнтуються молоді батьки.

- Тобто психологічні бар'єри страшніше бордюрів і сходів?

- Так, крім такого об'єктивного бар'єру таких як відсутність інфраструктури, у нас також є бар'єр суб'єктивного ставлення людей до батьків з малюками. "Народила - сиди вдома" - це очікувалося від наших батьків, це очікується і від нас. 25 років незалежності не сильно змінили ситуацію.

З нами поруч живе ціле покоління людей, які народилися і виросли в Радянському Союзі. І вони не розуміють, чому батьки з колясками повинні бути з ними в транспорті, та ще й в пріоритеті. Бізнесмени не розуміють, чому жінка з коляскою повинна заїхати до нього в аптеку банк, або магазин без перешкод. Дитячі садки та школи не розуміють, чому мама двох дітей з коляскою повинна заїжджати в їх приміщення. В результаті у нас відбуваються жахливі випадки на кшталт недавнього викрадення дитини.

Читайте: Зіркові мами, які не соромляться публічно годувати грудьми

На жаль, ми живемо в суспільстві, яке не толерантно ставиться до батьків з дітьми (і не тільки до них). Ми їм заважаємо. Це суспільна проблема, і єдиний вихід, який я бачу, щоб батьки, незважаючи на все це, залишалися активними, виходили в світ, щоб до них поступово звикали.

Facebook "Київ дружній до батьків і дітей

- Активних батьків стає більше?

- Наша група не є статистично показовою. Це люди, які, як правило, були активними до народження дітей. Зараз нас трохи більше п'яти тисяч. Для Києва це мало, але якщо врахувати, що це результат за рік, то я вважаю це хорошим показником. Ми існуємо повністю на волонтерських засадах, без кампаній по залученню нових учасників - тим не менш, нас все одно знаходять.

- Україна має шанс змінитися в питаннях толерантності, безбар'єрного простору?

- Шанс є у будь-якої країни. Питання в тому, як вона ним скористається і коли. Ми можемо до цього прийти років за 100, а можемо за 15. Це залежить від багатьох факторів, в тому числі від політичної волі, від бачення того, куди ми хочемо рухатися далі. У мене є надія на молодих батьків, які не жили в СРСР.

Facebook Ольги Мирцало

Хтось думає: ось діти виростуть, тоді буду робити кар'єру та подорожувати. Але я народила свою дитину в 43 роки, і для мене це не варіант. Я не можу і не хочу чекати! Сподіваюся, що багато інших батьків теж.

Насправді ми приймаємо дуже непогані закони. І всі наші нові будинки і навіть старі, які реконструюються, повинні відповідати їх нормам. І на папері ніби все є. Але коли ми підходимо до етапу реалізації, то бачимо Поштову площу зі сходами в сім прольотів і одним ліфтом, який знаходиться в ресторані. І ліфт працює тільки в ті години, коли працює ресторан. Ми бачимо залізничний вокзал Києва, де, щоб скористатися ліфтом, потрібно пройти фейс-контроль і ще довести, що тобі дійсно необхідний ліфт.

Тобто ми говоримо про відповідність між деклараціями і діями. І поки батьки з цим будуть миритися, потенціал залишиться потенціалом.