Блог | "Рузькіймір" у Львові: хто його фінансує?
Як гадаєте, у Львові чи у Слов’янську учні всіх перших класів сьогодні навчаються державною мовою? Не вгадали, не у Львові. Це у Слов’янську на Донеччині вже немає перших класів із навчанням російською мовою.
Останнім часом моє життя перенасичене зустрічами та розмовами з батьками школярів, вчителями, директорами шкіл та керівниками департаментів освіти і науки міських рад. Так і не дивно, скажете ви, розпочався ж новий навчальний рік. Навчальний рік новий, а проблеми ті ж. Та, якщо у багатьох регіонах чимало питань вдається вирішувати, то, схоже, що у Львові – в одному з найбільш українських, здавалося б, міст, хтось постійно формує запит (штучний) на російську мову, плекає його, підживлює, викохує.
Читайте: Медична реформа другої ланки в районах
Усім добре відомо, що в Україні запит на російську школу для навчання нею дітей у батьків згас. В Одесі понад 80% батьків вирішили, що діти з першого класу вчитимуться державною мовою. А у Хмельницькому, наприклад, ще у 2017 навіть російську мову перестали вивчати, не те щоб школи були з російською мовою навчання. Кількість російських шкіл в Україні значно зменшилась, у багатьох був недобір. І тільки у Львові, навіть, коли був недобір, ті школи утримували, вони обходились бюджету міста дорожче, аніж українські, але влада не власні ж кошти кидала на вітер, а платників податків. Коли ще минулого навчального ранку у Луцьку, наприклад, уже всі перші класи набрали тільки з українською мовою навчання, то у Львові в російських школах – жодного. Хоча містяни не раз вимагали перевести російські школи на українську мову навчання.
Звісно, що батьки та активісти почали бити в набат. Уже кілька років ця тема не зникає зі сторінок преси, радіо, ТБ, інтернет-видань, соціальних мереж.
Читайте: Убивча спадщина радянщини
І в цьому році писали не раз. У відповідь на наші останні публікації та дії активістів завідувачка управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради Зоряна Довганик так завзято захищала московські школи, мовляв, ніхто не буде переводити їх на українську мову навчання. З часом риторика підлеглої Садового дещо змінилася. Вона заговорила про можливість відкриття українських класів (ну, звісно ж, закони примушують).
"АЛЕ! Заспокоюватись рано: треба добитися, аби ВСІ ПЕРШІ класи набрали для навчання УКРАЇНСЬКОЮ. ВСІ!" -- писала я в одній із своїх публікацій, розуміючи, що ті, хто формуватиме там штучний запит на московську мову, щось та вигадають .
І щоб ви думали? Чи вдалося батькам та активістам Львова вибороти право дітей вчитися в Україні державною мовою?
Читайте: Розмовляйте зі мною українською, або Різниця між "просити" і вимагати
Як виявилось, не зовсім. У російськомовному ліцеї №52 набрали лише один перший клас з українською мовою навчання!
- Дуже символічно, але практично всі учні україномовного класу прийшли на свято у вишиванках, а російськомовного – ні, – про це написав активіст Ярослав Попович на своїй ФБ сторінці. Також було ганебно виконано Гімн України на святі першого дзвоника – практично ніхто з усіх присутніх на лінійці не співав.
А у російськомовному ліцеї №45 з чотирьох перших класів лише один навчатиметься державною мовою. Ось що пише активіст Ігор Девбич:
Conversation Starter - 8 вересня о 23:36
Найбільший російськомовний ліцей на заході України продовжує русифікацію українських дітей.
