Відео дня
Сталий розвиток vs війна: як держполітика щодо відповідального споживання допоможе відбудувати Україну
З початку листопада відключення електрики стали майже звичними для мільйонів українців. Ми інакше плануємо день, обмежуємо використання побутових приладів, скуповуємо генератори, повербанки та акумуляторні ліхтарики. Мабуть не одна людина за цей час встигла пожалкувати, що не почала готуватися до кризи раніше. А що, якби така підготовка велася на рівні країни? Спробуємо уявити ситуацію, де кожен житловий будинок чи підприємство мають автономні джерела енергії. Де зелені міста не залежать від роботи застарілих ТЕЦ. І навіть обстріли інфраструктури не є загрозою для стабільності української енергосистеми.
На цьому прикладі можна легко пояснити суть концепції сталого розвитку. Вже багато років Цілі сталого розвитку є орієнтирами цивілізованого світу. Збереження природних ресурсів, зелені технології, чиста енергетика – концепції, обов’язкові для членства у клубі сучасних демократій. До початку повномасштабного вторгнення Україна рухалася у цьому напрямку. Війна ж відтіснила питання екології на другий план. Але це явище тимчасове.
Після перемоги Україну буде потрібно відбудовувати. Орієнтуючись на Цілі сталого розвитку, ми отримуємо можливість створити більш екологічну, ефективну та незалежну енергетичну систему. Відновлюючи зруйновані міста та селища, ми здатні зробити їх зручними, енергоефективними, зеленими та інклюзивними. Та щоб використати цю можливість, Україні потрібно запровадити механізми стимулювання раціонального використання ресурсів, відповідального споживання та виробництва продукції.
Світовий контекст: інвестиції зростатимуть
Повномасштабне вторгнення росії сповільнило прогрес у досягненні Цілей сталого розвитку не лише для України, але й для усього світу. Державний секретар США Ентоні Блінкен припускає, що війна проти України збільшить кількість людей на межі голоду на 70 млн. Найбільшою загрозою для досягнення майже всіх цілей сталого розвитку називає російську агресію і відомий мільярдер Білл Гейтс. У коментарі Financial Times він описав ситуацію як "найважчий набір викликів, з якими зіткнувся глобальний розвиток".
Війна поглибила світову фінансову кризу, викликану пандемією коронавірусу, та збільшила навантаження на економіку країн, обмежуючи можливість державних витрат на кліматичні інвестиції. Разом з тим тиск росії примусив Європу повернутися до більших обсягів використання вугілля. Передбачають, що цього року глобальні викиди вуглецю від викопного палива зростуть на 1% та наблизяться до рекордного рівня.
Втім, є і зворотний ефект. За прогнозами Міжнародного енергетичного агентства, щоб зменшити залежність від російської нафти й газу, країни ЄС прискорять темпи переходу на альтернативні джерела, а глобальні інвестиції в чисту енергетику зростуть на понад 0,7 трлн доларів на рік до 2030 року. Слід очікувати, що процеси в енергетичній галузі традиційно вплинуть на інші. Тобто обсяги фінансування екологічних напрямків теж зростуть. Україна може претендувати на ці інвестиції для повоєнної відбудови. Але для цього процес має від початку бути запрограмованим на екологічність.
Відповідальне споживання як основа сталого розвитку
Передумовою для сталого розвитку є екологічна свідомість громадян. Виховувати та заохочувати такий спосіб мислення має держава. В Україні не вистачає механізмів, які б стимулювали відповідальність споживача: від інформування та роз’яснення до запровадження податкових чи тарифних пільг.
"Щоб популяризувати принципи сталого розвитку серед підприємців та стимулювати суспільство до свідомого споживання, ще на початку лютого 2022 року у Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт №6544 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо модернізації державної політики у напрямку досягнення Цілей сталого розвитку та стимулювання впровадження раціональної моделі споживання природних ресурсів та продукції", – йшлося на презентації законопроєкту, ініціатором якого виступила ГО "Беззайве".
Розробниками законопроєкту стали одразу 23 народні депутати з міжфракційного об’єднання "Беззайве" за участю Школи охорони здоров’я Національного університету "Києво-Могилянська академія" та громадських активістів. Документ уперше формулює державну політику щодо відповідального та раціонального споживання. Іншими словами офіційно визнає готовність держави розвивати цю сферу, важливу для досягнення Цілей розвитку, зокрема у галузі екології та здоров’я населення. Власне й сам підхід до розробки проєкту за участю громади й експертів галузі відповідає принципам сталого розвитку.
Відновлена Україна має стати "зеленою"
На відміну від інших засадничих та стратегічних документів екологічного спрямування, ухвалених нашою державою протягом останніх 30 років, законопроєкт №6544 не обмежується декларацією нових принципів, а передбачає механізми їхньої реалізації.
Зокрема автори документа пропонують запустити Національний проєкт впровадження моделі раціонального споживання. "Такий підхід передбачає комплекс заходів, спрямованих на підтримку ініціатив громад та підприємців, прийняття рішень та взаємодію між органами державної, місцевої влади, громадськістю та суб’єктами господарювання, розробку наукових, технічних та бізнес-рішень, які підвищуватимуть екологічність виробництва та споживання", – пояснює ініціаторка законопроекту, народна депутатка України Марія Мезенцева.
Одним з механізмів, пропонованих у документі, стане залучення організацій, підприємців та виробників до участі у Національному проєкті. Отримання цього статусу дозволить впливати на державні рішення у сфері споживання, брати участь у розробці та оцінці стандартів, маркувати власну менш шкідливу для довкілля продукцію.
Зрештою головним практичним нововведенням є впровадження податкових пільг для екологічних підприємств. На думку депутатів, податкова підтримка держави здатна стимулювати громадян і бізнес економно використовувати природні ресурси, запроваджувати безвідходне виробництво, сортувати сміття та використовувати альтернативні джерела енергії.
Автори пропонують внести зміни одразу до 16 законодавчих актів України. Враховуючи комплексний підхід та практичну орієнтованість, законопроєкт №6544 може стати рамковим для інших нормативних актів щодо досягнення Україною цілей сталого розвитку.
Таким чином, уже сьогодні за умови ухвалення документа держава отримає міцну законодавчу основу, щоб зробити майбутню відбудову України "зеленою" не лише на папері, а й у житті.