Російська титанова симфонія в Україні
Фонду держмайна України не звикати до того, щоб перебувати в центрі скандалів. Історія з продажем готелю "Дніпро", пафосно подана як одна з головних перемог відомства за останні роки, поступово обростає новими подробицями. Через декілька місяців з моменту продажу об'єкта, Вищий антикорупційний суд зобов'язав НАБУ внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про можливе зловживання владою і службовим становищем керівництвом Фонду держмайна.
Ще одне рішення Фонду держмайна, ухвалене наприкінці травня 2020 року – про усунення близького до структур Дмитра Фірташа генерального директора ТОВ "Запорізький титано-магнієвий комбінат" Володимира Сивака (Group DF через компанію Tolexis Trading володіє 49% статутного капіталу ЗТМК) – також отримує скандальний розвиток подій.
Нова інформація може пролити світло на справжні причини дій керівництва Фонду державного майна навколо унікального стратегічного підприємства з виробництва титанової губки, аналогів якому немає в жодній країні Східної і Центральної Європи.
Якщо дані підтвердяться, то ці дії можна буде розцінювати як реальну загрозу національній безпеці України.
ЗТМК традиційно є одним із найбільш ласих українських підприємств. З 2013 року комбінат працює як ТОВ, в якому у держави 51% акцій, а у компанії Дмитра Фірташа – 49%. Із червня 2020 року комбінат очолює Сергій Лубенніков, призначений Фондом держмайна замість зміщеного Володимира Сивака. У ФДМ заявили про повернення державного контролю над ЗТМК на початку літа поточного року. Однак пізніше з'ясувалося, що про нового т.в.о. генерального директора ТОВ "ЗТМК" не відомо практично нічого. Лубенніков був призначений без необхідного в таких випадках конкурсу на посаду генерального директора, і станом на кінець листопада уже майже на три місяці перевищує максимально допустимий термін перебування на подібній посаді як тимчасового виконувача обов'язків директора комбінату.
Інформація про нового генерального директора ЗТМК практично відсутня в відкритих джерелах. Єдиний більш-менш цікавий факт, який вдалося знайти про нового керівника Запорізького титано-магнієвого комбінату, це наявність податкових боргів на суму 54 019,62 грн перед Державною податковою службою України станом на березень 2020 року.
Але дивні речі з призначенням нового гендиректора ЗТМК можуть виявитися просто прелюдією до більш небезпечної історії, в яку, схоже, збираються втягнути (або вже втягнули) Офіс Президента України.
Ми отримали підтвердження, що ЗТМК потрапив у сферу інтересів представників великого російського державно-приватного бізнесу, який в останні роки в Україні, як правило, діє не безпосередньо, а через посередників і численні компанії-прокладки. Запорізький титано-магнієвий комбінат (ЗТМК) може виявитися в управлінні швейцарської компанії Interlink Metals & Chemicals AG. Директор компанії Interlink уже навіть попросив про це Офіс Президента України, а також направив аналогічне звернення до Національної інвестиційної ради при Президентові України на ім'я Михайла Саакашвілі. Відповідний лист виявився в розпорядженні OBOZREVATEL.
Компанія Interlink за обіцянку інвестувати 5,5 млн доларів у підприємство бажає отримати ексклюзивне право на реалізацію всієї продукції ЗТМК, і вимагає, щоб держава Україна взяла на себе чіткі зобов'язання в межах такого державно-приватного партнерства.
Однак проблема в тому, що компанія Interlink, яка заявила свій інтерес до ЗТМК і його продукції, має дуже глибокі корені і взаємозв'язки з вищими ешелонами російської влади. Якщо уважніше придивитися до компанії, то можна легко переконатися, що це всього лише ширма для більш впливових російських гравців.
Російські швейцарці
Отже, що ж це за така швейцарська компанія Interlink Metals & Chemicals AG, яка за "смішні" для ринку титанових сплавів 5,5 мільйона доларів, хоче отримати контроль над усією продукцією ЗТМК, і яка пропонує себе Офісу Президента України мало не як стратегічного інвестора комбінату.
Довгий час власником і директором компанії Interlink Metals & Chemicals AG був бізнесмен Ігор Райхельсон, який народився в Ленінграді, а зараз живе у США і РФ. Сьогодні ж бенефіціаром швейцарської компанії значиться 30-річна дружина Ігоря Райхельсона Катерина Асташова, а номінальним директором Крістіан Флурі.
А ось директором американської компанії з ідентичною назвою Interlink Metals & Chemicals Inc. вказано сина Ігоря Рахельсона – Джошуа Райхельсона.
