Блог | Українська "Хатинь". Берлін пам'ятає, Будапешт – мовчить

Під час свого останнього візиту в Україну в жовтні ц.р. президент ФРН В.Штайнмайер, який прибув до Києва для вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру разом з президентами України та Ізраїлю, також вклонився невинно загиблим українцям чернігівської Корюківки.

Це був справжній жест людини, яка засуджує нацизм і дії гітлерівської Німеччини, що розв’язала Другу світову війну і тримала декілька років під жорсткою окупацією Україну, що втратила в цій кривавій війні 10 млн. своїх синів і дочок загиблими, а демографічні втрати українців склали майже 14 млн осіб. - найбільше серед усіх європейських народів.

Корюківська трагедія - масове вбивство 6700 мешканців Корюківки на Чернігівщині, здійснене в 1943 р. загонами СС та угорської військової жандармерії в ході окупації України. Масштаби трагедії — найбільші серед усіх населених пунктів у ході Другої світової війни. Корюківські вбивства за кількістю жертв набагато перевищують всесвітньо відомі місця масових страт цивільного населення, зокрема, білоруську Хатинь у 45 разів, у 41 – чеське Лідіце, у 12 раз – французький Орадур.

Масове вбивство мирних мешканців було каральною операцією угорських підрозділів у відповідь на дії радянських партизанів, очолюваних першим секретарем Чернігівського обкому О.Федоровим, які наприкінці лютого 1943 р. атакували окупаційний гарнізон Корюківки, вбивши декілька десятків угорських окупантів. Особливого трагізму цій події додає той факт, що партизанська група військ О.Федорова переважала карателів за кількістю вояків майже у 10 разів, але партизани нічого не зробили для порятунку мешканців Корюківки. Найближчий партизанський загін був у 15 км. від місця трагедії, проте стояв, склавши руки, при тому, що саме у відповідь на атаку його бійців відбувалася акція помсти мирному населенню..

За радянськими документами, а саме за актом Чернігівської обласної комісії зі встановлення і розслідування злочинів німецько-фашистських та угорських загарбників у Корюківці (від 17 грудня 1943 р.), масове вбивство було скоєне СС, підрозділом місцевої поліції та частинами угорської окупаційної армії.

Відомо, що масові розстріли мирного населення, знищення населених пунктів Чернігівщини та інші військові злочини на території області з жовтня 1942 до вересня 1943 року здійснювали військовослужбовці угорської 105-ї легкої дивізії зі складу Східної окупаційної групи військ за вказівками командувача групою генерал-лейтенанта Алдя-Папа Золтана Йогана, уродженця Будапешту. Загалом на Чернігівщині угорські частини взяли участь у знищенні 60 тисяч мирних мешканців. Сам угорський генерал був засуджений Нюрнберзьким трибуналом за військові злочини, проте на момент винесення вироку смертне покарання було вже скасоване. Відбувши тюремне ув’язнення він був відпущений.

Наказ про виконання каральної акції віддав начальник штабу 399-ї головної польової комендатури жандармерії Байєр Бруно Франц, родом із німецького міста Касселя. Проте довший час замовчувалася участь у цій каральній операції 399-ї польової жандармерії, яка брала в ній безпосередню участь. Точно відомо, що ця частина під час трагедії стояла в містечку Корюківка. Можлива причина замовчування — в тому, що 399-та польова жандармерія складалася переважно з росіян, точніше донських козаків. Про це згадується, зокрема, в мемуарах М.Попудренка сучасника тих подій, одного з організаторів радянського партизанського руху на території України, командира Чернігівського обласного партизанського загону. Крім того, Кремлю в 60-80-і рр. минулого століття, коли по всій Європі будували меморіальні комплекси на згадку безневинно загиблим жертвам у Другій світовій війні, було не з руки говорити про злочини угорців, так як в той час Будапешт був вірним союзником Москви, "вітриною" соціалістичного образу життя.

В роки Другої світової війни надійним союзником нацистської Німеччини була Угорщина. Україна не забула масові вбивства угорськими військами українців, які боронили проголошену Підкарпатську Україну в 1939 р.

Ми пам’ятаємо також усіх наших співвітчизників, які загинули під час фашистської окупації, де угорські солдати, на жаль, залишили свій глибокий кривавий слід. Президент ФРН В.Штайнмайер зробив символічний гуманний жест вибачення за злочини німців у роки Другої світової війни в Україні, очікуємо на ці кроки і від офіційного Будапешту. Цей біль втрат нас українців не залишив, особливо тих, як моя сім’я з Чернігівщини. Він глибоко в душі. Тому Угорщині, мабуть, варто також публічно вибачитися за масові злочини своїх співвітчизників в Україні в роки Другої світової війни та відмовитися від блокування входження нашої країни до НАТО - військово-політичного блоку, що захищає європейські цінності, які хоче поділяти український народ, за що його немилосердно карає держава-агресор – Росія. Це було б по-людськи, по-європейськи та зрозумілим українцям, як дружній жест в напрямку повного примирення наших народів.