Про пальми, подвійний врожай, пустелю та бурі в Україні. Інтерв'ю із синоптиком про аномалії погоди

Нинішній рік видався досить аномальним: спершу була тепла й безсніжна зима, потім виникли пилові бурі та масштабні пожежі.

Яких ще сюрпризів чекати українцям від природи, чи побачимо ми знову сніг і морози, коли в Україні можна буде вирощувати два врожаї картоплі та яким виявиться літо цього року – про все OBOZREVATEL поговорив із кандидатом географічних наук, синоптиком Харківського гідрометцентру Ігорем Кибальчичем.

– Київ, Житомир, та й інші міста нещодавно накрила пилова буря. Сьогодні вже і в Рівному. Я не пригадаю за останні років 10 подібного явища. Сильні вітри й навіть буревії були, але щоб із таким пилом! Що трапилося з природою?

– Що стосується пилових бур, то тут збіглися три основні чинники. У нас була безсніжна зима, тож накопичення вологи в ґрунті дуже низьке. Спостерігався дефіцит опадів по всій Україні. Це перше. Потім на початку квітня спалахнули пожежі. Після них на значній території утворився дрібнодисперсний пил – попіл, що дуже легко здіймається вітром і переноситься на великі відстані.

До того ж долучилася циркуляція. У нас була велика циклонічна депресія, що розташовувалася над територією Європейської Росії. А Україна якраз була на її периферійній частині. Відповідно, у нас по всій країні посилювався вітер, переважно північно-західний, південно-західний. Що сприяло підняттю цього пилу й перенесенню на великі відстані.

А ще та обставина, що в нас поля досить порожні, рослинність низька, вона нездатна стримувати підняття пилу. І всі три фактори спрацювали та призвели до того, що нас накрили такі пилові бурі.

Звісно, далеко не кожен рік таке трапляється, для північних областей України це взагалі рідкісне явище. Тому що воно характерне здебільшого для південних областей: Херсонської, Миколаївської, Запорізької.

Наприклад, 2007 року навесні були сильні бурі на півдні, пориви вітру досягали 24-34 м/с. І тривало все це кілька днів. А зараз швидкість вітру в Київській і Житомирській областях була слабшою, десь 20-24 м/с.

– Я бачила, ви постили фото з Чернігівщини, де пройшла піщана буря, поля перетворилися на піщану пустелю. Чула, що причиною цього могла стати і звичка фермерів вирубувати лісосмуги. Чи могло це посприяти таким явищам?

– Звісно. Тому що лісосмуги покликані зменшити кількість пилу, що переноситься у весняний період, і затримати сніг взимку. Холодної пори року лісосмуги утримують сніг на полях, інакше все це здувається куди подалі на дороги. А навесні та влітку перешкоджають перенесенню пилу. Вирубування – це, звісно, фактор, що ускладнює ситуацію.

– Можливо, чим далі, тим частіше будуть повторюватися всі ці бурі?

– Так, з огляду на те, що клімат зазнає змін, особливо це видно за середньомісячними та середньорічними температурами. Змінюється не кількість опадів, а лише їх розподіл у часі. Вони стають більш рідкісні, але водночас інтенсивніші.

Збільшується тривалість посушливих періодів, а втім, коли опади все ж випадають, то мають стихійний характер, часом їх навіть фіксується рекордна кількість.

– Схоже, що в нас скоро буде сезон дощів і сезон посухи.

– Так, буває таке в теплий період, коли цілий місяць немає дощів. А потім як зарядять – і надовго. У нас на Слобожанщині часто трапляються наприкінці літа й на початку осені тривалі посушливі періоди. Наприклад, 2018 року був рекордно сухий серпень, жодного дощу не випало. Це вперше в історії станції. 2015 року нас із вересня до листопада за три місяці випало всього 13 мм. Та й у березні і квітні по всій країні недобір опадів. І невідомо, коли будуть дощі, які промочили б ґрунт на достатню глибину.

– А пожежі в Чорнобилі та на Житомирщині: вони пов'язані зі зміною клімату чи це знову втручання людини?

