Відео дня
У Польщі без українців зіпсується весь урожай полуниці: заробітчани не можуть виїхати через карантин
Через коронавірус і закриття кордонів у Польщі вже назріла справжня полунична криза. Ранні сорти ягоди просто нікому збирати, бо частина українців виїхала, а ті, що залишилися, не бажають гнути спину на полях.
Фермери буквально атакують свій уряд, вимагаючи вирішення проблеми.
Також у Польщі не вистачає робітників. На одному із заводів навіть заявили, що за прикладом Фінляндії привезуть чартером собі працівників. Але судячи з усього, нічого у них не вийде – український уряд заявив, що до Польщі, зможуть виїхати лише ті, у кого там є родичі.
Детальніше читайте в матеріалі OBOZREVATEL.
Ранні полуниці підуть під ніж
Поляки вже не можуть без українських робочих рук. Найдужче стурбовані фермери – у них полуниці на підході, а збирати нікому. У паніці й ті, хто вирощує спаржу, і хто обробляє поля.
Самі фермери в Польщі кажуть, що вже не збиратимуть ранніх сортів полуниць. Тому що з 45 необхідних працівників на полі трудиться лише 3-5.
Поляки, які втратили роботу через коронавірус, не йдуть на збір урожаю. Фермери всюди дають оголошення про те, що потрібні робочі руки. Але навіть ті громадяни Польщі, які працювали на будівництвах або полях у західних країнах, не хочуть працювати за такі гроші.
Якщо українці згодні збирати полуниці за ціною 1,5 злотого (9,8 грн) за кошик, то польські працівники вимагають удвічі більше.
"Мені зателефонував колишній роботодавець, у якого я в Польщі торік працювала на полі. Запропонував приїхати на збір ягід, захопивши із собою подруг і родичів. Обіцяв житло і навіть обіди за його рахунок. Але поїхати можна, тільки якщо оформити трудову візу, а поки що всі візові центри закриті", – розповідає Наталя Вороненко зі Львівської області.
Деякі польські фермери навіть їдуть до польсько-українського кордону і там шукають собі працівників на поля.
У сфері послуг роботи немає
Один із заводів у Вроцлаві за прикладом фінів вирішив організувати чартерний авіарейс, щоб вивезти до себе 200 українців на роботу. Правда, коли цей переліт відбудеться і чи відбудеться, поки що не відомо. Український уряд днями зробив різку заяву – заробітчан на час карантину з країни не випустять.
"У Польщі не вистачає рук. Наші співвітчизники потрібні в сільському господарстві, будівництві, на переробці продуктів. А ось у таких сферах, як ресторани, кафе, готелі, туризм, ніхто не потрібен. Ці галузі найбільше постраждали від карантину в Польщі", – каже голова Всеукраїнської асоціації з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник.
Це підтверджують дані аналітичного центру з міжнародного працевлаштування GremiPersonal. Він провів телефонне опитування і з'ясував, що 33% українців, які виїхали з Польщі через карантин, цікавляться, чи можна повернутися. Щоправда, більшість із них працювала у сфері послуг, тому поки що для них дорога до Польщі закрита. А трудитися на полях вони не хочуть.
Кличуть пакувати рибу і збирати меблі
Тепер польські роботодавці набирають людей із тих, хто залишився в Польщі. Пропонують іти на пакування риби, обіцяють по 14 злотих (91 грн) за годину. На збиранні меблів обіцяють платити 16 злотих (104 грн), на складах одягу – 13 злотих (84,5 грн).
Деякі заробітчани вважають, що останнім часом зарплати трохи впали. Однак Василь Воскобойник каже, що наразі зарплати залишаються на колишньому рівні й найближчим часом не зміняться через брак працівників.
"Коли закінчиться карантин і українці знову вирушать на заробітки, тоді й подивимося, що буде із зарплатами", – додає Воскобойник.
Бояться конкуренції з Німеччиною
До речі, в Польщі побоюються конкуренції з привабливішою для заробітків німецькою економікою. Хоча нові правила працевлаштування, в тому числі й для українців, у Німеччині виявилися не такими вже й м'якими. Адже тут чекають насамперед кваліфікованих фахівців – наприклад, медиків.
Та виявилося, що німецькі компанії вже почали співпрацювати з українськими профтехучилищами. Тими, де готують будівельників, механіків, токарів... Учням навіть викладають німецьку мову. Такі фахівці навряд чи поїдуть до Польщі, оскільки в Києві або у Дніпрі вони зароблять за місяць ту саму тисячу євро, що й у сусідній країні, а ось у Німеччині перспектива для них краща. Там можна отримати 1,5-1,8 тис. євро. До речі, українці в Польщі теж почали вивчати німецьку мову на курсах.
Отже, звичною частиною нашого життя став парадокс: українські трудові ресурси належать не Україні, вони стали двигуном цілих галузей економіки в більш розвинених країнах. Наші заробітчани влилися в потік трудових мігрантів із країн Східної Європи, спрямований на Захід, і навіть іноді обганяють конкурентів. Замість того, щоб приносити користь рідній країні.