Прототип героя "Чорнобиля" Ананенко розповів, яким насправді було радіаційне пекло

Ранок 26 квітня 1986 року одразу після аварії на Чорнобильській атомній електростанції був звичайним, і ніхто з місцевих жителів, які навіть не запідозрили біди, не міг усвідомити, яким насправді було "радіаційне пекло".

Про це в інтерв'ю OBOZREVATEL розповів старший інженер-механік реакторного цеху №1 на Чорнобильській АЕС Олексій Ананенко, про якого весь світ дізнався торік із серіалу HBO "Чорнобиль".

"Єдине, що мене тоді здивувало, що асфальт поливали піною. Я подумав, що трапилося щось серйозне. Поїв, сів у робочий автобус і поїхав на станцію. Коли ми до неї під'їжджали, дивлюся, а реактор валяється... Я одразу повернувся спиною, тому що зрозумів, що зараз йде найсильніша радіоактивна доза", – згадує ліквідатор, якому на той момент було 26 років.

За його словами, тоді мало хто пояснював небезпеку того, що трапилося. Водночас люди бачили, як інші вмирали – їх одразу забирали в машини і відправляли до Москви в лікарню.

"У тій лікарні у медиків уже був досвід лікування променевої хвороби, тому що туди ж привозили і тих, хто займався випробуваннями ядерної бомби", – говорить Ананенко.

Він зазначив, що йому, молодому інженеру, тоді вперше пояснили, як насправді виглядає людина, яка отримала смертельну дозу радіації.

"Говорили, що там їх кладуть в окремі бокси, одягають у все біле і ніяких дружин до них не підпускають. Тому що будь-який чих для них може бути смертельним. Тому що радіація вбила весь імунітет", – підкреслив Ананенко.

Як писав OBOZREVATEL, чорнобильський "дайвер" Олексій Ананенко розповів, що у людей, яким довелося спускатися під розплавлений реактор Чорнобильської АЕС після аварії, не було надійних захисних костюмів і навіть необхідного обладнання.