"Ми обійшли ФСБ": волонтер про зустріч із Патріархом і те, коли Україна отримає помісну церкву

Україна ще на крок наблизилася до створення власної помісної церкви. Принаймні, у цьому переконані громадські активісти, що цими вихідними відвідали резиденцію Вселенського Патріарха Варфоломія і передали йому кілька сотень листів на підтримку прагнення нашої держави до самостійності у плані церковному. При цьому, російські спецслужби продовжують нагнітати істерію навколо цього питання, проводячи, за даними "Інформаційного опору", психологічну обробку екзальтованих бабусь, які їздять до родичів у Росію, та завербованих контрабандистів з-поміж громадян України - задля створення картинки неприйняття українцями самої ідеї створення Української помісної церкви. Чи зможе змінити розклади візит активістів до Вселенського патріарха? Яку мету вони ставили перед поїздкою і наскільки змогли її досягти? І коли вирішиться питання - бути чи не бути помісній українській церкві? Про це в інтерв’ю OBOZREVATELзі Стамбулу розповів ініціатор поїздки, волонтер, координатор громадської ініціативи "Стоп-Терор" СЕМЕН КАБАКАЄВ.

- Семене, коли ви їхали до Вселенського Патріарха – яку мету ставили перед собою і чи вдалося її досягти? Як і у кого взагалі така ідея виникла?

- Ідея належить мені. А виникла вона ще тоді, коли ми дізналися, що президент України звертається до Верховної Ради з тим, щоб депутати підтримали його прохання до Вселенського Патріарха Варфоломія І надати Томос на створення автокефальної православної церкви в Україні. Подумали, що продемонструвати підтримку цього прохання ще й з боку громадськості в нашій державі буде зовсім не зайвим.

Ми вважаємо, що створення автокефальної церкви в Україні нарешті відновить історичну справедливість. Тому й ініціювали збір листів на ім’я Вселенського Патріарха з цим проханням.

Читайте: В УПЦ КП пояснили право України на помісну церкву: є дві підстави і прецедент

Збирали ми ці листи десь із місяць. Бо розуміли, що часу у нас обмаль. Адже рішення щодо надання Томосу Україні найвірогідніше прийматиметься на одному з двох наближчих засідань Синоду.

- Це коли?

- Перше засідання відбулося минулого місяця. А наступне відбудеться орієнтовно через місяць.

Так чи інакше, ми поспішали. Буквально за місяць зібрали понад 500 підписів, тобто листів-звернень – і ось учора ми їх доправили в резиденцію Варфоломія.

- У публічній площині якось не чути було про цю громадську ініціативу. Чому?

- Ми цю акцію не проводили публічно, бо знали, що Росія протидіятиме. Вони ж уже робили спроби зібрати звернення вірян, тобто прихожан УПЦ МП і так само відвезти їх Вселенському Патріарху.

Але їм не вдалося. Попри те, що російська ФСБшна агентура провела інформаційну кампанію на території України.

Читайте: Коли в бліндажі звучить "Доставка піци", хлопці офігівають - екс-партизан з Донецька

- А чому їхня спроба провалилася?

- По-перше, вони обдурили. Сказали, що зібрали 10 тисяч підписів прихожан – а ми зі своїх джерел дізналися, що реальна кількість ледь сягнула тисячі. І це з усієї України.

По-друге, вони, як і ми, поїхали до Стамбула і намагалися передати зібрані листи. Але робили вони це настільки нахабно, що їм відмовили. І навіть посилили після цього охорону резиденції Варфоломія. А сам Вселенський Патріарх заявляв, що на нього чиниться тиск.

Було кілька таких випадків.

- Що ж таке вчинили проросійські делегати, що викликали аж такі наслідки – посилення охорони, заяви про тиск?

- Знаєш, мені здається, скоро від московитів захищатимуться всі – за промовчанням. Просто тепер це стосується і церковного напрямку. Таке нове "досягнення" Росії.

Що ж стосується цієї конкретної ситуації, то вони намагалися нахрапом пролізти у резиденцію, при тому, що зустріч їм не було призначено. Їх туди не пустили. Відмовили. Бо така поведінка – недипломатична, неетична.

Росія взагалі нахабно лізе в усі напрямки, які їй цікаві. Тут вона вирішила діяти звичним способом. Але обламалася трохи. І, гадаю, нічого у них не вийде.

- Маєш конкретні підстави для такого оптимізму?

- Наприклад, ми знаємо, що нещодавно Вадим Новинський з таким собі Антонієм Паканичем (керівником справами Української православної церкви, постійним членом Священного Синоду УПЦ МП. – Ред.) літали до Польщі з наміром підкупити місцеву церкву – і у них нічого не вийшло. Вони з собою валізу грошей возили – і ті гроші у них ніхто не взяв.

Тож нахабство, гроші і терор таки не є інструментами досягнення мети у цивілізованому світі. Гадаю, питання надання Томосу на створення помісної церкви в Україні не стане винятком.

- Розкажи про сам візит. Як все відбулося?

