Павло Барбул: Ми поставляємо американську оборонну техніку вже три роки

Директор "Спецтехноекспорту" Павло Барбул розповів у інтерв'ю виданню Дело про індійські контракти, співробітництво з Польщею, що розвивається, українські безпілотники та протистояння з Генпрокуратурою.

"Обозреватель" пропонує увазі читачів передрук цього інтерв'ю.

На фото: Павло Барбул і його кабінет.

- У "Спецтехноекспорті" окрему увагу приділяли безпілотникам. Яка ситуація зараз із виробництвом БПЛА?

- Як то кажуть, якщо хочеш зробити щось добре - зроби це сам. Ми планували відкривати власне виробництво на базі держкомпанії, але потім прийшли до висновку, що це складно та дорого. Тому я обрав наступну стратегію для СТЕ: ми стали підтримувати всіх виробників БПЛА, дивитися, хто до якого рівня дійшов. Спочатку ми юридично й адміністративно підтримали "Фурію", виробники поставили через нас партію безпілотників, далі вони вже стали працювати самостійно.

Великою мірою ми підтримуємо всіх виробників безпілотників, які до нас звертаються. Ми профінансували виробництво безпілотників на держпідприємстві "Меридіан" (тендер Держприкордонслужби). Продовжуємо допомагати приватній компанії Spaitech, яка зробила хороший продукт і зараз ми беремо участь у великому тендері на $100 млн на поставку безпілотних систем цієї компанії для індійських прикордонників. Це перший тендер по БПЛА такого обсягу, у якому бере участь українська компанія. Якщо все вдасться, ми отримаємо свою комісію, а український виробник отримає хороше замовлення.

- А в чому наша перевага в цьому тендері? Ціна-якість?

- Ми очікуємо, що завдяки співвідношенню ціна-якість вдасться виграти в цьому тендері. Виробник інвестував гроші та створив спеціально під цей конкурс безпілотник потрібної модифікації Sparrow LE.

І вони його ж пропонують зараз для Міністерства оборони України.

- А безпілотник Anser?

- Ні, індійський замовник хоче отримати апарат з електричним двигуном, а Anser із двигуном внутрішнього згоряння. Проблема розвитку цього проекту в тому, що на БПЛА такого класу повинна бути інша оптика - щоб проводити зйомку з висоти 3-4 км. Такі системи коштують сотні тисяч доларів. А нашому Міноборони потрібно спочатку надати ці БПЛА для підтвердження характеристик, тільки потім вони будуть приймати рішення про прийняття в експлуатацію. Тобто все потрібно робити за свої гроші. Поки ж приватні виробники не готові так ризикувати.

ДП "Антонов" зараз за свої обігові гроші буде вирішувати питання закупівлі дорогої системи для "Горлиці" (на фото).

- У СТЕ є своє представництво в Індії. У вас там найбільші контракти?

- Так, у нас у Делі триповерхова будівля-представництво.

Індія - наш найбільший партнер з експорту. Справа в тому, що в цій країні у "Спецтехноекспорту" близько 400 контрактів у роботі - від $5 тис. до $500 млн. Це тендери, подача документів, зустрічі, організації заходів.

Але тут є одна проблема - "Спецтехноекспорт" не може створювати Спільні підприємства (СП). Ми дуже чекаємо, що держава дозволить нам створювати СП. Зараз ми не маємо такої юридичної можливості.

- А як тоді вам вдалося домовитися з поляками щодо виробництва ракет для літаків?

- Створили консорціум - договірне об'єднання без створення юридичної особи. А за законодавством деяких країн, у тому числі й Індії, потрібно спільне підприємство.

- У "Спецтехноекспорту" був великий контракт із Міноборони Індії з модернізації літаків Ан. Він уже реалізований повністю?

- Виконання контракту ще триває. Тобто 40 літаків, які повинні були відремонтувати в Україні, вже відремонтовані. А ще на 64 літаки ми повинні поставити комплекти для модернізації. На 10 одиниць ми вже поставили, всі інші ми повинні закінчити до 2020 року.

- Хотів би повернутися до Польщі...

- Тут у нас дуже цікавий розвиток співпраці. Ми очікуємо цього року продовження контракту та закупівлю нових ракет. У них є ще нестача боєкомплектів для МіГів, які стоять у них на озброєнні, і ми сподіваємося їх забезпечити.

- Крім ракет щось ще цікавить Польщу?

- У Польщі постійно є замовлення - комплектуючі до вертольотів, ремонт, сервіс... У них був завод, який виробляв шикарні вертольоти "Сокіл".

Потім цей завод придбав італійський холдинг Finmeccanica і почали там робити вертольоти Agusta. Польща, власне, і закуповує ці вертольоти, поступово вони переходять на західні платформи. Ми ж допомагаємо обслуговувати їх вертолітний парк.

- В останній місяць між Польщею та Україною виник скандал навколо історичної пам'яті. Це якось позначилося на вашій співпраці?

- Завжди політика дуже позначається на військово-технічному співробітництві. Приклад тому недавній скандал із Болгарією. У нас експорт до цієї країни становив понад $10 млн на рік. Зараз же через події все під питанням. Міноборони Болгарії звинуватило Україну в саботажі. Не знаю, яку позицію займе МЗС України, але це вже негативно вплинуло на роботу.