Крім бізнесу, Райхельсон відомий своєю досить цікавою музичною кар'єрою. Як композитор він співпрацював з Едді Гомезом, Джоном Локом, Ігорем Бутманом, Юрієм Башметом. Райхельсон чимось нагадує відомого Сергія Ролдугина – теж успішного музиканта, віолончеліста, який за сумісництвом ще й є одним із "гаманців Кремля".
Біографія Райхельсона й історія компанії Interlink нерозривно пов'язана з російськими виробниками титанової продукції. Ще 1992 року найбільший у Росії виробник титану і магнію – Березняківській титано-магнієвий комбінат, який пізніше увійшов до складу корпорації ВСМПО-Авісма, віддав ексклюзивне право на продаж усієї своєї продукції нікому не відомої новоствореної компанії Interlink Metals and Chemicals. І ця співпраця триває ось уже майже 30 років. Згідно зі звітами російського титанового гіганта ВСМПО-Авісма, на компанію Interlink Metals and Chemicals в окремі роки доводилося до 10% усіх поставок матеріалів і сировини.
ВСМПО-Авісма – один із найбільших у світі виробників титану. Компанія, яка відіграє важливу роль у системі російського ВПК. 65% акцій належить заступнику голови ради директорів Михайлу Шовкову, 25% плюс 1 акція – корпорації РОСТЕХ. Шовкова називають одним із ключових представників команди Сергія Чемезова, генерального директора держкорпорації РОСТЕХ. Сергій Чемезов – один із найближчих соратників Володимира Путіна, який працював із ним у дрезденській резидентурі КДБ і жив із ним в одному будинку.
Оборонний концерн РОСТЕХ виробляє озброєння для російської армії. До кризи і введення санкцій ВСМПО-Авісма забезпечувала до 35% всіх потреб у титані Boeing, 65% попиту Airbus Group і 100% – Embraer. З 2014 року Чемезов перебуває під персональними санкціями США.
Для довідки: 2020 року корпорація "ВСМПО-Авісма" подала позов до свого колишнього гендиректора Михайла Воєводіна з вимогою стягнути 4,07 млрд руб. За фактами розкрадання майна "ВСМПО-Авісма" в особливо великому розмірі розслідується кримінальна справа (ч. 4 ст. 159 КК РФ). Йшлося про збитки від угод, укладених у 2017 – 2019 роках, коли "ВСМПО-Авісма" продала швейцарським Interlink Metals and Chemicals і американської Interlink Metals and Chemicals Inc за заниженою вартістю ферротитан, а потім купила вироблену з неї продукцію за завищеною вартістю.
Воєводін очолював "ВСМПО-Авісма" з 2009 року, поточної навесні контракт був продовжений на три роки. Але 6 травня 2020 року корпорація несподівано повідомила, що Воєводін написав заяву про звільнення.
У жовтні поточного року "ВСМПО-Авісма" і її ексглава Воєводін уклали мирову угоду. Згідно з ним, корпорація відмовляється від усіх претензій до Воєводіна, натомість той передає підприємству "фінансову допомогу" в розмірі 1,95 млрд рублів.
Очевидно, що компанія Interlink Metals & Chemicals AG, а також її бенефіціар Ігор Райхельсон, дуже тісно афілійовані з ключовими гравцями російської титанової індустрії – компанією ВСМПО-Авісма і корпорацією РОСТЕХ. У нинішніх російських реаліях це означає, що компанія Interlink фактично є одним з операторів інтересів російської влади на глобальному титановому ринку.
Український економічний журналіст Сергій Лямець раніше описав схему, завдяки якій російська ВСМПО-Авісма через естонські компанії і компанію Interlink експортує титанову продукцію в США, в обхід українських і американських санкцій.
Так, інвестиції в ЗТМК, а також ексклюзивне право на реалізацію всієї продукції комбінату, про який Interlink просить Офіс Президента України, може стати логічним завершенням цієї схеми.
"Дружба народів" під контролем ФСБ
Чому ж така успішна компанія Ігоря Райхельсона Interlink? Як іще з початку 90-х років, структури Райхельсона грають настільки істотну роль у торгівлі російським титаном по всьому світу?
Можливо, світло на це проллє один важливий штрих до портрета бенефіціара компанії Interlink. У Ігоря Райхельсона є давній діловий партнер – Ястребов Олександр Володимирович. Ястребов і Райхельсон сусіди в двох дуже престижних житлових кондомініумах у самому центрі Москви за адресами вул. Арбат, 32 і пров. Мансуровський, 5.
Свого часу Олександр Ястребов був засновником ТОВ "Інтерлінк металс енд кемікалс", російської дочки "швейцарської" компанії, а третій їхній сусід у будинку по вул. Арбат, 32 Олексій Сарулу був директором того ж ТОВ. Тобто цих людей пов'язує не тільки сусідство в одних із найпрестижніших будинків Москви, але і юридично оформлене партнерство.