- Ми приїхали вчора (в неділю, 10 червня. – Ред.), напередодні Дня ангела Вселенського Патріарха. Ввечері відвідали молитву. Після неї відбувалося вручення подарунків, і ми мали можливість поспілкуватися безпосередньо з Варфоломієм І.

Нам випала можливість подарувати йому книгу – про великих українців, як то, наприклад, князі Володимир Великий і Ярослав Мудрий, про українське козацтво, про українську культуру і про українську церкву, те, як усе починалося.

І ми змогли передати Вселенському Патріархові привезені з України листи.

- Як він відреагував?

- Варфоломій був позитивно вражений тим, що ми змогли зібрати таку кількість листів. Бо кожен з цих листів був не від фізичних осіб, а від громадських організацій, які представляють інколи сотні, інколи тисячі, а інколи – і десятки тисяч громадян нашої держави. Тому насправді йдеться про мільйонну аудиторію, яка підтримує це звернення.

Причому підтримують його абсолютно різні люди. Це і екологи, і АТОвці, і антикорупціонери, і любителі метеликів… Тобто ми охопили величезну кількість найрізноманітніших громадських організацій з усієї України. І чим би вони не займалися – вони всі з великим ентузіазмом долучилися до нашої ініціативи, дуже швидко підписали ці листи і надіслали.

Читайте: УПЦ МП проти: соціологи дізналися про ставлення українців до створення єдиної помісної церкви

Ми поспілкувалися з Варфоломієм. Розповіли йому про проблему. Попросили про підтримку. Наголосили на тому, що ми повинні нарешті відновити історичну справедливість. І що нині – найкращий для цього момент за довгий-довгий час. Момент, коли і президент підтримує ідею створення автокефальної української церкви і робить для цього все можливе, і Верховна Рада підтримує, і громадянське суспільство теж.

І ми консолідуємо зусилля задля того, аби отримати нарешті свою помісну незалежну православну церкву.

- І як відреагував Патріарх? За твоїми враженнями, він схиляється до того, аби нас підтримати? І наскільки взагалі він може впливати на цей процес?

- Повір, Вселенський Патріарх може впливати на дуже багато процесів.

Читайте: Тернистий шлях до помісної церкви: не варто дивитися через рожеві окуляри

- Але ж остаточне слово – за Синодом.

- Так. Але всі церкви підпорядковані безпосередньо Вселенському Патріарху. Тому його позиція дуже важлива.

І я побачив позитивне ставлення і у Варфоломія, і у головного секретаря, з яким ми теж мали можливість поспілкуватися. Вони дуже позитивно налаштовані. Вони дуже тепло ставляться до України. І після півгодинного спілкування у мене склалося враження, що наступного місяця ми таки отримаємо Томос про автокефалію.

До українців взагалі дуже добре ставляться всі, з ким нам вдалося познайомитися за останні дві доби. Всі дуже гарно відгукуються.

Тому все має бути добре!

- Але погодься, для Росії втрата такого потужного засобу впливу на Україну, як УПЦ МП – відчутний удар. Не очікуєш провокацій з їхнього боку?

- Так, ми маємо усвідомлювати, що якщо нам нададуть Томос на автокефалію, то майже вся московська церква, яка є в Україні, громади разом із приходами перейдуть під помісну церкву. І для Росії це реально буде страшний удар.

Ще б пак – втратити стільки впливу, грошей і можливостей ввозити зброю!.. А ми ж це бачили ще у 2014 році, коли церкви Московського патріархату використовувалися як перевалочні бази для зброї, коли терористи чи російський спецназ там ховалися, перетворюючи храми на точки дислокації…

Звісно, втратити все це для Росії – стратегічна поразка.

- Що би ти сказав тим українцям, які досі не зрозуміли, чому вигнати російську церкву з України – то питання виживання для нашої держави?

- Я би нагадав їм, що точкою неповернення для всіх нас став 2014 рік. Тоді ми стратегічно змінили курс розвитку. Відійшли від Росії як стратегічного партнера – і змінили курс на проєвропейський. Це стало тим першим ударом для Росії, з яким вона досі не може змиритися.

Росія не хоче нас відпускати. Саме тому вони за всяку ціну намагаються не допустити вступу України в НАТО. Хоча насправді Україна зараз робить для цього величезні кроки – і я переконаний, що ми таки мусимо туди вступити. Набуття членства в НАТО і Євросоюзі – то для нас ніби як вступний іспит в університеті, крок, який необхідно зробити на шляху до майбутнього.

Читайте: Томос про автокефалію Української церкви уже готовий - архімандрит

Це крок у напрямку цивілізації, а не того Мордора, який розташований на сході від нас. І в наших інтересах чимшвидше і чимдалі втекти від варварів, що його населяють, які чомусь вирішили, що вони керують світом.

І церква – це ще один стратегічно важливий напрямок. Як на мене, так само важливий, як і питання вступу в НАТО і рух у напрямку європейських цінностей. І якщо ми скинемо церковне ярмо Росії – завдамо їм тим самим величезного удару саме у стратегічному напрямку.

Вони робитимуть все, аби цього не сталося. Але ми повинні виграти цей бій. Бо для нас це – життєво важливо.