Форпост "русского мира" у Львові - це передусім російськомовний ліцей №45 на вул. Науковій - найбільший російськомовний ліцей на заході України, де навчається майже тисяча учнів. Це ліцей, де протягом всіх останніх років не було жодного україномовного класу! І ось, під тиском громадськості львівська влада гучно анонсувала, що у ліцеї нарешті з’являться україномовні класи. Проте, замість того, щоби набирати лише україномовні перші класи, ліцей набрав лише 1 україномовний перший клас (і то неповний) з 4 можливих!!! Чому? Причин декілька. Перша: директором ліцею є учітельніца рускава язика Наталя Мельник, яка перед тим була завучем попереднього директора ліцею - відомого львівського українофоба Володимира Кравченка (директора "Російського культурного центру" та ГО "Русская школа"). Складається враження, що основним завданням Наталі Мельник є законсервувати існуючий стан справ і будь-якою ціною не допустити переходу ліцею на державну мову. Друга: управління освіти міста належно не закріпило територію за цим ліцеєм і вийшло так, що за україномовною сусідньою школою та російськомовним ліцеєм закріпили однакову територію. Управління освіти Львова постійно дбає про права нацменшин, а хто має дбати про права українців? Третя: якщо у цьому ліцеї панує "русский дух", то хіба україномовні батьки захочуть віддавати сюди своїх дітей, щоб їм прищеплювали любов до мови та традицій сусідньої держави? Ось враження переселенки з Донецька від відвідування цього ліцею: "Тут панує культ Пушкіна і російської мови. Української мови там на коридорі не почуєш". До речі, всіх батьків учнів цього ліцею опитали, чи бажають вони перейти на українську мову навчання: 80% категорично відмовилися переходити на українську мову, а у багатьох класах взагалі не було жодного бажаючого перейти на державну мову! Ще донедавна тут працював музей Пушкіна, а священик Російської православної церкви проводив виховні бесіди з учнями. Четверта: значна частина вчителів цього ліцею сповідують відверто антиукраїнські погляди, зокрема, у ліцеї і досі працює вчителька російської мови і літератури, яка у 2008 році заявила журналісту " Zaxid.net": "Я б хотіла, щоб Росія цим націоналістам (тобто львів’янам) перекрила газ зовсім, щоб вони подумали, що творять. Заради цього я готова сидіти в холоді і стукати зубами". Як і у попередньому випадку патріотично налаштовані батьки не готові довірити виховання своїх дітей таким вчителям.
Незважаючи на все це, Львівська міська рада постійно виділяє кошти на діяльність ліцею, зокрема, за період 2009-2017 років для СЗШ №45 за кошти міського бюджету було виконано робіт та придбано обладнання на 2 млн. 416 тис. грн.,а у 2019 році ця школа попала в перелік шкіл, які будуть забезпечені сучасним 3D принтером (на всі школи Львова було виділено лише таких 10 принтерів)!
Саботаж з боку директора ліцею і управління освіти Львова повинен врешті-решт припинитися і ліцей №45 повинен повністю перейти на державну мову!"
Звісно, я поцікавилися, хто ж проводив те опитування батьків, передбачаючи, що такий результат може дати тільки опитування, організоване керівництвом школи. Звісно, що, коли б воно було незалежним, то бачили б ми інші результати. А так, куди ж вони подінуться ті батьки з підводного човна? Не всі такі сміливі, як, наприклад, Лариса Сапункова із села Розквіт Одеської області, яка відмовилась від вивчення її дітьми російської мови, за що поплатилась спаленою автівкою, кількарічним цькуванням її дітей у школі. Навіть до суду на матір подали директорка школи та її заступниця. І тут відчайдушна жінка не здалася і суд таки виграла.
Та повернемося до львівських подій. Після того, як до мене звернулися батьки та активісти, я поставила запитання пані Довганик у коментарях до її допису у ФБ. Пані забанила мене. Ну, що ж, не хоче вона спілкуватись із журналісткою у ФБ (хоча інші керівники завжди відгукувались). Добре, телефоную до управління освіти і кажу, що хотіла би поспілкуватися з пані Довганик. Милий і юний голос запитує: "З якого питання?" . Пояснюю. І тут мені видають текст: "Все своє обурення ви маєте викласти на папері і через центр адміністративних послуг направити нам……". Жодного разу такого журналісту не відповідали ще у відділах освіти. Як правило, якщо не з керівником, то з кимось із заступників таки вдається поспілкуватися.
