Блог | Петлюробандерівець Кірш
Отже, путін таки зробив мене затятим українським націоналістом — ще тільки не розібрався, чи то петлюрівцем, чи то бандерівцем. І зовсім не важливо, що я — російськомовний Кірш. Хоч Кірш, хоч Кіршманштейнбергзонфельдбаум — жодної ролі це вже не відіграє. З кожним вибухом у Харкові, з кожною ракетою, що летить над головою, з кожним бомбардуванням, з кожним загиблим громадянином України я все більше опетлюриваюсь-обандериваюсь. Україна – це і я. Без мене моя країна – неповна. Тож денацифікація таки спрацювала у зворотний бік. Харків сьогодні український ЯК НІКОЛИ.
Далі текст мовою оригіналу.
(Кстати, харьковских — и в том числе чугуевских — прошу не обижать. А то взялись за переименование улиц Репина — так напоминаю, что он не только родом из Чугуева, что под Харьковом, но ещё и автор тех самых запорожцев, которые пишут письмо турецкому султану, и одна из этих картин — в Харькове. Который УКРАИНА. А репинские запорожцы — один из её символов.)
Великая Украина рождается в эти дни. Совок умер 24 февраля 2022 года. Он и так сильно задержался на этом свете. Украина наконец окончательно рассоветилась и рассоюзилась. Моя Украина. Наша Страна с нашим великим будущим. Цельная, единая, неделимая, соборная, унитарная. Непобедимая и сильная. Від Сяну до Дону.
Слава Украине!
