Путін хоче перемогти Зе: чому Москва повернула кораблі й чого чекати від ''нормандської зустрічі''

Росія передала захоплені під час Керченської операції українські військові кораблі. З кінця листопада 2018 року судна ВМС були пришвартовані в акваторії Генмола в окупованій Керчі. Зараз же в Кремлі різко пішли назустріч Києву й погодилися повернути військову техніку.

Чому РФ погодилася на поступки і чи варто побоюватися підступу в переговорах щодо Донбасу — розбирався OBOZREVATEL.

Що трапилося. Коротко

У неділю, 17 листопада, Росія заявила про повернення Україні захоплених катерів "Бердянськ", "Нікополь" і буксира "Яни Капу". Фактична передача суден відбулася сьогодні, 18 листопада. Захід у порт Одеси планується вже 19 листопада. Російські силовики передали кораблі українським військовим у нейтральних водах.

У Москві назвали цей жест "виконанням російського законодавства". В офіційному повідомленні Міністерства закордонних справ РФ зазначено, що країна "ніколи не заперечувала можливості повернення українській стороні суден, які брали участь у організованій в листопаді 2018 року попереднім київським керівництвом провокації в районі Керченської протоки".

А слідчі ФСБ РФ виключили катери "Бердянськ", "Нікополь" і буксир "Яни Капу" з числа речових доказів у справі затриманих у Керченській протоці моряків.

Водночас, за інформацією українського МЗС, суд у Гаазі щодо захоплення українських кораблів триває. Він відбудеться 21-22 листопада.

"Українська сторона докладає зусиль з метою встановлення арбітражним судом порушення Росією Конвенції ООН із морського права під час затримання та утримання "Нікополя", "Бердянська" та "Яни Капу" і 24 членів їхніх екіпажів.

Читайте: "Є варіант №2": Пристайко розкрив план "Б" щодо Донбасу

Імунітети військових судів є основоположним принципом міжнародного звичаєвого і морського права. Ніхто не має права їх порушувати, в іншому разі винні мають понести повну відповідальність", — підкреслили в МЗС.

Версія № 1 – Зеленський і Путін знайшли спільну мову

Передача кораблів, як і звільнення полонених на початку вересня, — спроби президента України Володимира Зеленського налагодити контакт із главою Кремля Володимиром Путіним. Ще у своїй передвиборчій програмі Зеленський обіцяв — завершити війну й вирішити проблему з Донбасом, а потім із Кримом.

Він неодноразово зізнавався, що спілкується з Путіним, готуючи зустріч у "нормандському форматі". Аналогічний "постійний контакт" між країнами підтвердив і глава Кремля. "Дружній" стиль спілкування вже приніс перші плоди — зустріч у Парижі за участю президентів і лідерів Франції, Німеччини вже запланована на 9 грудня.

У зв'язку з цим повернення кораблів скидається на спробу зробити крок назустріч Києву, який забезпечив відведення озброєнь у Золотому і Петрівському. Логічно припустити, що сторони показали одна одній, а також європейським партнерам, що вони в змозі йти на компроміс і готові до майбутньої зустрічі.

Фінальна фаза переговорів відбудеться безпосередньо на зустрічі в Парижі. Готуються документи й пропозиції, але остаточний формат буде ухвалений під час зустрічі віч-на-віч Зеленського й Путіна.

Читайте: "Ніколи цього не буде!" Лукашенко дав потужну обіцянку Україні

Водночас доцент КІМВ Микола Капітоненко впевнений, на цьому етапі сторони погоджуються на компроміси досить збалансовано. "Безумовно, йти на маленькі поступки для того, щоб у підсумку отримати максимальну вигоду — це і є суть переговорів.

Останніми місяцями ми бачимо приблизний паритет із поступок: обмін полоненими, розведення озброєнь у двох селищах, зниження напруги пристрастей у ЗМІ, передача військових кораблів. Все зводиться до підготовки до зустрічі в "нормандському форматі", — розповів у коментарі OBOZREVATEL Капітоненко.

Версія № 2 – Москва показово дає слабину, щоб здобути перемогу

Прихильники ідеї впевнені, що Путін показово дає слабину і йде назустріч, щоб у підсумку отримати максимально вигідні умови для Росії. І робить він це за неважливими для Кремля питаннями, як-от обмін полоненими чи передача військових кораблів.

Міжнародниця Юлія Осмоловська вважає, що повернення кораблів може бути політичним маневром із боку Росії. Показати конструктивну позицію як для європейських партнерів, так і для України. Але яка фінальна мета — поки невідомо.

"Росія, на жаль, перебуває в більш вигідній позиції, ніж Україна. На Путіна суспільство не тисне в контексті вирішення проблеми Донбасу, це не першочергова проблема. У Зеленського ж часу значно менше — українці очікують конкретного рішення, тому йому складніше. Але сказати напевне, що криється за передачею кораблів — поки не можна.

Сторони анонсували "нормандську зустріч", переговори тривають. Путін, імовірно, хоче собі кращі умови", — пояснила OBOZREVATEL Осмоловська.

Читайте: Зустріч Путіна й Зеленського: у Кремлі назвали остаточну дату

Чого чекати від "нормандської зустрічі"?

Спрогнозувати фінальний порядок денний досить складно, адже переговори між Києвом і Москвою тривають. Але, зважаючи на останні заяви, можна припустити:

Україна й Росія за посередництва Німеччини і Франції обговорять майбутнє Донбасу. Що буде з псевдореспублікамі "Л/ДНР", чи реальна амністія, хто й коли візьме під контроль кордон, в якому форматі відбудуться вибори в ОРДЛО, чи отримає регіон особливий статус в Конституції України;

Транзит газу. Росія вже запропонувала на рік продовжити контракт. Основні умови: відмова від взаємних претензій у міжнародних судах, скасування рішення Антимонопольного комітету про накладення на "Газпром" штрафу за порушення економічної конкуренції; відгук клопотання "Нафтогазу України" про ініціювання Європейською комісією розслідування проти "Газпрому";
Питання анексії Криму.