Блог | Солдатами стають, а воїнами – народжуються: український відбір найжорстокіший
Армія – найблагородніше, що існує в Україні. І найжорсткіше, що перевіряє на міцність.
Я прочитав тисячі книг про війну, але тільки коли почав писати інтерв'ю і спілкуватися з фронтовиками у своїй країні, я побачив, що поряд з благородством армія влаштована також як і всі в нашій державі – як великий колгосп, де інтереси начальства залежать тільки від політики і піару, де кар'єру рухає часто вміння списати паливо і мовчки підписати фальшиву накладну, де замполіти замість "слава КПРС" заклинають про "стандарти НАТО", залишаючи армію жити в болоті ручного управління друзів, кумів і своїх знайомих.
Армія – це єдине місце в державі, куди йдуть кращі громадяни країни, не маючи надій на успішну кар'єру і довгу службу, йдуть, будучи готовими не одержати ні визнання ні поваги командування, йдуть, не маючи забезпечення багатьох елементарних умов, йдуть, отримуючи щодня стреси від безглуздій організації за статутами і настановами 70-х років, йдуть, відриваючись надовго від сім'ї, друзів, рідних.
Щоб показати свої найкращі якості в нашій армії необхідна супермотівація, особлива стійкість, особливий характер.
В українській армії як ніде чітко ясно: солдатами стають, а Воїнами – народжуються. І наш, український відбір – найжорстокіший.
Воїн – це стан душі, і бойова ефективність залежить не від років вислуги і не від посади і проходження кар'єри – а від особистої мотивації тих, хто дає результат в бою, в конкретній точці простору і часу. У нас було чимало успішних боїв в цій війні, було багато поразок, і вивчення кожного тактичного епізоду, які нерідко змінювали хід всієї війни, показує – перемогу забезпечує не диво і не стрілочки на мапі генштабівських піарників.
Командири підрозділів рівня відділення-рота і оператори систем озброєння – це вони роблять різницю в бою. Це вони роблять армію смертоносно ефективною, це вони визначають результат в конкретній точці простору і часу, долаючи втрати, паніку, хаос, невизначену обстановку, недолік озброєння, недолік постачання, інформації, чутки, перевагу противника. Зухвалі, конфліктні, самостійні, адреналінові, нестерпні – вони люблять війну не заради вбивства, а заради максимальної концентрації ризику і відповідальності в своїх руках.
Заради служіння своїй країні, заради моральних принципів, в нашій армії є Воїни, готові подолати все – щоб стати переможцем. І ефективність армії визначається тим, скількох Воїнів вона здатна зібрати під свої знамена, скількох вона здатна виховати і зробити вістрям і стрижнем бойових підрозділів.
Наша паперова армія таких не любить. Вперте затикання папірцями управління контрактної армії в 21-м столітті є абсолютною недоумкуватістю військово-політичного керівництва країни. Замість вироблення своєї стратегії і осмислення свого досвіду, замість чітких цілей, спрямованих на підвищення боєздатності армії, українські лідери копіюють якісь деталі чужих оборонних систем, не помічаючи перед своїм носом елементарне – 18 журналів обліку і 5 побудов в день на плацу, безграмотне і неефективне бюджетне планування, розтрату мільярдів, які держава виділяє в найважчих умовах на всякі модні фетиші, не приділяючи уваги головному – боєздатним людям, здатним ефективно наносити шкоди ворогу в реальному бою.
Вітаю українських Воїнів з днем ВСУ. Ви є – і в армії і поза армією, і ви – реальний щит нашої країни, і тільки завдяки вам у нас всіх є вільне майбутнє.