Ключовий партнер Ігоря Райхельсона Олександр Ястребов тісно пов'язаний із колишнім ректором Російського університету дружби народів (РУДН) Володимиром Філіпповим. Філіппов довгі роки очолював РУДН – із 1993 по 1998, і з 2005 по 2020 роки. Перерва в ректорській кар'єрі Філіппова сталася після того, як 1998 року Володимира Філіппова в свій уряд запросив колишній Директор Служби зовнішньої розвідки Росії Євген Примаков. Філіппов також працював Міністром освіти РФ під час першого президентського терміну Володимира Путіна.
Російський університет дружби народів, який раніше називався Університетом дружби народів імені Патріса Лумумби, ще з радянських часів завжди був тісно пов'язаний зі спецслужбами – ГРУ і КБГ, а пізніше і СВР. Одне з основних завдань університету, яке навіть особливо ніким не приховується – це підготовка агентів впливу в зарубіжних країнах, вербування майбутніх впливових осіб у зарубіжних країнах, підготовка розвідувальної агентури. За твердженням відомого перебіжчика Олега Пеньковського майже весь викладацький склад університету складався із співробітників КДБ, і лише кілька його професорів були добровільними помічниками розвідки.
Компанії Олександра Ястребова "аберту" і "Норт Атлантик Сервисіс" довгі роки орендували у РУДН приміщення, які потім здавали в суборенду за набагато вищою ціною. Його син Ястребов Олег Олександрович у травні 2020 року в віці 39 років очолив РУДН, а до цього багато років заробляв на вигідних контрактах університету. Він є співвласником ЧОП "Ястреб-V" і ЧОП "Ястреб-Плюс", які охороняють студентів і викладачів РУДН.
Але ще раз повернемося до будинку за адресою Мансуровський провулок, 5, де також зареєстрована дружина Ігоря Райхельсона Катерина Асташова, бенефіціарний власник швейцарської компанії Interlink Metals & Chemicals AG.
Товариство мешканців співвласників будівлі очолює Ірина Володимирівна Ястребова і співзасновниками його є низка осіб, безпосередньо пов'язаних із РУДН. Це дочка Володимира Філіппова Ірина, перший проректор університету Євген Щесняк і дружиною Ольгою Щесняк, у якої є спільний бізнес з Олександром Ястребовим. Також у будинку в Мансуровському провулку проживає Алідін Олександр Вікторович – син генерал-полковник Віктора Івановича Алідіна, колишнього начальника 7-го управління КДБ СРСР (1960 - 1971). Одним словом, дуже цікавий і нестандартний житловий кооператив.
Все це – важливі штрихи до портрета титанового трейдера і музиканта Ігоря Райхельсона, компанії якого, схоже, націлилися на одне зі стратегічних підприємств України – Запорізький титано-магнієвий комбінат. Нагадаємо, ЗТМК – унікальне підприємство у всій Європі. Аналогів йому немає ні в Україні, ні в інших східно-європейських країнах. З наших найближчих сусідів на світовому титановому ринку конкурентом Україні є хіба що РФ. Тож не дивно, що запити на "державно-приватне партнерство" почали приходити саме звідти, та ще й від гравців, афілійованих із структурами РОСТЕХ.
Нам вдалося простежити лише найближчі бізнес-зв'язки компанії, що відправили запит на Офіс Президента України: Воєводін, Ястребов, Філіппов, альма-матер російської агентури РУДН, ВСМПО-Авісма, РОСТЕХ Сергія Чемезова. Немає сумнівів, що українські спецслужби і РНБО могли б за бажання знайти набагато більше. І вже, щонайменше, вони зобов'язані звернути увагу на активність в Україні таких персонажів, як Ігор Райхельсон, оскільки кінцевими бенефіціарами міжнародних тютюнових схем компанії Interlink можуть бути люди з вищих ешелонів влади і спецслужб РФ.
В умовах, коли російські агенти намагаються отримати ексклюзивне право на реалізацію всієї продукції ЗТМК, не зайвим буде уважніше розслідувати і причини останніх маневрів Фонду держмайна України щодо раптової зміни керівництва комбінату і призначень як керівників підприємства нікому невідомих фігур, які поки що далекі від успіхів в управлінні настільки складним активом.
Всі підстави звернути особливу увагу на ситуацію має не тільки секретар РНБО, правоохоронні органи, а й віцепрем'єр-міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Олег Уруський. Скандал, в який сьогодні намагаються втягнути Офіс Президента України, може мати далекосяжні наслідки, і вийти далеко за межі України.