УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Що не так з "Трухою"? Чому популярний Telegram-канал під постійними атаками

8 хвилин
117,6 т.
Що не так з 'Трухою'? Чому популярний Telegram-канал під постійними атаками

"Труха" – це найпопулярніший український канал в Telegram, який рекордно зріс з початку повномасштабного вторгнення. З того часу він неодноразово піддавався нищівній критиці з боку окремих громадських організацій та медіа, але не лише зберіг своїх читачів, а й у рази збільшив їх кількість. Незважаючи на те, що за півтора роки великої війни канал неодноразово довів свою проукраїнськість та був відзначений нагородами від влади за підтримку на інформаційному фронті, медійні атаки не припинилися. Але змінився статус атакуючих.

Якщо раніше "Труху" в контексті інформаційної війни згадували поважні медіа, то зараз на неї нападають переважно "зливні" медіа, які тиражують дезінформацію. Тут причина зрозуміла – "Труха" пише про корупційні схеми в органах влади, а корупціонери, зазвичай, відповідають фейками, за розміщення яких сплачують отримані за рахунок схем гроші.

Розмір має значення

Telegram – це популярний в Україні месенджер та основне джерело новин, яким його зробила російська повномасштабна війна проти України. Він просто "вибухнув" наприкінці лютого – початку березня 2022 року. У перші місяці великої війни він став джерелом інформації для 65,7% українців, про що свідчили дані мережі ОПОРА. Перші три місяці війни стали часом, коли відбулося зростання аудиторії Telegram-каналів.

Мільйони українців ставали підписниками як українських каналів (держорганів, високопосадовців, ЗМІ, локальних каналів, ін.) так і, на жаль, російських та проросійських, які маскувалися під українські.

Це стало великою проблемою, адже ворог отримав можливість через ці канали впливати на суспільну думку в Україні. Задля вирішення цієї проблеми державні органи (зокрема СБУ, РНБО, Центр протидії дезінформації) публікували списки російських та проросійських Telegram-каналів від яких рекомендували українцям негайно відписатися. Іншу частину роботи робили громадські організації та ЗМІ, які виявляли російські канали та складали відповідні списки. Іноді, до цих списків потрапляли й українські та проукраїнські канали. Іноді не потрапляли, але піддавалися критиці.

Причиною цьому ставали помилки, які допускали їхні адміністратори у висвітленні подій війни (причому, на той час, цих помилок масово припускалися й традиційні ЗМІ, публікуючи контент з "прильотів", роботи ППО та ін.). "Охото на відьом" не припинилася навіть зараз – незважаючи на те, що війна показала, хто є хто. Серед головних цілей "інквізиторів" від медіаспільноти – найбільші Telegram-канали з мільйонами підписників, а найчастіше атакують саме "Труху" – бо він найбільший. Забігаючи наперед, можна сказати, що причина саме у розмірі. Бо в інформаційному бізнесі він має першочергове значення.

Що не так з "Трухою"? Чому популярний Telegram-канал під постійними атаками

Тру чи не тру? Хто власник "Трухи"

Основний закид в бік Telegram-каналів – це їхня анонімність, яка дозволяє уникати відповідальності за поширену інформацію. Але, на відміну від більшості найбільших каналів, "Труха" не є анонімним каналом. Його засновник та власник відомий й мало того – він публічно виступає й не уникає обговорень щодо роботи й контенту каналу. Його звуть Максим Лавриненко. На даний момент у медіа накопичилося багато припущень про те, що за Лавриненко стоїть хтось інший й справжні власники "Трухи" залишаються у тіні. Але ця інформація, зазвичай, має ознаки заказних публікацій й не містить жодних доказів, які б свідчили, що хтось крім Лавриненка керує цим Telegram-каналом.

Що не так з "Трухою"? Чому популярний Telegram-канал під постійними атаками

Коли власник медіа відомий – це стає приводом до більшої довіри аудиторії, але, в той же час, це несе ризики, особливо під час війни. Російська пропаганда весь час намагається послабити довіру українців до українських джерел інформації. Тому найбільші українські медіа (телеканали, окремі журналісти, лідери суспільної думки, блогери та Telegram-канали) знаходяться під постійними атаками з боку російських пропагандистів. "Труха" та Максим Лавриненко – не виключення. У червні, наприклад, група відомого російського пропагандиста Владіміра Соловйова намагалася "зліпити" фейк про "співпрацю Лавриненка" з росіянами.

Лавриненко прокоментував це наступним чином:

"Друзі, останніми днями русня відчуває, що перемога України максимально близька, тому активізувалася із фейками. Ми, як найпопулярніший Telegram-канал України, приймаємо на себе найбільший удар… Мисліть критично, і не давайте русні роз’єднувати нас із вами у такий надважливий для нашої країни період, коли ми маємо бути максимально об’єднаними та консолідованими. В своїй передсмертній агонії ворог намагається зробити хоч щось – але не вийде. Читачі та колеги. Я закликаю вас – не ставайте жертвою шкідливої дезінформації. Підтримуємо ЗСУ. Поширюємо правду. Наближаємо остаточну перемогу. Слава Україні".

Найбільший – означає найкращий?

