Відео дня
Повернули полонених, зустрілися з Путіним і пригрозили стіною: чого домігся Зеленський на Донбасі в 2019 році
2019 рік для Донбасу ознаменувався значними подіями. Це стосується не тільки просувань Збройних сил України вглиб окупованих територій, а й успішного розведення сил і засобів по обидва боки лінії розмежування на декількох ділянках, обміну полоненими і довгоочікуваної зустрічі лідерів країн "нормандського формату".
Як пройшов 6 рік війни на сході України – читайте в OBOZREVATEL.
Головне:
За рік ЗСУ посилили позиції у напрямку до окупованих територій.
На трьох ділянках у районі проведення ООС були розведені війська.
Погоджено скандальну "формулу Штайнмаєра".
Україною пройшли масові акції протесту "Ні капітуляції".
На зустрічі "нормандської четвірки" були узгоджені подальші дії щодо врегулювання ситуації на сході України.
Читайте: Воював в Афганістані та на Донбасі: стало відомо про трагічну смерть воїна ЗСУ
У парі сотень метрів від Донецька. Просування ЗСУ
Мар'їнка, Донецька обл. (квітень-травень 2019 рік)
Першим про просування українських військових на донецькому напрямку повідомив український журналіст Олексій Кашпоровський 12 червня 2019 року. У своєму сюжеті він розповів, що трохи більше місяця тому розвідники 24 бригади зайняли сіру зону в бік Донецька і Трудовська. І тепер українська армія практично повністю контролює Мар'їнку.
Фактично позиції армійців тепер перебувають усього в парі сотень метрів від Олександрівки та самого Донецька. А сіра зона пересунулася в Трудовський район.
Пізніше інформацію підтвердили пресофіцер 24 окремої механізованої бригади ЗСУ Назар Ільницький та пресштаб ООС.
Читайте: На Донбасі трапилася трагедія із ЗСУ: деталі кривавої провокації "Л/ДНР"
"Розвідники бригади зайшли в так звану сіру зону для того, щоб поліпшити своє тактичне положення – відсунути свої позиції вглиб від місцевого населення. Цей план розроблявся, ясно, що не місяць, командуванням бригади і вищим командуванням. Спланували, розробили все до деталей і виконали", – розповідає пресофіцер бригади.
У ВЗГ також додали, що воїни 24 бригади ще близько місяця тому обладнали низку спостережних постів в околицях Мар'їнки. Українські піхотинці щодня здійснювали інженерне дообладнання позицій, їх зміцнення і розвиток. Зараз у напрямку в бік окупованого смт Олександрівка силами піхотинців уже зведені повноцінні опорні пункти підрозділів.
Такому успіху українських військових передувало попереднє просування в бік Мар'їнки на початку квітня. Тоді ЗСУ вдалося просунутися вперед більш ніж на кілометр і зайняти оборону в промислових будівлях. Там же військові знайшли чергові докази російської присутності на Донбасі. На захопленій території поблизу Мар'їнки були виявлені сухпайки російського виробництва.
Читайте: "Із шампанським і "Слава Україні!" Житель "ДНР" розповів, як зустрічатимуть ЗСУ на Донбасі
Новозванівка, Луганська обл. (травень 2019)
Про просування ЗСУ на луганському напрямку повідомляв командир батальйону "Донбас-Україна" В'ячеслав Власенко з позивним "Філін".
За його словами 2 травня підрозділи 46-го окремого штурмового батальйону "Донбас-Україна" провели успішну операцію в районі населеного пункту Новозванівка Луганської області, в результаті чого їм вдалося просунутися на 1 кілометр вперед і зайняти вигідні рубежі, отримавши перевагу над противником.
У результаті бою, що зав'язався, постраждали троє українських військових.
Читайте: Майбутня міць ЗСУ: в Україні провели масштабні випробування броньовиків
Калинове, Луганська обл. (травень 2019)
10 травня військові "Донбас-Україна" просунулися на кілометр і зайшли на посадку в районі села Калинове.
Повідомляється, що будинки на околиці села були зайняті бойовиками, звідки вони постійно стріляли по українських військових, але в цей день ЗСУ вдалося вибити противника і зміцнитися на нових позиціях.
Як пізніше розповів волонтер Юрій Мисягін, на 14 травня ЗСУ вдалося просунутися вперед у Луганській області на одному з флангів на 1500 метрів, на іншому – на 900 метрів.
У річницю початку Операції Об'єднаних сил 2 травня, колишній командувач Сергій Наєв зазначив, що за рік українськими військовими в загальному було взято під контроль 24 км² території.
Розведення військ
Станиця Луганська
26 червня в районі КПП "Станиця Луганська" відбувся перший етап відведення українських підрозділів. Процедура розведення стартувала після запуску сигнальних ракет з української сторони і з боку бойовиків. Обидві сторони повинні були покинути визначені ОБСЄ позиції.
Весь процес проходив під наглядом представників ОБСЄ і командувача ОС генерал-лейтенанта Олександра Сірського. Як наголошують в ООС, відведення не послабляє оборонні можливості ЗСУ на ділянці. Крім того, в разі ескалації ситуації українські військові зможуть негайно повернутися на свої позиції.
