Угорщина замовчує моторошні знущання над українцями - журналіст

Угорщина свідомо замовчує знущання у трудових таборах над українцями, які відбувалися у 1939-1944 роках.

Тільки навесні 1942 року із Закарпаття відправили на примусові роботи в глиб Угорщини понад 14 000 осіб, пише журналіст Олександр Гаврош, передає "Радіо Свобода".

"Загальновідомо, що за часів угорської окупації 1939-1944 років загинуло від репресій близько ста тисяч закарпатців (кожен шостий житель краю). Однак майже нічого не говориться про ще один вид репресій - трудові табори, які угорська влада почала створювати ще в 1939 році", - пише він.

Читайте: Ультиматум Угорщини: МЗС України викрив брехню Будапешта

На Закарпатті в трудові табори не забирали представників привілейованих націй (угорців і німців), а тільки людей "другого сорту" - з числа українського, єврейського, румунського, словацького, циганського населення.

"Тільки навесні 1942 року із Закарпаття відправили на примусові роботи в глиб Угорщини понад 14 000 осіб. За післявоєнним підрахунками спеціальної комісії Закарпатської області, окупаційна влада забрала у трудові табори Угорщини та Німеччини близько 71 000 закарпатців, застосувавши етнічний критерій. Важко працюючи під жорстоким контролем військових і жандармів у холод і спеку, вони, напівголодні, змушені були виконувати доведені норми під загрозою нещадного покарання", - нагадав журналіст.

Показання українців були зібрані в книзі "В рабстві: усні історії примусових робітників із Закарпаття 1939-1944 років", яку підготували відомі історики.

Так Іван Пелех, якого вивезли в 1943 році в трудові табори Угорщини та Німеччини, розповідав, що від виснажливих робіт і виснаження українці втрачали свідомість.

"Уявіть собі, на вулиці зима, мороз, солдати в шинелях, рукавицях, шапках, а ми в сорочках, потертих штанях, напівголі, сині, з лопатами в руках... Померти хотілося якомога швидше. Щоночі з бараків виносили трупи тих, хто не витримав умов. Я мріяв приєднатися до них, але перед тим хоч поїсти досхочу", - повідомив він.

"Немов худобу, в віжки запрягали людей і змушували тягти ліс, каміння, побутові матеріали", - розповів Юрій Берега з села Келечин.

"У разі непокори проводили "десяткування", тобто кожного десятого розстрілювали. За виконання норми отримували 400 грамів хліба на день", - розповідав Петро Гаврилко з Буштина.

"Про умови праці навіть не хочеться згадувати, тому що сказати, що було важко - не сказати нічого", - повідомив Михайло Міковіч.

Юрій Куруц із Дубрівки згадав про повішених втікачів у гуцульському одязі, на яких змушений був дивитися весь табір як на попередження.

Автори книги зазначили, що в сучасній угорській історіографії свідомо обходять незручні факти з минулого Угорщини, куди в роки Другої світової війни входило Закарпаття.

Як повідомляв "Обозреватель", раніше Угорщина виступила проти ЗСУ на Закарпатті.