Українці працюють у Європі по 12 годин у бруді та за копійки: чому Захід загнеться без заробітчан
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
У Польщі б'ють на сполох – через відтік українців у країні нікому працювати. На порозі сезон збирання полуниці, малини, вишні – на полях і в теплицях велика кількість товару, а робочих рук не вистачає.
Але й українські заробітчани зараз у невигідному становищі. Багато хто повернувся додому, а потрапити назад складно. До того ж без обсервації не обійтися.
Яка ситуація на західному робочому фронті та чому життя українців на чужині медом не помазане – розбирався OBOZREVATEL.
Європа чекає
Травень – період активної роботи в сільському господарстві. Останні роки в Польщі, Чехії та інших країнах Європи більшу частину важкої праці виконували саме українські заробітчани. Тільки за офіційними даними Нацбанку, 2019 року в одній лише Польщі фізично працював майже 1 млн наших співгромадян.
Через пандемію коронавірусу безліч із них вернулися додому. Також трохи статистики – у середині квітня прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що з початку карантину в країну приїхали 2 млн трудових мігрантів.
Саме тому дефіцит робочої сили вже відчувається в деяких країнах Європи. Спеціаліст із працевлаштування в Чехії та Польщі Антон Іовенко пояснює – Варшава надсилає офіційні листи в агентства з пошуку з кадрів, обіцяє максимальну допомогу. Тієї ж полуниці на полях і плантаціях багато, а якщо урожай впаде, то її вартість на ринку злетить. Це невигідно абсолютно всім.
"Попит дуже великий. Кордон із Україною перетинати можна, якщо їхати на роботу. Але є умова – 14-денна обсервація. Кажуть, що працівники можуть її пройти прямо на місці, але я собі це важко уявляю. Навіть якщо людина умовно живе в полі, то їй потрібно доставляти їжу, спілкуватися з колегами. Ви ж розумієте, якщо з них хтось один із вірусом, то інші майже 100% заразяться", – пояснює OBOZREVATEL Іовенко.
Українець Іван Знайко, який раніше працював у агентстві Biznes i Turystyka, доповнює: багато місцевих фірм з пошуку кадрів просто забито заявками від фермерів. Вони не хочуть втрачати дохід, а рук не вистачає. Шукають людей не тільки з України, але й з країн Балтії, а також Молдови.
"Проблема зараз у кордоні. Занадто мало пунктів пропуску, та й агенціям витратно організувати автобуси, щоб привезти наших до Польщі. Є проблеми з бюрократією, візами, оформленням. У червні начебто очікується поліпшення, адже Україна може відкрити кордони, а в Польші почнеться 3-й або 4-й етап скасування карантину. Наскільки знаю, на ринку зараз паніка, адже фірми з рекрутингу втратили свій головний дохід – їм платили за працівника, а якщо він спокійно працював 2-3 місяці, то ще й доплачували відсотки. Зараз тут повний голяк", – розповідає він OBOZREVATEL.
Він також вважає, що через серйозніші проблеми з коронавірусом на заході України роботодавці шукатимуть заробітчан із центру або півдня країни. Там ситуація з поширенням хвороби має оптимістичніший вигляд.
Важливо підкреслити – зараз проблему для перетину кордону створює саме обсервація. Як розповіли раніше OBOZREVATEL у Держприкордонслужбі, її практично ніяк не уникнути. Тому що ті, хто прибуває до країни, зобов'язані пробути в Україні два тижні в ізоляції. Лише після цього вони мають право покинути країну.
Але й це не зупиняє офіційні установи. Наприклад, оформити робочу візу в ту ж Польщу можна було ще з 4 травня. Консульства приймають тільки документи з метою отримання українцями віз для виконання сільськогосподарських та садівничих робіт, а також міжнародних перевезень.
Президент Володимир Зеленський і зовсім заявив, що Україна не блокуватиме виїзд працівників за кордон, якщо держава, куди вони їдуть, надасть їм контракт на роботу хоча б на три місяці. Іншими словами – у разі великого бажання покинути країну та виїхати на заробітки зараз можна. Але без труднощів тут точно не обійтися.
Робота в нелюдських умовах
Пропозицій на вітчизняних сайтах роботи за межами країни хоч греблю гати. Кількох хвилин пошуку в Google досить, щоб знайти з десяток вакансій у Німеччині, Латвії, Польщі, Чехії, Естонії та інших країнах Європи.
Зазвичай в таких оголошеннях обіцяють пристойну зарплату та непогані умови проживання. Але не все так просто. Антон Іовенко стверджує – часто доводиться працювати у важких умовах. У дощ, спеку чи в багнюці по 10-12 годин на добу.
"Тут дуже пощастить тим, хто фізично сильний і має досвід роботи на землі. В оголошеннях часто можна прочитати про зарплату в середньому 14 злотих/год, але й це не завжди. Все залежить від працездатності співробітника, адже гроші платять не за час, а за кількість зібраного продукту. Наприклад, якщо ви зібрали за зміну 100 відер полуниці, то заробите непогано. Та якщо 50 – то вийдуть копійки. Ви ж беріть до уваги, що на кожній фірмі є свої норми зі збирання. Тому людині без досвіду доведеться кілька днів навчитися, щоб бути максимально ефективною", – пояснює Антон.
Не все гаразд буває і з житлом, а також із харчуванням: "Зазвичай дають гостел, кімнату на 4-8 осіб, а то й більше. Все залежить від розміру кімнати. З харчуванням аналогічно. Також для Польщі великий мінус в тому, що платять не в євро", – підсумував Іовенко.
Тому такої роботи уникають самі поляки. По-перше, за 14 злотих ніхто гарувати цілодобово не буде. Місцевим потрібно більше, та й в плані умов праці вони куди захищеніші. У разі надзвичайної ситуації на виробництві роботодавець не зможе викрутитися та нестиме відповідальність, допомагатиме. З українцями все простіше, випадків саботажу з боку як влади, так і місцевих підприємців вистачає.
По-друге, є прекрасна альтернатива – Німеччина, Нідерланди, Скандинавські країни. Там рівень зарплат вищий, платять у євро.
Щоправда, на тлі плутанини на місцевих ринках праці багато чехів і поляків змушені повертатися на батьківщину, працювати й чекати відкриття кордонів. "Так, поляки їдуть додому. Так, вони теж збиратимуть малину, полуницю, тому що нічого іншого немає. Але щойно спільні кордони Польщі та Німеччини відкриються (вчора, наприклад, Польща та Литва відкрили) – повернуться назад, адже там платять уп'ятеро-вшестеро більше", – підкреслив Іван Знайко.