Поліцейський чи поліціянт: як правильно говорити українською
Уявіть собі людину у формі офіцера поліції, задача якої забезпечувати правопорядок і ловити порушників закону. Як би ви назвали цю людину українською мовою – поліцейський, поліціянт, полісмен, тощо?
OBOZ.UA вирішив з’ясувати, яке слово є правильним. І все виявилось не так просто, як здається на перший погляд.
Поліцейський – іменник чи прикметник?
Якщо звернути увагу на морфологічну структуру слова "поліцейський", виявиться, що воно має всі ознаки прикметника, утвореного від іменника "поліція". І справді, саме в такому значенні воно широко вживається у мовленні. Наприклад, у таких словосполучення як "поліцейський відділок", "поліцейський патруль", "полійцейський автомобіль", "поліцейська форма".
Втім, як зазначає мовознавець і педагог Олександр Авраменко, у словниках слово "поліцейський" фіксується і як іменник. Воно позначає людину, що служить в органах поліції. "Таку саму назву "поліцейський" ми знайдемо і в офіційних джерелах. Наприклад, у положеннях, законах та інших документах, на офіційному сайті Міністерства внутрішніх справ", – пояснив Авраменко. Отже, таке слово закріпилося у діловому стилі мовлення.
Що кажуть мовознавці
Але фахові філологи та науковці, які замаються мовознавством, називають слово "поліцейський" некоректним в обох випадках. Як пояснив у своєму блозі професор Олександр Пономарів, згідно з правилами української мови, прикметником від слова "поліція" має бути "поліційний", а людину, яка служить у поліції правильно називати "поліціянт".
Більш детальне пояснення дала мовознавиця Катерина Городенська. За її словами, форма "поліцейський" виникла за зразком російського словотвору. "Прикметник "поліцейський" утворений не за українським, а російським зразком, бо в ньому перед суфіксом -ськ- використано структурну прокладку -ей", – розтлумачила вона. А для прикладу згадала російські слова "милицейский", "полицейский", "армейский", тощо.
"В українській літературній мові від іменників на -ія прикметники утворюють переважно за допомогою суфіксів -н- (пор.: Біблія – біблійний, коаліція – коаліційний) або -ськ- (армія – армійський). Від слова "поліція" органічним для української мови є прикметник поліційний", – стверджує Городенська.
Так само вона порекомендувала називати тих, хто служить у поліції, поліціянтами. "Зважаючи на помітне в мовній практиці намагання утворювати від іменників на -ія назви осіб за допомогою суфікса -янт (пор.: коаліція – коаліціянт, міліція – міліціянт та ін.), рекомендуємо для вжитку назву поліціянт", – йдеться у поясненні мовознавиці.
А як бути з полісменом та копом?
А ці два слова є назвами поліціянтів, притаманним різним варіантам англійської мови. "Полісмен" кажуть у Великій Британії", а "коп" – це сленгова назва, притаманна американському варіанту.
Існує також варіант "поліцай". Так в Російській імперії називали нижчих чиновників поліції. Це слово має німецьке походження. Тому в часи Другої світової так називали людей, завербованих нацистськими окупантами на службу в органах правопорядку. Тоді це слово набуло яскравого негативного відтінку.
Раніше OBOZ.UA розповідав, у чому різниця між словами "пірник" і "напірник" в українській мові.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.