За Польщу також - наші опоненти дуже не раді співпраці України й Польщі у сфері ВТС.

- Але крім негативних новин, днями було повідомлення, що США видали комерційну ліцензію на поставки в Україну кількох видів летального озброєння виробництва американських компаній.

- Це чергова ліцензія, які видаються з 2015 року. Ми привозимо техніку вже три роки, тому нічого особливо нового немає.

- А чим викликана потреба в закупівлі американських гранатометів? Наших радянських хіба не вистачає?

- Дивіться, РПГ-7 ефективно стріляє на 300-400 метрів. Американські PSRL працюють на кілометр. Плюс до цього - 90% точність попадання в ціль із першого пострілу. Це змінює тактику дій та істотно підвищує можливості наших Збройних сил. Новий PSRL із пострілом від РПГ-7 70-х років дає кращі характеристики (довше та точніше летить) завдяки конструкції, матеріалам, іншому тиску при пострілі.

Я сам на випробуваннях гранатомета з першого разу потрапив у стендову мішень із 800 метрів.

- Чи є за кордоном зацікавленість нашим "Фантомом-2"? Чи перспективна ця модель безпілотного БТР?

- Є попередні замовлення, підписаний контракт. Важливо тільки не втрачати швидкість, а розробнику знаходити інвестиції для виробництва всієї лінійки як самих "фантомів", так і бойових модулів, і постійно модернізувати електроніку для нього. Тому що сама по собі самохідна металева машинка - це не продукт, вона не вирішує завдання. У нас було кілька делегацій із різних країн, які регулярно пропонують нові застосування для "фантомів", починаючи від безпечного пересування мішеней на артилерійських стрільбах, до радіоелектронної боротьби та протитанкової ракетної установки.

- Чи слід очікувати, що в наступному році почнуться поставки "Фантомів"? І куди?

- Усе залежить від самого виробника й нашої роботи також. Більше зацікавленості цією технікою в арабських країнах (ОАЕ, Саудівська Аравія, Єгипет, Кувейт).

- Ви вели переговори з турецьким виробником боєприпасів MKEK (Makina ve Kimya Endüstrisi Kurumu). Вдалося щось реалізувати?

- Є кілька перспективних проектів і вже укладених контрактів з експорту. Нас же у свою чергу в ОПК Туреччини цікавлять боєприпаси, засоби зв'язку, комплектуючі для бронетехніки й ін.

- А є якась ясність, як вирішуватимуть проблему дефіциту боєприпасів до стрілецької зброї?

- Дефіцит дійсно є. Особливо потрібні патрони до західних калібрів - 308, 338, 50.BMG. Крім стрілецьких калібрів, дефіцитні й деякі артилерійські калібри. Ми зараз це закриваємо імпортом. Але все ж очікуємо, що найближчим часом нарешті хтось почне виробляти боєприпаси в Україні.

У мене були розмови з 7-8 потенційними інвесторами патронного заводу. Але все закінчувалося на бізнес-плані - щоб держава надала гарантії закупівель фіксованого обсягу продукції за фіксованою ціною. Такої гарантії держава дати не може, відповідно неможливо прорахувати окупність інвестицій, відповідно, бізнесмени не хочуть у це вплутуватися.

- Чи почалася реалізація контракту з Туреччиною щодо рацій Aselsan?

- Зараз там проходить узгодження за умовами кредитування. Практичне виконання цього контракту почнеться після отримання державної гарантії Міністерства фінансів України. Сподіваємося, що за один-два місяці ми отримаємо всі необхідні документи.

У такому випадку, перші партії радіостанцій за цим контрактом можуть бути поставлені до військ уже до кінця 2018 року.

На фото: Павло Барбул поставив у своєму кабінеті кулемет

- Під кінець хочу запитати про обшуки Генпрокуратури. Чим вони закінчилися?

- Зараз правоохоронні органи відкрили близько трьох кримінальних справ проти слідчого ДФС. Суди визнали незаконними всі обшуки, зобов'язали слідчого повернути все вилучене, але слідчий нічого не повертає, чим скоює черговий злочин. Ситуація досить напружена. Це робилося в інтересах не цієї країни, з конкретними завданнями від відомих нам груп людей.

Ще більше абсурдності в публічних заявах на цю тему - адже в угоді навіть не було бюджетних грошей. Слідчі навмисно використовували формулювання про крадіжку державних коштів із метою дискредитувати і створити проблеми компанії та мені особисто. "Спецтехноекспорт" отримав свою комісію від поставки продукції приватної компанії іноземній державі та в загальній сумі у 2017 році сплатив до держбюджету понад 100 млн грн податків і дивідендів. Генпрокурора просто ввели в оману, за що, власне, сподіваюся, і будуть відповідати.

- А НАБУ 2016 року вилучило документи і, судячи з усього, не повернуло.

- По НАБУ абсолютно робоче питання. Ми повністю сприяємо їх діяльності. Я допитувався, давав пояснення, у тому числі з приводу публікацій у жовтій пресі про мої неіснуючі автомобілі й відпочинок, якого не було. Усі питання, які їх цікавили, ми роз'яснили.