Блог | Треба повернути історичну правду про великого українця по духу Агатангела Кримського
Сьогодні день народження одного з творців УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ НАУК, визначного історика, сходознавця, письменника, перекладача і поліглота Агатангела КРИМСЬКОГО.
Дослідники життя і творчості цього УНІКАЛЬНОГО в СВІТІ українського вченого досі сперечаються про кількість мов, які знав Кримський:
йдеться про більш як 50 мов та майже 100 з урахуванням різних діалектів та говірок, якими він володів.
Агатангел Юхимович досі залишається недооціненою постаттю в українській історії. І це при тому, що його щоденна праця задля України була свідомим вибором цього українця по духу:
"В моїх жилах не тече й краплі української крові, але при цьому я справді українець: УКРАЇНЕЦЬ по ДУХУ, бо живу на цій землі і люблю її. Я родився і виріс на Вкраїні та й українізувався…"
Найбільшою несправедливістю в нинішній версії історії України є вивищення ролі Володимира Вернадського та відповідно применшення заслуг Агатангела Кримського у справі творення Української академії наук. Нагадаю, що Українська академія наук (УАН) буда заснована відповідно до Указу Гетьмана Павла Скоропадського та за активної участі Міністра освіти та мистецтв Миколи Василенка 14 листопада 1918 року. Перше засідання відбулося 27 листопада 1918 року, на якому було обрано президентом – Володимира Вернадського і неодмінним (вченим) секретарем – Агатангела Кримського. Однак вже в 1919 році Вернадський захворів на висипний тиф і всю зиму 1919-20 рр. лікувався. Від 1920 року він стає ректором Таврійського університету, а в 1921 – повертається до Петрограда, де його призначають директором Радієвого інституту.
Натомість Агатангел Кримський від дня заснування Академії присвятив їй всі свої сили, все своє життя. Наталя Полонська-Василенко пише в своїй монографії "Українська Академія наук, Ч.I: 1918-1930 рр.:
"Він (Кримський) подарував Академії свою коштовну бібліотеку, і весь час проводив в Академії, вникаючи в кожну дрібницю її життя. А.Ю. Кримський виявив себе гнучким дипломатом і добре використовував різні ситуації на користь Академії. Участь А.Ю. Кримського в життя Академії буда така велика, що в Києві жартували, називаючи Академію не "українською", а "кримською".
Агатангел Юхимович вже в 30-роках був практично усунутий від науково-викладацької діяльності в академічних установах України, а його твори заборонено друкувати. В 1941 році 70-річного Агатангела Кримського звинуватили у "антирадянській націоналістичній діяльності" та ув‘язнили до тюремної лікарні в Кустанаї, де він за офіційною версією помер 25 січня 1942 року. Частина істориків переконана, що що він помер там від тортур. В майже той час, в 1943 році, Володимир Вернадський приласканий радянською владою, який нагадаю в 1918 році відмовився приймати громадянство України, отримує Сталінську премію 1 ступеня.
Саме в часи СРСР було створено міф про визначну участь саме Вернадського у створенні Української Академії наук та применшенні ролі Кримського, якого реабілітовано лише в 1960 році.
І насамкінець.
28 жовтня 2019 року очільниця Національного банку України Гонтарєва з посиланням на пропозиції Інституту історії, Інституту національної пам‘яті…ухвалює рішення про випуск купюри номіналом 1 000 гривень з портретом лауреата Сталінської премії Володимира Вернадського. Напередодні цього рішенням на запитання журналістів – чому на найдорожчій банкноті країни не Пантелеймон Куліш, як планувалося раніше, а Володимир Вернадський, одна із керівниць Української Держави "фахово і переконливо" відповіла так: "Можу сказати, що Пантелеймона там немає!"
Тож і нинішня "політична еліта України", як і часи Сталіна, обирає героєм для себе оборонця "единой и неделимой России "Вернадського, а не "Українця по духу" Кримського!
Якби ж Ви ВЧИЛИСЬ так як треба і ШАНУВАЛИ, так як треба, українську ІСТОРІЮ та власних національних ГЕРОЇВ!
П.С. На фото ми з відомим вченим та упорядником письменницької спадщини Агантангела Кримського Сергієм Гальченком у Звенигородці, де зберігся родинний будинок Кримських, реставрація якого так і не завершилася!