Так склалось, що вже довгий час спостерігаємо, як директорка департаменту освіти і науки Одеської міської ради Олени Буйневич моментально реагує на всі зауваження громадськості і в її діях ми побачили більше проукраїнських настроїв, аніж у Зоряни Довганик. Може, пані Зоряна засиділась на посаді? Чи у неї є ще якісь завдання? Про це мене просили запитати батьки та активісти, бо у багатьох у місті вже виникають сумніви щодо проукраїнської позиції головної освітянки Львова. Дехто навіть побоюється, чи не розгулюють у місті гроші "рузькаваміра"? Вибачте, шановні, не вдалося поговорити ніяким чином. Хотіла приїхати до міста у відрядження, та якось даремно їхати не хочеться. Що, коли "Муніципальна варта", яку в місті вже називають "приватною армією Садового", не допустить до таких важливих персон? Прочитала публікацію Юлії Світанської про це і аж моторошно стало.
Шкода, що не вдалось поспілкуватись. Хотіла ще й про школи з поглибленим вивченням української мови запитати. Бо нарахувала у Львові кілька десятків шкіл з поглибленим вивченням англійської, німецької, французької мов. А української.. ??? Знайшла однісіньку школу з поглибленим вивченням українознавства…
Пані Довганик не раз мотивувала такий захист московських шкіл переселенцями. Я не думаю, що у Львові їх більше, аніж у Слов’янську, де вже немає перших класів із навчанням російською мовою.
Нещодавно заступник керівника відділу освіти Слов’янської міської ради Марина Хохлова підкреслила, що навчання дітей з першого класу українською мовою вимагає закон, хоча й були батьки, які висловлювали своє невдоволення відсутністю російськомовних класів. За словами пані Хохлової, зараз відділ освіти закуповує підручники та дидактичні матеріали українською мовою, і немає сенсу витрачати кошти на закупівлю підручників, надрукованих російською мовою.
"Навіть за економічних міркувань це невигідно і далі після початкових класів освіта все одно буде відбуватися державною мовою", – зазначила заступник начальника відділу освіти. Оце державницьке мислення у людини! І економія для міського бюджету. А чому у Львові про це не думають? Може, платники податків не контролюють там, як кошти витрачаються? Може, там бюджет переповнений? І просто гроші платників податків дівати вже нікуди?
Якщо мені хтось скаже, що до тієї школи дітей усі батьки здають, бо вона російська, я відповім: НІ. Бо багато хто здає дітей туди тому, що територіально закріплені. Багато хто тому, що з поглибленим вивченням англійської мови. Дехто мені казав, що саме туди віддали дитину, бо там є басейн, що ліцей добре фінансують з міського бюджету – там і лінгафонні сучасні кабінети, і комп’ютерні класи і ще багато чого… Хто ж не хоче, аби за кошт таких же платників податків твоїй дитині дали більше – і кращі знання з англійської, і можливість до басейну ходити… От і виходить, що на дитину, яку вчиться в російській школі, більше коштів містян витрачають, аніж на ту, що в українській… Я вже не кажу, що й на підручники для них витрачається більше. Бо кожен підручник російською мовою дорожче коштує – наклади їх менші, а чим менший наклад, тим дорожче екземпляр.
… Багато принад використовують адепти "рузькаваміра" в Україні для того, аби підживлювати його підростаючим поколінням. "Рузькомуміру" потрібна нова кров і він завжди щедро винагороджував своїх пропагандистів. У Західній Україні про це багато знають. З тих пір, як московські більшовики та їх посіпаки прийшли "асвабаждать" українців. Не виключено, що і нащадки тих "асвабадітєлєй" не схаменулись, а продовжують справи своїх предків…
