Річниця Мінських домовленостей: яка доля у "тупикового" формату

П'ять років тому, 5 вересня 2014-го, після трагедії Іловайського котла, під час тривалих переговорів у білоруській столиці Мінську, були підписані так звані Мінські домовленості, спрямовані на встановлення миру на Донбасі.

Як виконувалися умови документа і яким буде майбутнє "мінського формату" – читайте в OBOZREVATEL.

Читайте: Людина Суркова розповіла, як завершаться мінські переговори щодо Донбасу

"Мінськ-1"

Перші Мінські домовленості були підписані колишнім президентом України Леонідом Кучмою, послом Росії в Україні Михайлом Зурабовим і представником ОБСЄ Хайді Тальявіні.

Свої підписи під документом також поставили представники самопроголошених "Л/ДНР", якими на той час були Ігор Плотницкий і Олександр Захарченко. У той же час зазначається, що підписи "глав" так званих "республік" не є офіційними, і не передбачають визнання "ОРДЛО".

Угода містить в собі низку пунктів, серед яких:

• двостороннє припинення вогню на сході України;

• забезпечення роботи СММ ОБСЄ на Донбасі;

• звільнення всіх заручників;

• дострокові вибори в окремих районах Донецької і Луганської областей за українським законодавством;

• виведення з Донбасу незаконних збройних формувань і військової техніки.

Читайте: "Утримати Україну в імперському стійлі": Казарін розкрив суть Мінських домовленостей

Угода набула чинності в день підписання о 18:00. Першочерговим завданням двох сторін було припинення вогню і відведення військ.

У ніч на 20 вересня учасники контактної групи погодили додатковий меморандум, в якому міститься і пункт про негайне припинення вогню з обох сторін, а також зупинки на наявній лінії зіткнення і встановлення 30-кілометрової зони безпеки на Донбасі.

З моменту ухвалення цього меморандуму, протягом доби сторони зобов'язалися відвести озброєння калібром понад 100 мм від лінії зіткнення на відстані не менше 15 кілометрів із кожного боку, що дасть можливість створити 30-кілометрову так звану "сіру зону".

Читайте: Імітація виконання Мінських домовленостей є пагубною для України

Спершу проросійські бойовики дотримувалися режиму припинення вогню і відведення військ, хоча час від часу обстріли з окупованої території тривали. Але вже в листопаді ситуація на Донбасі значно загострилася.

"Мінськ-2"

З огляду на той факт, що жоден із пунктів перших Мінських домовленостей не був виконаний, а бойовики взагалі зірвали перемир'я на Донбасі, канцлер Німеччини Ангела Меркель і на той момент президент Франції Франсуа Олланд анонсували відвідування Києва та Москви, де висловили свої пропозиції щодо плану врегулювання конфлікту в Україні .

За підсумками переговорів, лідери України й Росії Петро Порошенко і Володимир Путін, а також Німеччини та Франції зустрілися на саміті в Мінську, який проходив 11-12 лютого 2015 року, де погодили комплекс заходів із виконання Мінського протоколу.

Читайте: "Все під їхнім контролем": терористи "ЛНР" знову порушили Мінські домовленості

Підписана декларація містить 13 пунктів, зокрема "негайне і всеосяжне припинення вогню в окремих районах Донецької та Луганської областей України та його суворе виконання", відведення важких озброєнь обома сторонами на рівні відстані з метою створення зони безпеки, а також – моніторинг ОБСЄ режиму припинення вогню і відведення важкого озброєння із застосуванням всіх необхідних технічних систем.

Обмін полоненими за формулою "всіх на всіх". Відновлення повного контролю над державним кордоном з боку уряду України на всій зоні конфлікту. Роззброєння і виведення іноземних військ і найманців із території України.

Як відомо, пункти других Мінських домовленостей також були проігноровані з боку Російської Федерації та її військ на території окупованого Донбасу.

Читайте: "Україна має вийти з "Мінська": Безсмертний висунув "ультиматум"

"Мінськ-3"?

