"Русскій мір заливав усе": переселенка розповіла, як Донбас готували до окупації
Ще до російської окупації україномовні мешканці Донецька фактично були позбавлені права мати власний культурний простір. Так, у місті функціонувала лише одна українська школа, а будь-який прояв національної ідентичності сприймався вороже.
Про це розповіла завідувачка кафедрою українознавства Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, переселенка з Донецька Тетяна Єщенко. Своїм криком душі вона поділилася на Всеукраїнському громадському форумі "За українську мову". Відео її виступу опублікувала екс-нардеп від "Свободи" Ірина Фаріон на своєму Youtube-каналі (щоб подивитися відео, доскрольте сторінку до кінця).
Єщенко зазначила, що українські патріоти в Донецьку відчували себе вигнанцями. Адже єдиними, хто боровся за створення комфортного для них середовища, були Наукове товариство імені Шевченка, філологічне відділення університету і греко-католицька церква.
Читайте: "З міста витікала кров": донеччанка поділилася зворушливою історією про прапор України
Що стосується засобів масової інформації, орієнтованих на україномовних громадян, то таких у Донецьку було лише два: газети "Донеччина" та "Україна козацька".
"Ці права порушувалися наскрізно. Тобто, ти прокидався уранці, й тобі не було навіть кому сказати, ну так, тільки якомусь обмеженому колу, "Доброго ранку" або "Добрий день". Я завжди мріяла про те, щоб була державна підтримка. Оскільки спостерігати рівнобіжно, як "русскій мір" просто заливав цей простір, неможливо. Заходиш у бібліотеку імені Крупської, поверх повністю — інтернет, найновіші книги російською мовою. Створювалися усі умови для національних меншин, якими зараз опікуються у нашій Верховній Раді. А ти українець, ти нібито живеш в Україні, але не маєш там прав, не те, що слово сказати", — обурилася Єщенко.
Крім того, додала вона, люди, які проявляють себе як патріоти і шанують культурні традиції рідного народу, нерідко навіть піддавалися цькуванню у Донецьку. Жінка також неодноразово ставала жертвою подібних неприємних ситуацій через свою мову й національний одяг.
Читайте: "Якби у Криму була українська": переселенка-патріотка зворушила проникливою історією
"Ось я одягла вишиванку, я можу у Львові ходити спокійно. Там навіть якщо ти у вишитій сорочці йдеш в університеті — ти вже "фашист". Крім того, я не народилася на Львівщині, але мене постійно скеровували як "бандерівка", "бандерівка", "бандерівка"! Дуже була дивна ситуація у транспорті. Тебе хапали за руки, було таке, що приходиш із синцями додому. "І чому така жінка розмовляє?!" І ти постійно був у ситуації боротьби", — поділилася викладач криком душі.
Підсумовуючи, Єщенко зазначила, що причиною трагедії, яка спіткала Донбас, багато в чому є ігнорування там протягом тривалого часу питання української мови. Вона переконана, що саме державна мова багато в чому є запорукою безпеки країни та її страховкою від вторгнення загарбників.
"Чому так сталося? А причина саме в мові. Тому що мова — це безпека, мова — це кордон, мова — це національна ідентичність", — резюмувала Єщенко.
Читайте: ''Їх убила мова'': ветеран АТО назвав несподівану причину Іловайського котла
Як повідомляв OBOZREVATEL, раніше письменниця, борець за українську мову Лариса Ніцой поділилася історією про знайомство із сім'єю переселенців із анексованого Криму, які, незважаючи на загрози, продовжували демонструвати патріотичну позицію, поки жили на окупованих територіях.