Нові сюрпризи медреформи в Україні: за що заплатимо

Нові сюрпризи медреформи в Україні: за що заплатимо

З квітня 2019 року в Україні розпочнеться другий етап медреформи. Стосуватиметься він районних і обласних медичних установ. Суть реформи в тому, що кожна лікарня почне отримувати гроші за конкретного пацієнта, який пройшов у них лікування. А оплачуватимуть працю лікарів за так званими базовими тарифами. Щоправда, чиновники з МОЗ досі не готові назвати конкретні цифри.

Відео дня

Що відомо про нові плани на медицину і як це стосуватиметься українців — з'ясовував OBOZREVATEL.

Реформа вже розпочалася

Пілотний проект другого етапу почнуть з Полтавської області з 1 квітня наступного року. Цього разу реформа торкнеться не "первинки", а вже "вторинки". Тобто оплачувати лікування пацієнтів будуть за базовими тарифами вже в районних, обласних лікарнях. Для цього лікарні мають стати комунальними підприємствами і укласти договори з Національною службою здоров'я (НСЗУ). Зі свого боку Нацслужба оплачуватиме всі проведені лікарями операції, лікування, діагностику — за базовими тарифами.

Щоправда, самі лікарі поки лише обговорюють перспективи. Як вважає головний лікар обласної лікарні Полтавщини Григорій Оксак, розцінок на медпослуги досі немає.

"Поки ми обговорюємо і підраховуємо. Адже до базового тарифу повинні увійти вартість ліків і матеріалів, оплата праці медиків, а також плата за комунальні послуги та інші витрати. Ми лише сподіваємося, що з початком експерименту зарплати у лікарів зростуть. Наскільки — поки не знаю", — розповів OBOZREVATEL Григорій Оксак.

Нові сюрпризи медреформи в Україні: за що заплатимо

Медичний аналітик Дмитро Подтуркін впевнений — Полтавська область обрана міністерством не випадково.

"Тут завжди був потужний місцевий бюджет. І в разі нестачі державних коштів місцева влада може підстрахувати. Також в цій області вже три роки реалізовувалися два великі проекти з впровадження нових механізмів фінансування медицини за принципом "гроші йдуть за пацієнтом". Тут є база медичних послуг і база розрахунків. Тому Полтава готова", — розповів OBOZREVATEL Подтуркін.

Цифри дивують

У самому Міністерстві охорони здоров'я поки що теж не затвердили базові тарифи на лікування. Щоправда, раніше глава комітету охорони здоров'я, народний депутат від Блока Петра Порошенка Ольга Богомолець вже оприлюднила приблизний прайс на медичні послуги. Ці цифри прорахували і надали МОЗу в Академії медичних наук.

Наприклад, лікування хронічного холецеститу коштує 34 тис. грн, гострого панкреатиту — 72 тис. грн. Діагностика та лікування ішемічної хвороби серця стартує від 23 тис. грн. Встановлення одного клапана серця — 168 тис. грн. А встановлення одного стента — від 60 тис. грн до 112 тис. грн (залежно від ускладнень).

На думку депутата від БПП, члена профільного комітету Костянтина Яринича, ці цифри можуть бути і меншими: "Ці розрахунки надали клініки, вони хочуть отримувати такі гроші. Але це ще не означає, що такі тарифи і будуть, подивимося".

На всіх грошей не вистачить

У Нацслужбі охорони здоров'я конкретні розцінки на лікування не називають. Там розроблена лише методика розрахунків. Щоправда, у службі зазначають — найдорожчими та найвитратнішими є кардіологія та онкологія.

За словами глави НСЗУ Олега Петренка, 50% тарифу складатиме вартість ліків. Тоді як під час лікування інших захворювань ця цифра становить 7-10%. За словами Петренка, лікування цих хвороб доведеться дофінансувати в залежності від наявних коштів.

Дивіться відео на тему

За що Нацслужби заплатить лікарням — вирішуватимуть окремо. Для цього щороку парламент має ухвалювати рішення — які медичні послуги бюджет зможе оплатити, а на які послуги у держави не вистачить грошей. Все інше оплачувати доведеться з власної кишені.

"Та щороку парламент буде вирішувати, які послуги оплачувати, а які ні. Все залежить від того, скільки грошей є у бюджеті. Гарантовано оплачується тільки первинна організація, швидка допомога, пологи. Як оплачувати інші медпослуги, на які не вистачило грошей, про це в законі нічого не сказано", — каже Подтуркін.

У профільному парламентському комітеті поки теж розводять руками.

"Грошей у бюджеті на оплату медицини бракує. Дефіцит становить 70%. Тобто кожен базовий тариф може покрити лише на третину. А звідки брати решту грошей? Потрібен закон про страхову медицину, але чомусь у МОЗ впевнені, що медстрахування у нас є. Це викликає здивування", — каже OBOZREVATEL член комітету охорони здоров'я, народний депутат від Блоку Петра Порошенка Костянтин Яринич.

Аналітик Дмитро Подтуркін також підтверджує: медицина сьогодні покривається лише на 30%.

"Нам потрібно 230 млрд грн, а реально медицина фінансується на 90 млрд грн. На ту саму первинку потрібно 29 млрд грн, а закладено 15,3 млрд. Поки викручуються тільки тим, що багато пацієнтів ще не уклали договори з лікарями", — каже аналітик.

Якщо так піде і далі, то українцям доведеться реально оплачувати лікування в лікарнях за свій кошт. Як власне відбувається і зараз. Адже не секрет, що більшість українців самі купують ліки, а також оплачують роботу медиків.