– Я думаю, це втручання людини. Адже якщо взяти природний фактор, то зараз немає ситуацій для пожеж. Влітку трапляються сухі грози, коли блискавки б'ють, але опадів до пуття немає – це, зазвичай, відбувається в спекотну погоду. А тому блискавки можуть стати причиною пожежі.

Але зараз гроз немає, не сезон. Тому до пожеж може призвести тільки людський фактор. Або легковажне ставлення до вогню чи навмисні підпали, не знаю.

– А сухий ґрунт внаслідок аномальної зими та нестачі вологи може сприяти масштабному поширенню пожежі?

– Звісно, може. Торішня рослинна підстилка суха, вона спалахує, мов сірник. Плюс вітер. Квітень дуже вітряний місяць, практично щодня вітер посилюється до 12-15 м/с і навіть більше. Він роздмухує полум'я, і масштаби пожежі збільшуються.

– Якось розмовляла з екологом, він говорив, що в Україні через зміну клімату з'являться пустелі та напівпустелі. Чи так це й де вони можуть виникнути?

– Так, такий ризик існує. Знов-таки, це на півдні України: Одеська, Миколаївська, Херсонська області. Наприклад, на півдні Одеської області ситуація вкрай катастрофічна. З огляду на те, що минулий рік в Ізмаїлі виявився рекордно сухим, а з початку цього теж нормальних дощів не було. Посіви озимих починають гинути. Аграрії там панікують. Тому що основні циклони проходять у більш північних широтах. А в них постійне переважання антициклону й дефіцит опадів.

До речі, у Харкові середньорічна температура піднялася на 2 градуси вище за норму. Така ж тенденція і в інших регіонах. У Харкові зараз середньорічна температура така, як у середині ХХ століття була характерна для Херсона або Ужгорода. Природно, на півдні ще спекотніше.

У Євразійській частині глобальне потепління виражається дуже інтенсивно. Екваторіальна частина, тропічні регіони не так схильні до зміни клімату, там все відбувається повільно. А у нас, у більш північних широтах, це значно помітніше.

– Після такої аномально теплої та безсніжної зими до чого варто готуватися українцям? Ось уже квітень дивує – він досить прохолодний. А ви в коментарях писали, що і в травні можуть виникнути заморозки. Яким буде травень? І чи справді влітку нас чекає страшна спека?

– Щодо травня: за даними на поточний момент він буде або в нормі, або навіть трохи нижчим за норму, якщо говорити про температуру. Спекотним навряд чи виявиться. І не виключені в окремі дні заморозки і на поверхні ґрунту, і в повітрі. Тому що склалися такі умови, що взимку в нас основний холод був затиснутий в арктичному регіоні, переважало перенесення більш теплих повітряних мас із заходу. А зараз навпаки: все частіше й частіше з півночі проникають більш холодні повітряні маси на південь. Це призводить до періодів похолодання та заморозків.

– А літо?

– Що стосується літа, то малоймовірно, що воно буде сильно гарячим. Періоди спеки траплятимуться, але не слід чекати чогось екстремального. Навряд чи варто готуватися до +40°С. Бо зазвичай після теплої зими, а особливо рекордно теплої, літо, як правило, не таке гаряче.

– А що стосовно наступних зим? Вони будуть такими ж теплими, а про сніг нам залишиться тільки мріяти?

– Найімовірніше, наступна зима (та й прийдешні після неї) буде в межах норми. А цей сезон був аномальним, щось подібне спостерігалося влітку 2010 року, коли фіксувалися рекордні температури. У нас теж спалахували пожежі. Аномалія відбувається раз на 150-200 років. Цілком можливо, що й минула зима з розряду такого ж. Тому сніг нікуди не зникне.

– На скільки може підвищитися температура в Україні, чи реально, що за кілька років спека +40°С стане для нас нормою?

– Я сказав би, що протягом найближчих 10-20 років серйозних змін у цьому плані не побачимо. Що буде за 50 років? Тут ще залежатиме від того, як зміниться кількість викидів парникових газів, як зміниться площа лісів. Тому що це все позначається на циркуляції повітряних мас.

