Блог | Сигнали, які надсилає дитина при сексуальному насильствІ: як розпізнати
За даними організації RAINN, 34% дітей, які постраждали від сексуального насильства – діти до 12 років; у 93% випадках діти знали свого кривдника.
Дітям дуже важко говорити про насильство, яке з ними трапилося. І насильство може тривати роками!
Але зазвичай діти подають нам "сигнали" про допомогу. І якщо ми будемо уважнішими, то зможемо їх розпізнати та допомогти.
У різному віці діти по різному можуть невербально сигналізувати про насильство.
На що потрібно звернути увагу у дітей 5-10 років?
Дитина починає часто задавати питання на тему сексуальних стосунків або проявляє освіченість в цьому.
Дитина стала замкнутою, може задавати питання "чи варто зберігати секрети?"
Дитина проявляє страх і небажання залишатися з деякими людьми. Наприклад, раніше вона із задоволенням ходила на гурток з малювання, а зараз її важко вмовити туди піти, задає питання "чи обов’язково мені йти сьогодні на заняття?"
Регрес у поведінці. Дитина починає смоктати палець, або в неї спостерігається нетримання сечі.
Дитина стала занадто слухняною. Не перечить, робить те, що скажуть, але не проявляє зацікавленості до жодного виду діяльності.
Часто залишається на самоті, не хоче говорити ні з ким.
Прагне не знімати одяг для купання чи переодягання.
Відбуваються зміни у звичках харчування – дитина втратила апетит або навпаки, не може зупинитися їсти, постійно "заглядає" до холодильника.
В дитини спостерігається часта зміна настрою, підвищена тривожність.
Дитина втратила зацікавленість у навчанні, не виконує домашні завдання, знизилися оцінки.
Самотравмуюча поведінка – дитина намагається пошкодити себе, перестала слідкувати за гігієною.
Проблеми зі сном – дитина довго не може заснути, зранку виглядає виснаженою.
Що робити, якщо ви запідозрили насильство?
Дуже часто дорослі зволікають з повідомленням про підозру про насильство.
Це відбувається через декілька факторів:
Відчуття страху, гніву та сорому, які виникають при одній думці про вчинення сексуального насильства над дитиною.
Постійні сумніви, небажання повірити та страх оговорити людину ("Я напридумував", "Він не міг", "Це не моя справа")
Фізична, емоційна та фінансова залежність від потенційного злочинця.
Запам’ятайте, що зволікання і мовчання – продовжують страждання дитини. І якщо ви запідозрили насильство – обов’язково телефонуйте в поліцію.
Якщо у вас виникла підозра і ви не знаєте, що робити – зверніться за консультацією на Лінію довіри МБО "Служба порятунку дітей" - 093 063 53 43.
За цим номер ви також зможете отримати консультацію юриста та психолога.