Автор цієї статті ще до повномасштабного вторгнення мав у підписці 500 каналів та відслідковував їх розвиток під час великої війни. Він бачив, як зростала "Труха", "Инсайдер", "Реальна війна", "Николаевский Ванёк" та інші. І які методи використовувалися. Коли справа доходить до оцінки, який канал найкращий, то із каналами-мільйонниками це вже не справа смаку. Їхня аудиторія переважає за кількістю відомі національні ЗМІ, а кількість підписників, перегляди та цитування є об’єктивними показниками успішності, популярності. Тому "Труха" – це безперечно найкращий український канал. Він може не подобатися комусь, але його вподобала більшість українців. А отже саме його контент та його інформаційна політика виявилася найбільш запитуваною серед українців та найбільш припала до душі.

Що не так з "Трухою"? Чому популярний Telegram-канал під постійними атаками

Причина популярності "Трухи" криється у правильному задоволенні потреби українців в інформації. Саме інформація про бойові дії, інформація про запуски російських ракет та дронів по Україні є найбільш запитуваною у громадян України.

Що не так з "Трухою"? Чому популярний Telegram-канал під постійними атаками

Фейки, чутки та маніпуляції

Звісно, на початку свого стрімкого зростання, українські Telegram-канали (в тому числі "Труха") отримували приріст аудиторії та перегляди завдяки публікації інформації про прильоти ракет та хід бойових дій. Іншими словами, завдяки хайпу на темі страху. Але чи не так само досі роблять традиційні ЗМІ, які потім критикують Telegram-канали?

Один з останніх прикладів – деякі поважні ЗМІ на своєму сайті опублікували новину із заголовком на кшталт "Путін ухвалив рішення підірвати Запорізьку АЕС: названо дату", посилаючись на анонімний російський Telegram-канал "Генерал СВР". І саме українські Telegram-канали почали критикувати традиційне ЗМІ за розповсюдження панічних настроїв серед українців. Невдовзі ЗМІ змінили заголовок на адекватний, але, що було напочатку – всі можуть побачити у веб-архівах.

Що не так з "Трухою"? Чому популярний Telegram-канал під постійними атаками
Що не так з "Трухою"? Чому популярний Telegram-канал під постійними атаками

Як змінилася "Труха" та чи виправдана критика

На початку повномасштабної війни "Труху" звинувачували у розміщені фейків та дезінформації. У чому це полягало? Адміністратори могли публікувати старі відео, видаючи їх за нові. Також публікувалася інформація на рівні чуток. Це дратувало. Але "Труха" змінилася. Цього не можна не визнати. Кількість постів, у яких інформація не є перевіреною, зменшилася до рівня інших Telegram-каналів та ЗМІ та вона завжди маркується словами "інформація потребує перевірки" або "інформація не підтверджена".

Чим відрізняється "Труха" березня-2022 від "Трухи" вересня-2023:

  • кількість публікація об’єктивно зменшилася;
  • якість публікацій збільшилася (результат перевірки фактів та роботи з офіційними джерелами; офіційні джерела йдуть на контакт);
  • публікується більше інформації про корупційні діяння, про конкретних корупціонерів та зрадників, що допомагає кримінальним справам набувати резонансу, суспільної уваги й не дає злочинцям "зіскочити" (цим "Труха" виконує функцію традиційного ЗМІ щодо суспільного контролю);
  • фотографії прильотів зараз постяться з обережністю (явно є співпраця із СБУ); усі фотографії заблюрено – дізнатись місце прильоту неможливо, а без блюру публікується лише після оголошення інформації від офіційних джерел;
  • канал "Труха" допомагає на волонтерських засадах ЗСУ та постраждалим від ракетних ударів, що не кожен власник традиційного ЗМІ собі дозволяє; на потреби армії вже спрямовано 21 мільйон гривень.

Тож, канал "Труха" не лише отримав найбільшу аудиторію в українському сегменті Telegram, а й став важливим інструментом інформаційної війни, в тому числі у протидії російським фейкам. Не можна не згадати, що у черівні Харківська обласна військова адміністрація відзначила "Труху" й нагородила грамотою за внесок у протидію російській інформаційній пропаганді, а також за допомогу бійцям десятками автомобілів та квадрокоптерів.

"Колектив Telegram-каналу нагороджений грамотою ХОВА як найчисельніший за аудиторією і який публікує суспільно-важливу інформацію, на мільйонну аудиторію поширює офіційні повідомлення правоохоронних органів, служб та державних установ", – повідомила директорка Департаменту масових комунікацій ХОВА Ярослава Бережна.

Що не так з "Трухою"? Чому популярний Telegram-канал під постійними атаками

Тобто, єдиними критиками "Трухи" залишаються традиційні ЗМІ. І як би не було смішно, але вони критикують "Труху" за те, що вона не працює у форматі традиційного ЗМІ, використовуючи більше контенту від підписників (що зайвий раз свідчить про довіру) та подаючи інформацію з емоціями, чого не можуть собі дозволити традиційні ЗМІ, обмежені певними стандартами (які вони все одно самі порушують).

Вони бачать у Telegram-каналах конкурентів (а тому створюють свої власні й намагаються їх розвивати) й недобросовісно намагаються відвернути від них людей й свою власну аудиторію. Але люди самі обирають, де їм краще отримувати інформацію та у якому форматі. Критикувати й ображати "Труху" – це ображати мільйони українців. Варто визнати об’єктивну реальність, перестати маніпулювати, а спільно працювати заради перемоги.