Путін хоче перемогти Зе: чому Москва повернула кораблі й чого чекати від ''нормандської зустрічі''

74,3 т.
Путін хоче перемогти Зе: чому Москва повернула кораблі й чого чекати від ''нормандської зустрічі''

Росія передала захоплені під час Керченської операції українські військові кораблі. З кінця листопада 2018 року судна ВМС були пришвартовані в акваторії Генмола в окупованій Керчі. Зараз же в Кремлі різко пішли назустріч Києву й погодилися повернути військову техніку.

Чому РФ погодилася на поступки і чи варто побоюватися підступу в переговорах щодо Донбасурозбирався OBOZREVATEL.

Що трапилося. Коротко

У неділю, 17 листопада, Росія заявила про повернення Україні захоплених катерів "Бердянськ", "Нікополь" і буксира "Яни Капу". Фактична передача суден відбулася сьогодні, 18 листопада. Захід у порт Одеси планується вже 19 листопада. Російські силовики передали кораблі українським військовим у нейтральних водах.

Відео дня

У Москві назвали цей жест "виконанням російського законодавства". В офіційному повідомленні Міністерства закордонних справ РФ зазначено, що країна "ніколи не заперечувала можливості повернення українській стороні суден, які брали участь у організованій в листопаді 2018 року попереднім київським керівництвом провокації в районі Керченської протоки".

А слідчі ФСБ РФ виключили катери "Бердянськ", "Нікополь" і буксир "Яни Капу" з числа речових доказів у справі затриманих у Керченській протоці моряків.

Затримані кораблі
Буксир "Яни Капу"

Водночас, за інформацією українського МЗС, суд у Гаазі щодо захоплення українських кораблів триває. Він відбудеться 21-22 листопада.

"Українська сторона докладає зусиль з метою встановлення арбітражним судом порушення Росією Конвенції ООН із морського права під час затримання та утримання "Нікополя", "Бердянська" та "Яни Капу" і 24 членів їхніх екіпажів.

Імунітети військових судів є основоположним принципом міжнародного звичаєвого і морського права. Ніхто не має права їх порушувати, в іншому разі винні мають понести повну відповідальність", — підкреслили в МЗС.

Версія № 1 Зеленський і Путін знайшли спільну мову

Передача кораблів, як і звільнення полонених на початку вересня, — спроби президента України Володимира Зеленського налагодити контакт із главою Кремля Володимиром Путіним. Ще у своїй передвиборчій програмі Зеленський обіцяв — завершити війну й вирішити проблему з Донбасом, а потім із Кримом.

Він неодноразово зізнавався, що спілкується з Путіним, готуючи зустріч у "нормандському форматі". Аналогічний "постійний контакт" між країнами підтвердив і глава Кремля. "Дружній" стиль спілкування вже приніс перші плоди — зустріч у Парижі за участю президентів і лідерів Франції, Німеччини вже запланована на 9 грудня.

У зв'язку з цим повернення кораблів скидається на спробу зробити крок назустріч Києву, який забезпечив відведення озброєнь у Золотому і Петрівському. Логічно припустити, що сторони показали одна одній, а також європейським партнерам, що вони в змозі йти на компроміс і готові до майбутньої зустрічі.

Фінальна фаза переговорів відбудеться безпосередньо на зустрічі в Парижі. Готуються документи й пропозиції, але остаточний формат буде ухвалений під час зустрічі віч-на-віч Зеленського й Путіна.

Водночас доцент КІМВ Микола Капітоненко впевнений, на цьому етапі сторони погоджуються на компроміси досить збалансовано. "Безумовно, йти на маленькі поступки для того, щоб у підсумку отримати максимальну вигоду — це і є суть переговорів.

Останніми місяцями ми бачимо приблизний паритет із поступок: обмін полоненими, розведення озброєнь у двох селищах, зниження напруги пристрастей у ЗМІ, передача військових кораблів. Все зводиться до підготовки до зустрічі в "нормандському форматі", — розповів у коментарі OBOZREVATEL Капітоненко.

Версія № 2 Москва показово дає слабину, щоб здобути перемогу

Прихильники ідеї впевнені, що Путін показово дає слабину і йде назустріч, щоб у підсумку отримати максимально вигідні умови для Росії. І робить він це за неважливими для Кремля питаннями, як-от обмін полоненими чи передача військових кораблів.

Володимир Зеленський і Володимир Путін

Міжнародниця Юлія Осмоловська вважає, що повернення кораблів може бути політичним маневром із боку Росії. Показати конструктивну позицію як для європейських партнерів, так і для України. Але яка фінальна мета — поки невідомо.

"Росія, на жаль, перебуває в більш вигідній позиції, ніж Україна. На Путіна суспільство не тисне в контексті вирішення проблеми Донбасу, це не першочергова проблема. У Зеленського ж часу значно менше — українці очікують конкретного рішення, тому йому складніше. Але сказати напевне, що криється за передачею кораблів — поки не можна.

Сторони анонсували "нормандську зустріч", переговори тривають. Путін, імовірно, хоче собі кращі умови", — пояснила OBOZREVATEL Осмоловська.

Чого чекати від "нормандської зустрічі"?

Спрогнозувати фінальний порядок денний досить складно, адже переговори між Києвом і Москвою тривають. Але, зважаючи на останні заяви, можна припустити:

  • Україна й Росія за посередництва Німеччини і Франції обговорять майбутнє Донбасу. Що буде з псевдореспублікамі "Л/ДНР", чи реальна амністія, хто й коли візьме під контроль кордон, в якому форматі відбудуться вибори в ОРДЛО, чи отримає регіон особливий статус в Конституції України;

  • Транзит газу. Росія вже запропонувала на рік продовжити контракт. Основні умови: відмова від взаємних претензій у міжнародних судах, скасування рішення Антимонопольного комітету про накладення на "Газпром" штрафу за порушення економічної конкуренції; відгук клопотання "Нафтогазу України" про ініціювання Європейською комісією розслідування проти "Газпрому";

  • Питання анексії Криму.