"Щирий до кумедства і безбашенно сміливий": ветеранка АТО розповіла про загиблого на Донбасі воїна

Загиблий на Донбасі 12 квітня воїн 10 гірсько-штурмової бригади Збройних сил України Ярослав Карлійчук (Малий) боронив Батьківщину з 2016 року і навіть пережив важке поранення.

Відео дня

Спогадами про нього поділилася ветеранка АТО, блогерка Олена Білозерська на своїй сторінці у Facebook. За її словами, у молодого 24-річного захисника залишилася дружина та маленький син.

"Простий класний хлопець з Чернівецької області, невисокий на зріст, щирий іноді до кумедності, добрий і безбашенно сміливий. Пам'ятаю його 20-річною майже дитиною, під Мар'їнкою, влітку 2016-го. Відтоді не бачились, але списувались і зідзвонювались час від часу. Він вирішив для себе бути професійним військовим – все життя, до пенсії, служити в армії. Устиг прочитати мою книгу, де він один із героїв. Коли я недавно просила у вас маскувальні сітки – просила для нього. Сподіваюся, хлопці добре відплатять за нього. Сил Олені. Здоров'я й долі їхньому синочку", – написала вона.

В оприлюдненому уривку книги Білозерська розповіла, що коли познайомилася із Карлійчуком, він був наймолодший на позиції – лише 20 років.

"Нічого не боїться – ні супротивника, ані начальства, через страшну спеку, незважаючи на регулярні втики, ходить і воює в самих трусах", – писала вона.

Ярослав Карлійчук (крайній зліва) у 2016 році був наймолодший на своїй позиції

Крім того, із сюжету стає відомо, що хлопцю одного разу вдалося уникнути загибелі від снайперської кулі, яка залетіла в бійницю, ледь не зачепивши його. Однак, на жаль, 12 квітня, саме ворожий снайпер забрав життя в юного захисника під Шумами.

Ще одне потрясіння, яке довелося пережити Карлійчуку, – це втрата друга на фронті лише через три місяці після початку служби, пише Білозерська. Після цього він мріяв узят в полон бодай одного російського терориста.

"А добра ж дитина... Будучи наймолодшим, огризаючись для порядку на зауваження старших, зворушливо дбає про всіх, хто поруч. Не уриваю. Нотацій не читаю. Просто язик не повертається... Пізніше, коли мене вже не буде на Мар'їнці, він вийде, як завжди, вночі стріляти з РПГ, і тут його недосвідчений товариш, відкривши вогонь трасерами, демаскує обох. Малий буде серйозно поранений, але одужає і повернеться до строю", – писала про Героя у своїй книзі "Щоденник нелегального солдата" ветеранка.