Відео дня
У Львові помер лідер ОУН з оточення Бандери: що про нього відомо
У суботу, 19 січня, у Львові помер один з лідерів ОУН (б), колишній в'язень концтабору "Аушвіц" послідовник Степана Бандери Омелян Коваль ("Дир", "Дем'ян").
У лютому йому мало виповнитися 99 років, написав глава Інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович на своїй сторінці у Facebook.
"Іде історія. Помер Омелян Коваль — один з лідерів ОУН (б), в'язень нацистського табору "Аушвіц". Там він переміг смерть і, вийшовши на свободу, почав розвивати українське суспільство в Бельгії. На схилі років знайшов в собі сили ще раз прожити своє важке життя, відтворивши його у спогадах, які залишив для нащадків. У лютому йому мало виповнитися 99 років. Останні роки жив в Україні, помер у Львові. Вічна пам'ять!" — зазначив він, уточнивши, що час і місце похорону Коваля стануть відомі пізніше.
Читайте: Помер знаменитий автор одного із символів Києва
Омелян Коваль народився 24 лютого 1920 року в селі Рахиня Івано-Франківської області. У 1938 році він приєднався в ОУН, в 1941 році брав участь в оголошенні Акту проголошення Української держави.
Пізніше Коваль був арештований німецькими окупантами і влітку 1942 року потрапив до концтабору "Аушвіц" разом з групою з 25 українських політичних в'язнів, серед яких також були Василь Бандера (брат лідера ОУН Степана Бандери. — Ред.), Степан Ленкавський і Петро Мірчук. Нацисти називали їх "Bandera Gruppe". З "Аушвіца" був переведений спочатку в табір "Мельк", після в "Ебензеє", звідки у травні 1945 року був звільнений американськими військами.
Після війни Коваль займався громадською діяльністю, в 1952 році очолив Союз української молоді та низку інших українських організацій в Бельгії, був головою Світового конгресу українців. Після отримання Україною незалежності попросив її громадянство і отримав його у 1997 році.
Читайте: Стало відомо про смерть українського музиканта: два роки він боровся з онкологією
Як повідомляв OBOZREVATEL, 7 липня 2018 року в Києві помер від інсульту український дисидент і один з авторів акту "Про Незалежність України" Левко Лук'яненко.
Його поховали 9 липня на столичному Байковому кладовищі. Прощання з Героєм спочатку проходило в його будинку в селі Хотів під Києвом, а потім в Клубі Кабінету міністрів.