Блог | "Ще не вмерла України і Слава, і Воля". За яких історичних подій було написано вірш

Наш Гімн. Насправді, у Павла Чубинського перший рядок трохи інший. "Ще не вмерла Україна". Мабуть він комусь видався депресивним, і його поліпшили. Цiкаво подивитись, в якому історичному контексті був написаний цей вірш.

Осінь 1863-го. Вся гетьманська спадщина і всі козацькі вольності давно знищені. Українське населення розмите. У великих містах воно у меншості. Нема національних шкіл, церковна служба не ведеться українською. Нема газет. З травня 1863-го забороняється друкувати освітні та релігійні твори українською мовою. Включаючи букварі, граматики, підручники, тощо. Ця заборона має як би тимчасовий характер, але в 1876 році Олександр ІІ підписує указ (так званий Ємський указ), згідно з яким вводиться тотальна заборона на ВСІ видання українською, на їх ввіз з за кордону, на театральні вистави українською, на публічне виконання українських пісень.

Фактично в імперії не залишається нічого українського. Це я на замітку сучасним ревнителям попраної російської мови. Указ діє на протязі 25 років. А самого Чубинського вже в січні 1864-го відправляють у ссилку в Архангельську губернію на 5 років.

Погодьтесь, сказати в той час публічно "ще не вмерла Україна", могла не тільки людина смілива, але й великий оптиміст.