Блог | Прадавня, багатогранна, унікальна: цікаві факти про українську мову
9 листопада відзначаємо День української писемності та мови. Ще маєте час позбутися найбільш прикрих мовних помилок. Освіторія та Шарп зібрали їх в одному матеріалі.
Будь ласка, пишіть окремо "будь ласка".
Це усталене словосполучення пишеться окремо, без дефіса та виділяється з обох боків комами. Тут немає частки "будь-", а є окреме слово. Це змінене словосполучення "будьте ласкаві".
На жаль, дехто неправильно пише "на жаль".
Теж пишемо окремо та виділяємо комами. Прислівникові сполуки, що складаються з прийменника та іменника, але в яких іменник зберігає своє конкретне лексичне значення й граматичну форму, пишемо окремо. Можна уявити речення, де значення слова "жаль" цілком зрозуміле: "На жаль наклався ще й біль". Тим паче, правило працює, якщо між словами можна додати означення до цього іменника. Наприклад: "На превеликий жаль".
Внаслідок роздумів заміняємо канцеляризм "у результаті"
Внаслідок — це прийменник, що утворений із поєднання непохідного прийменника "в" та іменника "наслідок". Такі складні слова за правилами української мови маємо писати разом. А ось прийменникова сполука "в результаті" пишеться завжди окремо.
З-поміж прийменників запам’ятайте "з-поміж".
Складні прийменники, першою частиною яких є "з-" та "із-", пишуться через дефіс.
Я рахую решту.
Поширена помилка, яку можна почути навіть у публічних промовах: казати "Я рахую" у значенні "Я вважаю". Це калька з російської. Заразом варто запам’ятати українське слово "решта". У магазинах ми беремо саме її, а не "здачу". Колись цей варіант вважався допустимим, але в українській мові уникають скалькованих віддієслівних іменників. А замість "здача іспитів" правильно казати "складання іспитів".
Перекрутити можна мимохіть те слово, яке вчили мимохідь.
Все просто: два різні слова — два різні сенси. Мимохіть — без певного наміру, ненароком, всупереч власній волі. Мимохідь — не зосереджуючись на чомусь; на бігу, по дорозі. Тобто речення означає: "Не хотіли перекрутити слово, але так сталося, бо вчили його не ретельно, не зосереджуючись".
Протягом осені не стій на протязі.
Ще одна типова помилка: калька "на протязі чогось" замість "протягом чогось". Тому що протяг — це потік повітря, що в замкненому просторі виникає через отвори, розташовані один проти одного. Скажімо: "У квартирі — протяги". Коли ж маємо сказати щось про проміжок часу, слід говорити "протягом" або "впродовж".
Бракує знань, бо був відсутній на уроці.
Відсутній — так ми кажемо зазвичай про істоту. Якщо ж чогось не вистачає, тоді краще сказати "бракує".
При нагоді ця річ стане мені в пригоді.
Теж різні слова з різними значеннями, які регулярно плутають. "Нагода" — це зручні обставини, момент, який підходить для чогось. А ось "пригода" — це потреба, користь або ж несподівана подія. Тож речення можна пояснити так: "У потрібний момент ця річ буде мені корисною".
Навчаємо практичних навичок.
Плутанина інколи виникає з відмінком іменника, який іде після дієслова "навчати". Навчати можна лише чогось, а не чомусь.
Брав участь та посів перше місце.
Скальковану конструкцію "приймати участь" завжди варто замінювати на стилістично правильний варіант "брати участь". А місця, відповідно, не "займають", а "посідають".
Вчитель дозволяє повторювати, бо це дає змогу запам’ятати.
"Дозволяти" — це слово в українській мові переважно має значення "давати дозвіл". Якщо ж вживається не в прямому значенні, а йдеться про якусь отриману можливість, краще використати варіант "давати змогу".
Перебувають біля школи, що розташована на вулиці.
Слово "знаходитися" у значенні "десь перебувати, розміщуватися" не вживаємо. Замість цього є такі слова: "розташовуватися" — про географічне положення, "міститися" — входити до складу, бути всередині, "перебувати" — людям у певному місці.
