Блог | Соцмережі і письменництво: як не втратити свою аудиторію?

У книговидавничій сфері стійко закріпився термін "феномен Гувер". Роман "Покинь, якщо кохаєш" вийшов друком у 2016 році. Але світовим бестселером він став аж у 2021 році, потрапивши в тренди BookTok. В Україні – у 2022 році, ставши "Золотом BookTok". Тільки за 2021 рік було продано 308 000 екземплярів книжки. Читачі подарували їй нове життя, а письменниці шалену популярність. Але соцмережі не завжди працюють на автора. Один невдалий жарт, невдале рішення, ігнорування – і успіх залишається недосяжною мрією.

Відео дня

Сара Стусек "Three Rivers": як один коментар може змінити все

Дебютна книга Сари Стусек "Three Rivers" мала вийти друком у вересні цього року. Кілька примірників попередньо надіслали книжковим блогерам для того, щоб вони поділилися своїми враженнями з потенційними читачами. Відтак на сайті GoodReads 31 травня з’явився позитивний чотирьохзірковий відгук від Карлі Кебертас. Роман дівчині сподобався, але фінал здався передбачуваним, хоч і неймовірним, тому одну зірку вона відмінусувала.

Письменницю це обурило. Вона завантажила у TikTok відео, на якому поскаржилася, що через Карлі (її вона обізвала лайливим словом) втратила свої ідеальні п’ять зірок. І що передбачуваний фінал – це "її життя, а не чортове детективне вбивство". Що ж, тепер Сара має на GoodReads понад 600 відгуків із однією зіркою, а середній бал її дебютного роману складає 1,1.

Річ у тому, що за Карлі вступилася книжкова спільнота, якій така поведінка письменниці не сподобалася. Сара Стусек своєю чергою пояснила, що відео в TikTok було саркастичним жартом. "Очевидно, мою книгу ви не читали, але ласкаво запрошую на шоу", – прокоментувала Стусек "наліт" на GoodReads. Однак видавництву Sparkpress, яке мало надрукувати книжку, жарт також не сподобався і воно припинило із письменницею співпрацю. Чи вийде тепер "Three Rivers" бодай колись? Я схиляюся до думки, що видати роман із таким рейтингом і репутацією буде складно.

Таким чином, Сара Стусек власноруч закопала свій, можливо, непоганий підлітковий роман одним недоречним "жартом", проваливши комунікацію із читачами. В сучасному світі, яким правлять соціальні мережі, письменник повинен уважно добирати слова та жарти. Усвідомлювати свою відповідальність перед аудиторією, видавцем, власним текстом, над яким він працював кілька років. Сара перепросила у Карлі за свою поведінку, але це не допомогло їй врятувати ситуацію.

Елізабет Ґілберт: "Я почула ваші меседжі"

12 червня Елізабет Ґілберт записала відеозвернення до українських читачів, в якому зазначила, що не видаватиме свій новий роман про Сибір "Сніговий ліс" (The Snow Forest), над яким почала працювати ще на початку пандемії коронавірусу. За її словами, вона отримала багато повідомлень від українців, які були обурені ситуацією, що склалася.

Письменниця пояснила: "Я хочу сказати, що я почула ці меседжі, прочитала повідомлення та поважаю їх. Я відредагувала свої плани та прибрала цю книгу з графіку публікацій. Зараз не на часі публікувати цю книгу. Я не хочу додавати будь-якого болю людям, які вже зазнають та продовжують зазнавати тяжких та надзвичайних страждань. Це вибір, який я зробила".

Роман мав вийти друком у лютому 2024 року, у морально складний для всіх українців місяць.

Готовність письменниці прибрати книгу з графіку публікацій – це сміливий крок, але повномасштабна війна триває вже півтора роки. І заяву Ґілберт зробила лише після того, як на книжковій платформі GoodReads її нова книжка отримала 486 відгуків із однією зіркою, а середній бал книжки склав 1, 01.

Наступного дня редакторка-дописувачка Literary Hub Джанет Менлі написала статтю під заголовком "Інтернет вважає, що рішення Елізабет Ґілберт призупинити вихід своєї книги було невдалим". І в цьому матеріалі зазначила, що на її думку підозріло бачити на Goodreads англомовні коментарі від українських рецензентів. Після шквалу критики статтю відредагували: "Є ті, кого вважають нібито українськими рецензентами на Goodreads (підозріло, адже книжки ще немає)".

Письменницю справді підтримали далеко не всі. Наприклад, Франклін Фоер написав матеріал під промовистою назвою "Їжте, моліться, потурайте". І назвав рішення Ґілберт відкласти вихід роману на невизначений термін "помилковою спробою допомогти Україні".

На мою думку, якби Ґілберт все-таки видала роман, то повністю втратила б українського читача і український книговидавничий ринок. В Україні вийшло друком шість її книжок. Чи втратить вона американського читача? Певно, що ні, адже зараз працює над іншими текстами.

Обидва кейси вказують на те, що соцмережі – рушійна сила, яку неможливо приборкати, купити чи зупинити. Джерело інформації для читачів, авторів і видавців, які тісно між собою пов’язані. Соцмережі допомагають видавцям зрозуміти, що подобається і не подобається читачеві, який завжди був і є основною фігурою у видавничому ланцюзі.

Водночас видавець - лише посередник у спілкуванні між читачем та автором. Ми можемо допомогти авторам знайти свій шлях до аудиторії: саме тому ми організовуємо зустрічі у наших книгарнях та на інших локаціях, допомагаємо письменникам інформувати про свої успіхи через соцмережі видавництва, розказуємо про них у ЗМІ, а проте, яке враження залишиться у читачів після спілкування з автором, великою мірою залежить від вміння письменника комунікувати зі своєю аудиторією. Це велика праця і частина письменницької роботи, яку не можна ігнорувати усім учасникам процесу.

Нещодавно ми проводили літературний конкурс в категорії Feel-Good Fiction, в рамках якого отримали 143 рукописи – 10 рукописів пройшли у фінал. Однак гарантовано друком вийде лише роман-переможець. Надіслати свій рукопис на розгляд – це також досить сміливий крок, бо завжди існує вірогідність не пройти далі, отримати відмову чи болісну для себе критику. Можливо, Сара Стусек хотіла, щоб її дебютний роман мав лише ідеальні п’ять зірок, однак у житті так не буває. Навіть дуже успішні й відомі романи отримують негативні відгуки від критиків і читачів, і це нормально, бо неможливо догодити і подобатися всім. Головне, як зазначила Ґілберт "зробити вибір": почути своїх читачів чи проігнорувати, подякувати за критику чи саркастично пожартувати, заручитися підтримкою соцмереж чи почати з ними програшну для себе війну.

Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...