Цькування в школі "ламає" психіку на десятиліття: що треба знати про булінг

Наслідки від шкільної агресії переслідують людей протягом 20-30 років. І часто без допомоги психолога – не обійтись.

Про це в ефірі ObozTV розповіла соціальний психолог Алевтина Шевченко, коментуючи останні факти шкільної агресії. За її словами, з великою ймовірністю, такі випадки вплинуть на подальше життя жертв булінгу; вони не зможуть зосередитись на своєму дорослому житті, через те, що ці ситуації їх не відпустять.

"Сьогодні до мене приходять 30-40-річні люди, які розказують про свої шкільні ситуації", - розказала психолог.

Наслідки агресії відбиваються на всіх. Крім жертв булінгу та нападників, які отримують викривлене розуміння "лідерства", з проблемами стикаються й викладачі.

На думку психолога, шкільна агресія - певний показник системи у конкретному класі, у конкретній школі.

"Це не завжди явна і задекларована позиція керівництва і вчителів: "це – гартує характер" та "дитина має вчитися себе захищати". Це – прикрита, "партизанська" ідеологія старших", - вважає Шевченко.

Читайте: На очах у юрби: у Дніпрі підлітки по-звірячому побили хвору дівчинку

Але зрештою, за словами психолога, незважаючи на свою приховану прихильність до такого "гартування", вчителям з тією проблемою і розбиратись. Іншою причиною "лояльності" педагогів до шкільного насильства може бути те, що у поведінці нападників вони бачать ті дії, які не можуть дозволити собі.

Не залишаються без наслідків для психіки і "пасивні спостерігачі"; вони приходять на зустрічі випускників через 10-20 років і теж звинувачують у своїх дорослих проблемах ініціаторів шкільної агресії.

Батьки, не зважаючи на те, що про це багато говорять, можуть не знати про проблеми власної дитини у школі. Разом із тим, у певною частини батьків не має сповідується ідеологія - "не звертай уваги".

"Це – заборонені слова; не можна говорити такого дитині", - наголошує психолог.

Читайте: "Били ногами та стрибали на неї": українські підлітки по-звірячому знущаються з однолітків

Діти не довіряють своїм батькам, бо, зазвичай, ті жили в такій атмосфері, яка не навчила їх надавати підтримку слабшим та шукати вихід. Тому, на думку Шевченко, якщо батьки не вміють відчувати свою дитину, не вміють з нею говорити, не можуть встановити довірливий зв’язок - їм самим потрібна допомога психолога.

Як раніше повідомляв OBOZREVATEL, в Дніпрі група підлітків сильно побила 14-річну дівчинку Лізу, яка страждає на діабет. Інцидент трапився на очах у всього двору, проте ніхто не наважився захистити дитину.