За що ми любимо нашу мову.
У нас є унікальні кольори: барвінковий (світло-блакитний, колір квітів барвінку), жаристий (яскраво-червоний, колір жару), капуциновий (відтінок коричневого), миртовий (відтінок темно-зеленого), смарагдовий (яскравий відтінок синювато-зеленого, колір коштовного смарагду), кубовий (насичено-синій, індиго), бразолійний (глибокий темно-синій, колір сандалу), прюнелевий (відтінок чорного, колір стиглих ягід шовковиці), кармазиновий (темно-малиновий).
Маємо двадцять синонімів до слова "любов": кохання, любощі, любість, любва, близькість, роман, фіґлі-миглі, амури, прив’язаність, відданість, повага, пошана, шаноба, інтерес, потяг, пристрасть, уподоба, жага, захопленість, жадання.
Десять синонімів до слова "вчитель": напутник, направник, наставник, викладач, викладовець, навчитель, педагог, освітянин, просвітник, просвітянин.
* * *
Декілька цікавих фактів про українську мову:
Двоїна – втрачена ознака української мови, про яку сьогодні мало хто знає. Наприклад, казали не "два слова", а "дві слові". Двоїну примусово вилучили у 1933 р. задля знищення рис української мови, які відрізняли її від російської.
В українській мові існує три форми майбутнього часу: проста, складна і складена.
У 1918-1920 рр. українська мова була офіційною мовою Кубанської Народної Республіки.
Надавати усім словам зменшувально-пестливу форму – це мабуть не тільки особливість мови, а й особливість нашого народу. Навіть державний гімн містить пестливі слова типу "сторонці". Та що там – навіть "воріженьки" у нас звучить надзвичайно лагідно.
Попри пестливе звернення до воріженьків, українці все ж сильний народ, який вміє за себе постояти. Про це свідчить словник синонімів, у якому найбільше синонімів, аж 45, має слово "бити".
Найбільша кількість слів в українській мові починається з літери "П". Найменш уживаною виявилась літера "Ф". У більшості випадків, слова які починаються з цієї літери, запозичені з інших мов. А ви ніколи не помічали, як старенькі люди вимовляють замість "Ф" – "ХВ"? (фіртка – хвіртка, фанера – хванера, Федір – Хведір).
7 відмінків іменника, до яких ми звикли, вирізняють українську мову серед східнослов’янських. Сьомий, кличний відмінок, існує лише в граматиці древніх мов: латині, грецькій та санскритській граматиці.
В українській мові дві букви "г". Раніше, одна із них, яка позначається як "ґ", була вилучена з уживання, але в 90-ті роки знову увійшла в українську мову.
Назви всіх дитинчат тварин в українській мові відносяться до середнього роду.
Починаючи з ХVIII ст. і до ХІХ ст. в українській мові використовувалося до п’ятдесяти різних систем письма! Тому за кількістю орфографії українська мова перевершує навіть найскладнішу – монгольську.
В кінці XVI ст. – на початку ХІХ ст. в Україні використовувалася система письма під назвою "козацький скоропис", у якій начертання деяких букв відрізнялися від прийнятих у кирилиці.
Українська мова має напівофіційний статус в США (округ Кук штату Іллінойс). До округу входить Чикаго разом з передмістями. А українська мова була обрана як одна з найбільш вживаних мов у даній місцевості.
Сучасна українська мова налічує близько 256 тис. слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються до сьогодні.
Івана Котляревського вважають основоположником нової української мови. Офіційно вважається, що саме після видання його "Енеїди", наша мова була прирівняна до літературної.
Значна кількість вживаних до сьогодні українських слів та мовних коренів прийшли до нас ще з часів трипільської культури, про що свідчать топографічні назви, народні пісні дохристиянських часів та значний слід у древньо-індійській мові – санскриті, джерела якого дійшли до нас з давнини у 5 тис. р.
Скільки української мовної території, стільки й української державності. Шануймося, Бандерівці!
