"Освітня реформа. Вчити чи вчитися? Знати чи розуміти?": телемарафон на OBOZ TV

На OBOZ TV в п`ятницю, 13 жовтня, відбувся телемарафон на тему "Освітня реформа. Вчити чи вчитися? Знати чи розуміти?".

У прямому ефірі протягом чотирьох годин ми говорили про найголовніші питання, які цікавлять громадськість – учителів, батьків, а також учнів і студентів, які отримують освіту в нашій країні.

Читайте: В Україні дуже не вистачає кваліфікованих робітників - Гриневич

Про нестандартний підхід до навчання нашим глядачам розповіла директор "Асоціації вальдорфських ініціатив в Україні" Ірина Шастал.

"В основі вальдорфського навчання все-таки процес виховання. Виховання особистості. Ми не навчаємо предмету, але завдяки предмету виховуємо індивідуальність", - сказала вона.

"Це величезний крок вперед, те, що цінністю навчального процесу стає індивідуальність. З іншого боку, ми маємо створити таке освітнє середовище. Зараз на перший погляд здається, що знання є, але ми говоримо про те, як із ним можна обійтися. Важливо навчити отримувати знання. По-друге, знання - це те, що ми змогли пригадати. Тому ми використовуємо феноменологічний підхід", - пояснила Шастал.

"Ми відчуваємо, що те, з чим ми у свій час працювали, зараз в авангарді освіти. Людина, яка віддає себе роботі до кінця, не має думати про те, як забезпечувати свою родину", - вважає експерт.

Також Шастал додала, що людину, яка мотивована навчатись, нічого не спинить.

"Освіту потрібно оцінювати відповідно до тих навичок, які отримала дитина. Ми маємо вимагати певних змін від школи і вищої освіти. Але одразу хотілося б сказати, високопосадовці плутають речі. Інформація і знання – це різні речі. Знання – це система інформації. От на цю систему і спрямовує зусилля школа. Школа має підготувати дитину сприймати і відділяти, що є актуальним для неї сьогодні", - додала старший науковий співробітник центру дослідження соціальних комунікацій Світлана Закірова.

Вона підкреслила, що сьогоднішня реформа налаштована на те, щоб надавати знання і формувати компетентності – систему знань, умінь, навичок, які людина буде використовувати.

Також Закірова нагадала, що на підготовку вчителів, які будуть викладати інтегровані предмети, піде 10 років.

Також вона порівняла зарплату вчителів у різних країнах.

Про те, що реформа освіти приготувала для дітей с особливими потребами розповіла директор Асоціації батьків дітей з аутизмом Євгенія Панічевська.

"Завдання батьків – пояснити дитині мотивацію. Якщо мотивація соціальна, то таку ж роботу собі обирає дитина в майбутньому. Іноді буває така зріла мотивація, як розвиватися. Якщо дитина не бачить прикладу в батьках, то немає сенсу цього вимагати й від дитини", - підкреслила психолог Оксана Сашенко.

Також вона покроково розповіла, як адаптувати дитину до школи.

Читайте: Скандал з Угорщиною через закон про освіту: Гриневич анонсувала важливу зустріч

Засновник громадського проекту масових відкритих онлайн курсів Іван Примаченко розповів про дистанційну освіту. "Нинішня освіта - це освіта – фабрика, де "всех под одну гребенку". Батьки хочуть чогось нового, якіснішого. Другий драйвер – атмосфера. Школа не підсилює креативність, а заганяє в рамки. Це те, чого багато батьків хоче уникнути", - сказав він.

"У нас був випадок, коли 15-річний хлопець вчив програмування, а в 16 влаштувався на роботу в стартап. Потрібно розуміти, що ці курси все більше цікавлять роботодавців, але ніхто не візьме медика, який вчився онлайн. Головне це отримати навички", - додав Примаченко.

Також своїм враженням від концепції нової школи поділилася громадська активістка Ольга Сілаєва.

"Немає нічого неможливого. Мене радує, що таких батьків, які шукають можливість дати дитині можливість розвиватися багато", - сказала вона.

Активістка зазначила, що в Україні є офіційні ліцензовані приватні школи: "Вони мають право видавати в кінці навчання документ, що дитина закінчила таку школу. Це якісно інший рівень".

Сілаєва зазначила, що великим позитивом стала можливість урізноманітнювати навчальну програму.

"Об’єднуються предмети, щоб це не були відривочні уявлення, а цілісна картина. Діти які закінчують такі школи почуваються більш вільними і впевненими в собі. В таких школах є право на помилку", - пояснила вона.

Також активістка зазначила, що крім офіційних є таке явище, сімейні чи альтернативні школи.

"У Києві за два роки відкрито більше 50 таких шкіл. У них немає ліцензії. Це такі об’єднання батьків, яких часто штовхає відсутність підходящої школи. Закон поки їм не заважає. Зате у таких шкіл більш розв’язані руки і вони можуть експериментувати з програмою", - додала Сілаєва.

"Конкуренція - це завжди двигун прогресу. Часткове самоврядування школи в плані вибору програми, платних уроків - це класно. Тепер школи будуть конкурувати між собою", - зазначила активістка.

Крім того, вона висловила свою думку з приводу стипендії для студентів.

"Я бачу реальних студентів, і бачу, що стипендія їх мотивує вчитися. Для студентів з незаможних сімей це взагалі питання виживання. Тому в цій ситуації стипендія має існувати", - підкреслила вона.

Під час телемарафону було піднято і питання позашкільної освіти. Експерт у сфері дитячого відпочинку Валентина Горбенко пояснила, що у дитсадках збирають гроші з батьків під виглядом благодійних внесків, бо на сьогоднішній день держава фінансує тільки оплату зарплат учителям, комунальні послуги та дитяче харчування.

Також вона додала, що реформа освіти, яка тільки почала впроваджуватись, вже потроху застаріває.

Читайте: Коли бажання вчити українську відпадає: Попович висловився про реформу освіти

Фінансист Олександр Савченко підрахував, скільки Україна втратила від того, що багато українців навчаються за кордоном.

"Мовна стаття освітнього закону не спрямована про когось. Це відновлення історичної справедливості. Ми знаємо, що на 27 році незалежності люди закінчують університет і не можуть надати державні послуги державною мовою", - підкреслив журналіст Тарас Шамайда.

"Мені до вподоби фінська система, коли всім дається максимально високий рівень освіти. Дуже добре, що їхнє міністерство освіти допомагає нам впроваджувати ці реформи", - додав він.

Як повідомляв "Обозреватель", 22 вересня на OBOZ TV відбувся телемарафон на тему "Пенсійна реформа. Чи буде старість в радість?".