Українці на мітингу у Києві у день проголошення Акту про незалежність
В Декларації незалежності США (базовий текст – Томаса Джефферсона), прийнятій 4 липня 1776 року, йшлося щодо цієї незалежності як про вимушений крок: "тільки необхідність змушує" й "ми примушені визнати невідворотність".
В українському Універсалі Центральної Ради від 10 червня 1917 року (текст Михайла Грушевського) зустрічаємо вельми аналогічне: "нас приневолено, щоб ми самі творили нашу долю".
А фактичний засновник держави Сингапур Лі Куан Ю взагалі називав вимушене відокремлення Сингапуру від Малайзії (насправді – його виключення, вигнання), якому він протистояв як міг, але яке все ж відбулося 9 серпня 1965 року, "особистою невдачею" (у тому самому 1965 році) й через 20 років згадував про ті часи: "Багато хто були в захваті… Але я був далекий від тріумфування. Я побоювався, що ми не виживемо… На нас чекали відчайдушні пошуки економічного дива".
Тобто всі ці історичні велетні – і той, що на купюрі 2 долари, і той, що на купюрі 50 гривень, і той, що "треба посадити 3 друзів", розуміли: незалежність це не стільки свято життя, скільки щоденна важка сумлінна праця всього народу. Потом і КРОВ‘Ю.
Відповідальність.
З річницею! І хай будуть кращі часи!
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZ.UA – запосиланням...