Блог | Не знаєш мови – сиди вдома!

Їхала до Полтави. Поряд сидів чоловік із Краматорська. Заговорив російською. Посміхнулась, сказала, що не спілкуюсь нею. Спочатку зневажливо подивився, а потім сказав уже українською: “Ви як італійці, ті теж не розуміють російської, причому, точно так демонстративно, як і ви. Та й схожі ви на італійку. Ви що, італійка з таким же впертим характером?” Я знову посміхнулась:”З таким же впертим характером. Тільки я грекиня”.

— Ну, ясно, характер свій демонструєте… Ну, ну… таки з українцями простіше. Без випєндрьожа переходять на російську. І зачєм настроєніє мнє портіть?

– Даруйте, — кажу, — а чим це я вам настрій зіпсувала?

Читайте: ''Не нравится русский язык? Чемодан, вокзал, Львов''

– Вот відітє, всьо панімаєте… Ви напомнілі мне, как моя мама прішла со слезамі на глазах із магазіна, когда еті італьяшкі не продалі єй хлєба… Ана паказивала на хлєб, а ані переспрашівалі:”Пане?” Мама падумала, шта ета бандєровци тут уже укрєпілісь і іздеваются над нєй, обращаются к нєй тіпа “пані”, а мама етого не пєрєносіт. Развєрнулась і ушла.

— Так що ж ви не навчили її, що “пане” у перекладі з італійської і є “хліб”? Тож, ніхто її і не ображав, люди в своїй країні говорили своєю державною мовою. Вони не зобов’язані, як і ми, знати російську. То, що, вже навчили маму італійської?

— Нє, сідіт дома, нікуда нє ходіт…

Читайте: Поважайте мову, ви в Україні, а не в Тамбові

Розповів, що спочатку його сестра вийшла заміж за італійця, а, коли почалась війна в Україні, поїхав і він туди із Краматорська, а тепер і маму забрали.

І сестра, і він вивчили італійську, бо ніякої роботи не мали б і в сфері обслуговування ніхто б не догоджав їм, переходячи на російську чи іншу мову.

Приїхав у нашу країну — вчи нашу мову, і нікого не цікавить, є у тебе на це бажання чи ні. Хочеш тут жити і працювати — вивчиш. А не хочеш — сиди вдома. Або шуруй назад, туди , звідки приперся.