З моменту підписання Мінських домовленостей пройшло 5 років, але розв'язати конфлікт і встановити мир на Донбасі так і не вдалося, через що і перший, і другий "Мінськ" неодноразово піддавався жорсткій критиці.

Було чимало пропозицій щодо вдосконалення "мінського формату" за допомогою приєднання до переговорного процесу США, Великобританії і представників ЄС, такий собі "Мінськ-3". З такою ж пропозицією ще під час передвиборчої гонки на пост президента України виступав і Володимир Зеленський.

Читайте: Мінські домовленості: максимум, на який може розраховувати Україна

Втім, вигравши президентські вибори, Зеленський трохи спростив своє ставлення до "Мінська", сказавши, що поки іншого формату переговорів щодо ситуації на Донбасі немає, ним потрібно користуватися.

Найнесподіванішим ходом із боку президента України стало повернення в Тристоронню контактну групу експрезидента України Леоніда Кучми, який пів року тому залишив цю посаду, посилаючись на свій критичний вік.

Головними досягненнями роботи нових представників ТКГ у Мінську стало розведення сил у Станиці Луганській, початок так званого "хлібного перемир'я" і домовленість про обмін полоненими.

Читайте: "Ми зруйнували план Путіна знищити Україну": Порошенко розкрив таємницю Мінських домовленостей

Правда, радіти довелося недовго, жоден із пунктів так і не був виконаний до кінця, з боку окупантів. У випадку з відведенням військ у Станиці, бойовики вдавалися до провокацій, не давали згоди на проведення робіт із демонтажу аварійного мосту, і досі невідомо, чи виконала та сторона свої зобов'язання.

"Хлібне перемир'я" супроводжується обстрілами українських військових із боку російських терористичних військ на Донбасі.

А обміну полоненими станом на 5 вересня так і не відбулося.

Єдина надія залишається на зустріч лідерів "нормандської четвірки", яка за заявами канцлера Німеччини Ангели Меркель і президента Франції Еммануеля Макрона, повинна відбудуться вже найближчим часом, орієнтовно у вересні.

Читайте: Неприйнятно: названі дві загрози "нормандської" зустрічі

Що далі?

На жаль, багато експертів вважають, що Мінські домовленості вже давно зайшли в глухий кут, хоча на початковому етапі вони зіграли на руку Україні.

Але завданням домовленостей було встановити мир на Донбасі, повністю припинити бойові дії і вивести незаконні збройні формування з окупованої території. З цим завданням "Мінськ-1" не впорався, і навряд чи у нього це вийде.

Читайте: РФ зараз – це Німеччина перед Другою світовою війною: політолог

"Чому не можуть? Тому що Захід не хоче реально впливати на Росію так, щоб їй стало не до жартів. І поки така ситуація буде тривати, ніякі домовленості, жоден формат нічого не дасть. Тільки якщо наша влада не піде на поступки і вимоги Кремля, але тоді це буде не мир, а капітуляція", – зазначив дипломат.

Те, що Мінські домовленості не досягли тієї мети, на яку всі сподівалися, вважає ще один колишній міністр закордонних справ Костянтин Грищенко. За його словами, звичайно, було б краще змінити формат, але поки такої можливості не передбачається, доводиться працювати в тому, який є.

"Треба працювати в рамках можливого і досягати максимального результату. Можна розповідати, заявляти, декларувати, просити, але якщо ти не відчуваєш, що все це дасть можливість змінити формат, то можна продовжувати заявляти і декларувати, але одночасно ефективно працювати в рамках існуючого", – вважає він.

Читайте: У Путіна є дві мрії: названо умову припинення війни на Донбасі

У той же час, експерт Інституту світової політики Микола Бєлєсков впевнений, що за того балансу сил, який існував між Україною і Росією, досягти яких-небудь інших домовленостей не було можливості.

"Справа не у форматах, а в тому, щоб змінювати сприйняття РФ того, що відбувається на Донбасі. Зараз там вважають ситуацію не такою, як би їм хотілося, але контрольованою. Але поки Путін у владі, довести, що ситуація на Донбасі їм не вигідна, буде дуже складно", – додав він.