УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

"Працюватимемо до останнього": шахтар та його родина розповіли свою історію музею "Голоси Мирних"

2 хвилини
13,5 т.
'Працюватимемо до останнього': шахтар та його родина розповіли свою історію музею 'Голоси Мирних'

Минулої зими ця родина пережила найбільший страх. Наталя боялася втратити коханого, з яким вона прожила 16 років, Влада — люблячого батька. А Андрій як ніколи хвилювався за своїх дівчат. Виходячи з шахти, він не знав, що там, на поверхні. Чи не окупували його рідну землю? Це розповідь про чоловічу незламність і жіночу вірність. Про родину, яка довірила свою історію Олексію Суханову, амбасадору Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова, актору та ведучому.

"Ми просто вмикаємо світло і іноді не розуміємо, що далеко під землею хтось робить все можливе і неможливе, аби під час війни і постійних обстрілів у нас була ця можливість. Мати світло і мати тепло", — каже Наталя.

Вона згадує, що найстрашніше було під час блекауту, коли багато годин родини шахтарів не мали жодної звістки від своїх найрідніших. Андрій же зізнається, що тоді вперше зіткнувся з повним відключенням електроенергії у шахті.

"Ми могли вибратися нагору, але це було умовно. Йшли і кожний переживав, що буде. Світло — це одне. А от коли вентиляція пропадає — це зовсім інше. Тобі треба йти 5 кілометрів на підйомі. Піт з тебе ллє і дихати немає чим...", — ділиться чоловік.

Сам же Андрій найбільше непокоївся за родину, яка чекала на нього вдома. Наталія мала пропозицію виїхати за кордон, але обрала залишитися разом із чоловіком. Донька теж не захотіла залишати сім’ю та Україну.

"Навіщо мені життя без нього? Він — моє сонце, моє повітря, я дихаю ним. У нас прекрасна сім’я. Ми поїдемо, і не знаємо, що може бути... Я буду десь там сидіти, а його... навіть не хочу цього озвучувати", — зізнається Наталія.

Минулої зими від шахтарів багато чого залежало — світло, вода, тепло. Вони працювали у дві зміни через нестачу людей, докладали надзусиль і все робили якісно та вчасно. Вони впоралися, за що кожен українець їм вдячний. Тепер готуються до нової зими. Якою б складною вона не була, шахтарі обов’язково вистоять. Вистоїть і Україна.

"Будемо працювати до останнього, поки буде здоров’я", — запевняє Андрій.

Історія Андрія, Наталі та Влади стане частиною архіву Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова. Музей збирає, зберігає та ділиться історіями мешканців України, які стали жертвами або свідками війни, з 2014 року. Архів Музею вже налічує понад 85 тисяч історій з перших вуст і щодня поповнюється новими.

Кожна історія про війну важлива. Щоби зберегти пам’ять заради кращого майбутнього, розкажіть свою історію на порталі Музею або на безкоштовній гарячій лінії 0 (800) 509 001.