І навіть ситуація зі світовою економікою має значення. Адже ви знаєте, що під час пандемії коронавірусу багато країн припинило викидувати парникові гази внаслідок скорочення виробництва. І поступово вже фіксується зниження вуглекислого газу, метану. Як далі розвиватиметься ситуація, невідомо.

Можу сказати, що на субтропіки ми поки не перетворимося, однаково будуть морози й сніг. Але середньорічна температура продовжить поступове зростання. Протягом десятиліття це буде помітно. За 10 років середньорічна температура може збільшитися на 1 градус.

– Пам'ятаєте, восени Київ огорнув страшний туман, реально нічого не було видно. Тоді експерти, синоптики говорили, що це антициклон, безвітряна погода. І сама якість повітря була дуже поганою, карти показували, що в нас рівень СО2, як у Китаї. Це виняток чи така погода в майбутньому виявиться для нас звичною?

– Це все залежить від атмосферної циркуляції, рік на рік не випадає. Припустимо, одного року переважає поле високого тиску, відповідно, у нас спостерігається більше інверсії та скупчення таких шкідливих речовин у поверхні землі. Синоптики називають це "метеорологічні умови високого забруднення". І природно, якщо восени багато палять листя, траву, весь цей гар накопичується в приземному шарі й нікуди не дівається.

Якщо в нас переважатиме циклонічне поле, то встановиться вітряна погода з опадами, без такого накопичення шкідливих речовин. Щороку буде по-різному.

Залежить також від населення. Якщо люди усвідомлюватимуть відповідальність за свої дії, тоді й інші менше страждатимуть.

– У минулі роки в інтернеті з'являлися фото й відео смерчів над територією України. Вони не були сильно руйнівними. Та чи загрожує нам, що смерчі й урагани стануть звичними для нашої території, як у Америці, наприклад?

– Звісно, таких смерчів за кількістю та інтенсивністю, як у США, у нас не буде. Тому що тут не такі географічні умови, щоб відбувалися подібні речі. Проте в нас щороку фіксується кілька смерчів по території, кілька десятків на рік буває. Здебільшого вони проносяться малонаселеними районами й істотних збитків не завдають.

Я сам займаюся реєстрацією таких смерчів і вношу їх до європейської бази штормових повідомлень. Є така база, де волонтери з різних країн викладають зведення екстремальної погоди.

Хотів би зауважити, що враження про те, що смерчів у нас побільшало, трохи оманливе. Просто останнім часом у багатьох з'явилися відеокамери, телефони, які здатні записувати такі події. Навіть жителі в селах можуть усе зняти. А раніше залишалося незафіксованим, люди просто розповідали про це. Коли вже почали фіксувати, то з'явився тренд зростання цих явищ. Але, найімовірніше, і в минулому смерчів було стільки ж, як і зараз.

– Нам не варто боятися, що зі зміною клімату до нас прийдуть ще й смерчі?

– Ні. Тому що таке явище залежить не тільки від зміни клімату, але ще від географії місцевості: від рельєфу, положення моря й суші, гір тощо. В Америці накладається багато факторів, там їх штук 10, які сприяють розвитку смерчів і торнадо.

– Чи можна нам чекати якихось плюсів від зміни клімату? Може, по два врожаї на рік будемо збирати?

– Як плюси, найімовірніше, можна зазначити те, що ми будемо вирощувати більш теплолюбні культури, характерні для субтропіків: інжир, ківі, гранат. На півдні України їх можна буде вирощувати, все залежить від кількості опадів: якщо спостерігатиметься дефіцит опадів, то рости вони як слід не стануть. Хіба що в зрошуваних районах.

А якщо опади збільшаться, то можна буде картоплю збирати двічі на рік.

Зараз у Одеській області біля узбережжя моря вже намагаються вирощувати пальми, які витримують морози до -15, і вони нормально ростуть. А північніше не вдається, тому що бувають арктичні вторгнення й вони гинуть.