Читайте: "Це сколихне Україну": генерал заявив про небезпеку масштабного розведення сил
Зі свого боку, російсько-окупаційні війська вчинили дзеркальні заходи, що було підтверджено з боку ОБСЄ. 30 червня представники спеціальної моніторингової місії офіційно повідомили про завершення розведення сил і засобів на ділянці в районі Станиці Луганської.
Подальшим завданням для обох сторін стало будівництво нового моста через річку Сіверський Донець, яка розділяє підконтрольну Україні й окуповану Росією територію Луганської області.
Роботи проводилися з обох сторін під наглядом представників ОБСЄ. 20 листопада на урочисте відкриття моста приїхав український президент Володимир Зеленський. Наразі міст відкритий для пішоходів і машин.
Золоте
Розведення сил і засобів у Золотому-4 повинна мало стартувати ще 7 жовтня, але через постійні обстріли з боку окупантів, перший етап почався тільки 29 жовтня. Це стало можливим через дотримання режиму тиші протягом останнього тижня. Правда, не всі українці погодилися з таким твердженням, звернувши увагу на останні зведення ООС, де щодня повідомлялося про обстріл у районі Золотого.
Читайте: Україна готова до нового розведення військ на Донбасі: МЗС зробило заяву
Правда, у пресцентрі робили певну позначку про те, що обстріли проводилися за межами дільниці розведення. Так би мовити, якщо кулі долітали кілометром ліворуч або праворуч, це не рахується.
Але в одному зі зведень, за 27 жовтня, все-таки є інформація про обстріли Золотого вже в межах ділянки розведення, які відбулися 26 жовтня. Це сталося всього за три дні до заяви про дзеркальне відведення військ у районі цього населеного пункту.
Підготовка і сам процес розведення не пройшли без скандалів. Так, дата розведення була узгоджена 1 жовтня на зустрічі учасників Тристоронньої контактної групи в Мінську. У той же день сторони узгодили і підписали так звану формулу Штайнмаєра. План виконання Мінських угод передбачає надання тимчасово окупованих територій "Л/ДНР" особливого статусу і проведення там місцевих виборів.
Читайте: Нове розведення та обмін: Пристайко розкрив зміст договору "нормандської зустрічі"
Пропозиція тодішнього міністра закордонних справ Франк-Вальтера Штайнмаєра полягала в тому, що:
спочатку Україна ухвалює закон про особливий порядок проведення місцевих виборів на непідконтрольних територіях;
далі місцеві вибори;
якщо ОБСЄ підтверджує демократичність виборів, особливий статус в ОРДЛО тимчасово набуває чинності;
потім він закріплюється в Конституції, і тільки після цього Україні передається контроль за кордоном.
У той же день, увечері, активісти влаштували мітинги під Офісом президента і на Майдані Незалежності в Києві проти підписання "формули Штайнмаєра". До столиці приєдналися й інші міста.
Читайте: У планах – 400 км: у "Слузі народу" розповіли, що буде з розведенням на Донбасі
Незважаючи на обіцянку Зеленського не здавати країну, активісти визнали такий крок початком капітуляції. Під ОП, із банерами з написом "Ні капітуляції!", прийшли представники "Нацкорпусу", "Нацдружин" і Всеукраїнського об'єднання "Свобода".
6 жовтня, за день до запланованого відведення українських військ, у Золоте-4 прибули лідер "Нацкорпусу" Андрій Білецький разом із ветеранами АТО й активістами, де заявили про готовність захищати селище замість службовців ЗСУ, які відійшли.
Як відомо, розведення військ 7 жовтня не відбулося, але з огляду на наміри влади почати процес, як тільки на ділянці протягом тижня буде дотриманий режим тиші, ветерани вирішили залишитися.
Читайте: У "ДНР" заявили про готовність до розведення сил на Донбасі за однієї умови
26 жовтня Золоте відвідав Зеленський. Зустріч глави держави з добровольцями не обійшлася без скандалу. В емоційній розмові з ветераном полку "Азов" і політиком від партії Національний корпус Денисом Янтарем Зеленський грубо відповів військовому і зажадав прибрати зброю з селища.
Все почалося з того, що ветеран запитав у Зеленського, чи планує він зустрітися з учасниками акції "Ні капітуляції", проте президент заявив: "Послухай, я президент цієї країни, мені 42-й рік. Я ж не лох якийсь, я до тебе прийшов і сказав: зброю прибери. Ти мені не переводь на акції. Я хотів побачити в очах розуміння, а побачив хлопця, який вирішив, що перед ним якийсь лопух стоїть і переводиш мене на іншу тему".
Подальшим підсумком цієї зустрічі стало роззброєння ветеранів та активістів "Нацкорпусу", які стояли безпосередньо в Золотому-4. 27 жовтня Нацполіція і ветерани-добровольці підтвердили, що зброю із селища вивезено, але останні ухвалили рішення не виходити з ділянки, а за можливості допомагати роботі поліції.
