Бійки за кисень і повна ізоляція: головні COVID-підсумки 2020 року для України
Неочікувана атака нового РНК-вірусу, який учені назвали SARS-CoV-2 або коронавірус, поклала на лопатки медичну систему всіх країн світу. 2020-й рік для кожної з них пройшов під знаком боротьби з новою вірусною загрозою, яка переросла в пандемію.
Для України цей виклик став особливо складним хоча би тому, що медичну галузь було практично знищено. У березні влада визнала: рятувати людей нікому й нічим, пожинайте, що посіяли.
Через закриття державних кордонів, зокрема і європейських країн, лікуватися у звичайних палатах довелося навіть найбагатшим українцям та відомим політикам.
OBOZREVATEL згадує найгучніші факти про COVID-19, про які ви могли забути.
1.Тестувати було нічим
Українські медики та науковці відверто зізнаються: коли в березні на Буковині зареєстрували перший випадок коронавірусної інфекції, визначати її наявність в організмі методом ПЛР-діагностування (взяття мазка із носоглотки та носових пазух. – Ред.) могли лише одиниці по всій країні. На той час медична система спроможна була робити лише 200 тестів на добу на всю майже 40-мільйонну країну.
Через шалене навантаження на лабораторії накопичилися чималі черги. Результату аналізу, який здавали потенційно інфіковані люди через сімейного лікаря, доводилося чекати по 10 діб. Інколи їх отримували вже посмертно.
Розвантажити систему із тестуванням вдалося лише в грудні, коли Міністерство охорони здоров’я не лише залучило на допомогу приватні лабораторії, а й запровадило експрес-тестування, що здатне визначати наявність коронавірусу в організмі людини за 15 хвилин.
2. Без захисної маски заборонено було виходити на вулицю
Уперше в історії новітньої України для запобігання поширенню епідемії коронавірусу з 11 березня уряд ввів жорсткий карантин, він же локдаун. Практично на 3 місяці закрили всі торгово-розважальні центри, громадський транспорт, лікарні й навіть державний кордон. Працювали лише заправки, продуктові супермаркети, аптеки, банки. Виходити зайвий раз на вулицю заборонялось через паніку та страх, який скував всю країну, люди вигрібали продукти та ліки, а одне одного обходили "десятою дорогою".
Ситуація змінилася на початку літа, коли, власне, почали послаблювати карантин, відкривати ТРЦ, запускати транспорт та роботу бізнесу.
3. Госпіталізуватись можна було лише "вперед ногами"
З вересня через стрімке збільшення кількості хворих та повну непідготованість лікарень до приймання інфікованих пацієнтів у всіх без винятку регіонах почався справжній колапс. Потрапити до лікарні хворому на COVID-19 стало практично неможливо, хіба що рівень сатурації (насиченість крові киснем. – Ред.) сягав критичних 80% за норми 95-98%. У такому стані пересуватися самостійно люди вже не можуть.
Найбільш напружена ситуація виникла в Одесі, де в одній із лікарень медики не встигали виносити тіла померлих, Харкові, який за оцінками глави регіону перейшов у "чорну" зону, і в Києві, який стабільно досі залишається номером один за кількістю інфікованих.
Розвантажити лікарні вдалося лише в останні три тижні грудня, коли начебто епідемія коронавірусу призупинилася, а кількість одужалих стала вимірюватися в 13-16 тис. пацієнтів на добу.
4. Через нестачу кисневих масок у лікарнях почались бійки
Ще однією проблемою, з якою країна зіткнулася в жовтні-листопаді, є катастрофічна нестача медичного кисню, якого гостро потребують хворі навіть середньої тяжкості. У деяких лікарнях ситуація доходила навіть до бійок, бо дихати через маску хворим давали лише по 15-30 хв. Це критично мало у разі запалення легень, яке викликає гостру задишку.
Тоді український уряд терміново виділив кошти на облаштування кисневих точок, хоча до такої проблеми мав би підготувати лікарні ще з літа.
Нині Міністерство охорони здоров’я запевняє: ситуація з киснем в Україні повністю врегульована. Мовляв, ним забезпечені понад 70% ліжок, виділених для хворих на COVID-19. Вільними залишаються приблизно 29 тис. ліжок, що обладнані кисневими масками.
5. Лікарі готуються їхати з України через низькі зарплати
Із початком епідемії коронавірусу загалом медична система кожної з країн зіткнулася з катастрофічною нестачею медиків. Однак в Україні ця проблема стала ще гострішою, бо чимало лікарів або вже виїхали на роботу в країни ЄС, або збираються це зробити. Зокрема, працевлаштувати їх залюбки захотіли в Польщі, де навіть скасували підтвердження іноземних дипломів. Щоб отримати офіційний дозвіл на роботу, досить показати український диплом, надати документи про 3-річний досвід роботи і знати польську мову.
За оцінками експертів ринку праці, покинути країну можуть до 15% медперсоналу. Це переважно молоді лікарі та медсестри.
Аби стримати відтік медперсоналу за кордон, глава МОЗ Максим Степанов наполягає на негайному підвищенні їхньої зарплатні. За його словами, лікарі мають отримувати 23 тис. грн, середній медперсонал – 17 тис. грн, молодший – 12 тис грн.
6. Україна готується до вакцинації від коронавірусу
2020-й рік запам’ятається ще й винаходом вакцини від коронавірусу. На розроблення вакцини йде до 5-6 років, а тут світові фармацевтичні компанії, отримавши зелене світло з усіх напрямків, змогли скоротити цей процес до одного року.
Так, активна вакцинація вже стартувала в усіх країнах ЄС, Великобританії, США, Канаді, а наприкінці першого кварталу 2021 року вакцину обсягом 8 млн доз має отримати й Україна. МОЗ уже затвердило план з імунізації населення від COVID-19. Упродовж 2021-2022 років планують вакцинувати щонайменше 50% жителів країни – це близько 20 млн осіб. Щеплення будуть безплатними, їх робитимуть за бажанням громадян, тобто не примусово.
Спершу до України надійде оксфордська вакцина AstraZeneca, американська Novavax і Moderna. До кінця року МОЗ також планує підписати контракти про закупівлю вакцини з усіма виробниками, препарати яких на слуху.
30 грудня Україна підписала контракт з китайською компанією Sinovac Biotech про постачання 1,9 млн доз вакцин проти коронавірусної хвороби COVID-19. Вона випускається в шприці і зберігається при температурі від +2 до +8 градусів за Цельсієм. У компанії відзначають, що вакцина показує захист від вірусу на рівні 97%.