Сигнали, які надсилає дитина при сексуальному насильствІ: як розпізнати

Сигнали, які надсилає дитина при сексуальному насильствІ: як розпізнати

За даними організації RAINN, 34% дітей, які постраждали від сексуального насильства – діти до 12 років; у 93% випадках діти знали свого кривдника.

Дітям дуже важко говорити про насильство, яке з ними трапилося. І насильство може тривати роками!

Але зазвичай діти подають нам "сигнали" про допомогу. І якщо ми будемо уважнішими, то зможемо їх розпізнати та допомогти.

У різному віці діти по різному можуть невербально сигналізувати про насильство.

На що потрібно звернути увагу у дітей 5-10 років?

  • Дитина починає часто задавати питання на тему сексуальних стосунків або проявляє освіченість в цьому.

Відео дня
  • Дитина стала замкнутою, може задавати питання "чи варто зберігати секрети?"

  • Дитина проявляє страх і небажання залишатися з деякими людьми. Наприклад, раніше вона із задоволенням ходила на гурток з малювання, а зараз її важко вмовити туди піти, задає питання "чи обов’язково мені йти сьогодні на заняття?"

  • Регрес у поведінці. Дитина починає смоктати палець, або в неї спостерігається нетримання сечі.

  • Дитина стала занадто слухняною. Не перечить, робить те, що скажуть, але не проявляє зацікавленості до жодного виду діяльності.

  • Часто залишається на самоті, не хоче говорити ні з ким.

  • Прагне не знімати одяг для купання чи переодягання.

  • Відбуваються зміни у звичках харчування – дитина втратила апетит або навпаки, не може зупинитися їсти, постійно "заглядає" до холодильника.

  • В дитини спостерігається часта зміна настрою, підвищена тривожність.

  • Дитина втратила зацікавленість у навчанні, не виконує домашні завдання, знизилися оцінки.

  • Самотравмуюча поведінка – дитина намагається пошкодити себе, перестала слідкувати за гігієною.

  • Проблеми зі сном – дитина довго не може заснути, зранку виглядає виснаженою.

Що робити, якщо ви запідозрили насильство?

Дуже часто дорослі зволікають з повідомленням про підозру про насильство.

Це відбувається через декілька факторів:

  • Відчуття страху, гніву та сорому, які виникають при одній думці про вчинення сексуального насильства над дитиною.

  • Постійні сумніви, небажання повірити та страх оговорити людину ("Я напридумував", "Він не міг", "Це не моя справа")

  • Фізична, емоційна та фінансова залежність від потенційного злочинця.

Запам’ятайте, що зволікання і мовчання – продовжують страждання дитини. І якщо ви запідозрили насильство – обов’язково телефонуйте в поліцію.

Якщо у вас виникла підозра і ви не знаєте, що робити – зверніться за консультацією на Лінію довіри МБО "Служба порятунку дітей" - 093 063 53 43.

За цим номер ви також зможете отримати консультацію юриста та психолога.

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може не збігатися з авторською.