Читайте: Розведення скасовується? На Донбас прибули російські військові
Через день, коли почався перший етап розведення сил і засобів у Золотому, активісти заявили, що залишаються в селищі. А тим часом у Києві українці вийшли на черговий протест.
Обурені такими новинами українці, ввечері, 29 жовтня, зібралися під Офісом президента Володимира Зеленського і влаштували акцію протесту.
Активісти назвали свій мітинг "Ні Кроку назад". Під ОП зібралися близько 400 осіб, вони прийшли з прапорами і національною символікою. Під будівлею встановили три намети і палили фаєри.
Зеленському висунули вимогу зупинити виведення військ. На думку протестувальників, це більше схоже на відступ української армії і може привести до повної капітуляції України.
Читайте: Розведення скасовується? Терористи влаштували "мінну війну" на Донбасі
Петрівське
Розведення сил і засобів у районі Богданівки і Петровського Донецької області почалося 9 листопада. О 12:00 обидві сторони запустили сигнальні ракети і процес стартував. У випадку з третьою ділянкою жодних акцій протесту і наявності ветеранів АТО на місці не було.
Станом на кінець грудня, розведення військ відбулося на всіх трьох запланованих ділянках на засіданні ТКГ у Мінську.
Нормандський саміт. Майбутнє Донбасу
З огляду на те, що головні умови для проведення зустрічі "нормандської четвірки" були дотримані, 9 грудня лідери України, Франції, Німеччини та Росії зібралися на саміті в Парижі.
Головною темою, звичайно, була ситуація на сході України.
Після виснажливих переговорів, як у двосторонніх форматах, так і в "нормандському" Володимир Зеленський, Еммануель Макрон, Ангела Меркель і Володимир Путін вийшли на спільну пресконференцію, де озвучили головні рішення щодо Донбасу.
З короткострокового – повне припинення вогню на Донбасі й обмін полоненими за формулою "всіх на всіх". Ця умова має бути виконана вже до 31 грудня 2019 року.
Далі сторони зобов'язалися відновити план із розмінування територій, на основі рішення Тристоронньої контактної групи про протимінну діяльність від 3 березня 2016 року.
Читайте: Медведчук запропонував змінити "нормандський формат": Путін відповів
Також протягом 30 днів у рамках ТКГ будуть визначені нові пункти пропуску через лінію обмеження. До кінця березня 2020 року має відбутися розведення сил і засобів іще на трьох додаткових ділянках. На яких саме, поки невідомо.
Крім того, на рік буде продовжений закон про особливий статус. "Це тимчасовий закон. Нам легше зараз продовжити цей законопроєкт. А потім пізніше внести "формулу Штайнмаєра", побачивши кроки, ми наближаємося до деескалації", – заявив Зеленський.
Про те, що Україна зобов'язується до кінця 2019 року закріпити "формулу Штайнмаєра" в українському законодавстві, зокрема, і говорили за підсумками зустрічі. Всі зміни будуть внесені з урахуванням напрацювань Тристоронньої контактної групи й узгоджені "нормандською четвіркою".
Читайте: "Обдурили по всіх фронтах!" Ветеран АТО змалював ситуацію після "нормандської зустрічі"
Обмін полоненими
У неділю, 29 грудня, почався великий обмін полоненими між Україною та самопроголошеними "Л/ДНР", в результаті якого з полону окупованих територій вдалося повернути 77 осіб. На ту ж сторону передали 123, в тому числі і фігурантів гучних розслідувань.
Процес передачі утримуваних осіб стартував о 11:00 на КПВВ "Майорське" під Горлівкою. В результаті першого етапу обміну між Києвом і "ЛНР" з окупованої території вдалося повернути 25 полонених. На ту сторону повернули 63 людини.
Наступним етапом відбувся обмін з так званою "ДНР". Україні вдалося повернути ще 52 полонених. На ту сторону повернулося 60 особи.
Як відомо, серед інших імен в списках на обмін полоненими також виявилися підозрювані в розстрілах на Майдані екс"беркутівці". Незважаючи на протести під Лук'янівським СІЗО, Олег Янішевський, Сергій Зінченко, Павло Аброськін, Олександр Маринченко та Сергій Тамтура були доставлені до місця обміну.
Варто зазначити, що в червні Україні вже вдалося повернути з окупованих територій чотирьох полонених в односторонньому порядку.
27 червня додому повернулися:
Дмитро Великий – військовий, родом із Дніпропетровської області, який потрапив у полон 11 вересня 2016 року. За "здійснення терористичної діяльності" в 2017 році суд "ЛНР" виніс військовому вирок у вигляді 15 років позбавлення волі.
Яків Веремейчик – у полон було взято 25 травня 2018 року, командир відділення. В "ЛНР" він проходив як обвинувачений за статтями "Геноцид" і "Застосування заборонених засобів і методів ведення війни".
Максим Горяїнов – старшина 53-й ОМБр, у полон потрапив 25 травня 2019 року. Над ним уже встигли провести "суд", який призначив Горяїнову 15 років за "Сприяння терористичній діяльності".
Едуард Міхєєв, який потрапив у полон 16 жовтня 2017 року. Суд "ЛНР" засудив Міхєєва до 12 років позбавлення волі за "Державну зраду".