УкраїнськаУКР
русскийРУС

Прочитати кожному: українцям нагадали, чому потрібно завзято боротися з Росією

42,0 т.
Прочитати кожному: українцям нагадали, чому потрібно завзято боротися з Росією

Україна повинна до переможного кінця боротися з Росією, адже ще в минулому столітті стало ясно, що ні про який "єдиний народ" не може бути й мови, а всі старання більшовиків були спрямовані на винищення українського народу.

Відео дня

Таку думку висловив російський журналіст Олександр Тверський на своїй сторінці в Facebook, опублікувавши як нагадування лист історика, вченого та академіка Матвія Яворського, який той написав у 1936 році з Соловків.

"Це Яворський Матвій Іванович. У 1936 році він написав листа зі Соловків, який необхідно прочитати всім, щоб зрозуміти - за що більшовики так ненавиділи Україну і українців і нарешті усвідомити, що більшовики планомірно знищували український народ не "зокрема", а тому що український народ - це саме Український народ", - вказав Тверський.

Читайте: Пропутінський актор, який обізвав українців убогими, потрапив у реанімацію

Текст листа

"Справжнім повідомляю, що я відмовляюся від заліків робочих днів не тільки за минулий період, а й взагалі. Я вважав такий (залік) знущанням над людиною, яку, як і багатьох інших, сталінське "правосуддя" спершу кидає у в'язницю за те, що він українець, що не поміняв любові до своєї батьківщини на російський патріотизм, підфарбований "інтернаціоналізмом", - яку назване правосуддя без суду засуджує за неіснуючу справу на повільне знищення у таборі, в умовах важкої примусової праці, на напівголодному пайку, в кайданах брудної провокації і моральних мук, - а після всього цього воно, це правосуддя, обіцяє їй скоротити її повільне знищення - моральне і фізичне - за умови так званого "перекувати", тобто покірливого самопідкорення цього знищення і продажність славославія його політики.

Я особисто "перековувати" себе не намагаюся, обожнювали "геніального, улюбленого, рідного вождя всіх народів" не бажаю, та й взагалі вважаю для себе ганьбою таким шляхом купувати собі волю, тим більше, коли десятки тисяч української інтелігенції гинуть у в'язницях і таборах в умовах, зазначених вище, коли їхні сім'ї засуджені на повільну голодну смерть в умовах так званої "культурної революції й заможного життя", в умовах сталінської "турботи про людину", коли сотні тисяч пограбованих українських селян засівають Росію своїми кістками на каторжних трійках, лісозаготівлях та інших видах примусових робіт, коли стільки ж гине їх у себе на батьківщині від голоду, хоча начебто і там жити стало "веселіше".

Я вважаю, що при такому стані речей в Україні для мене більше буде честі померти вже разом з ними в загальному нашому каторжному житті, ніж прагнути на волю, щоб жити життям хамелеона, раболіпства перед сучасним Нероном і його преторіанцями, хамелеона, який захлинається у захваті перед політикою національного гніту і селянського грабежу в царстві - соціалізму, який не відбудеться, а загального обману провокації і свавілля."

Л/п Кремль-Соловки, 30 / VI-1936 року.

3 листопада 1937 року Яворського стратив пострілом у потилицю у минулому підручний слюсаря з двома класами сільської школи, а в ті страшні дні капітан КДБ Михайло Матвєєв.

Читайте: "Українці самі винні": відома журналістка розлютила мережу висловлюванням про Голодомор

"За кілька діб в урочищі Сандармох Михайло Матвєєв розстріляв особисто 1111 осіб, які назавжди увійшли в історію, як Розстріляне Відродження - практично весь цвіт української нації був викреслений з полотна української долі якимось тупим, малограмотним нікчемою", - повідомив Тверській.

Він додав, що після цього Матвєєв був нагороджений орденом Червоної Зірки

"Вчора це були Матвєєви, а сьогодні Мотороли. Боріться, українці, правда за вами і саме вам судилося поставити фінальну крапку в помилковому і злочинному існуванні вашого хворого сусіда-монстра", - підсумував журналіст.

Як повідомляв "Обозреватель", раніше стало відомо, що майже чверть громадян України (24,1%) вважають, що після завершення війни на сході країни слід відновити повномасштабні відносини з РФ в економічній, політичній і культурній сферах.