Відео дня
Які права Зеленський дасть Донбасу: "Слуга народу" готує новий закон про "особливий статус"
Верховна Рада України проголосувала за продовження дії закону про особливий статус Донбасу терміном на один рік. Таким чином народні депутати дали собі відтермінування для напрацювання нового законопроєкту в рамках реалізації "формули Штайнмаєра".
Яким буде новий закон і коли його побачить суспільство – дізнавався OBOZREVATEL.
Головне:
Народні депутати продовжили чинний закон про особливий статус Донбасу, який передбачає амністію бойовикам, створення "народної міліції" та самовизначення щодо мови.
Наступного року нардепи повинні розробити новий закон про особливий статус Донбасу, в який буде закладено "формулу Штайнмаєра".
Ймовірно, новий проєкт закону не зазнає істотних змін.
Читайте: "ЄС" вказала Зеленському на небезпеку "формули Штайнамаєра" для України
Особливий статус Донбасу
12 грудня народні депутати проголосували за законопроєкт №2569, який продовжує дію закону про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей ще на рік.
За законопроект проголосувало 320 нардепів:
220 нардепів зі "Слуги народу",
фракція ОПЗЖ - 34,
"Європейська солідарність" - 23,
"За майбутнє" - 16,
"Довіра" - 14,
позафракційні - 13.
Проти виступили дві фракції – "Голос" і "Батьківщина".
Закон України № 1680-VII, більш відомий як закон про особливий статус Донбасу, був ухвалений 16 вересня 2014 року. Його суть полягає у введенні особливого порядку місцевого самоврядування терміном на 3 роки для територій Донецької та Луганської областей, які не контролюються Україною. Його ухвалення було необхідним у зв'язку з підписанням перших Мінських угод.
Дію законопроєкту вже продовжували у 2017 році, а потім і у 2018 році.
Законом передбачені:
амністія для "осіб-учасників подій на території Донецької та Луганської областей";
гарантії вільного використання російської та інших мов;
особливий порядок призначення суддів і прокуратури;
економічна підтримка регіону, через введення "відмінного від загального економічного режиму", який має на меті залучення інвестицій для оновлення інфраструктури;
можливість прикордонної співпраці з "територіальними одиницями Російської Федерації";
можливість створення загонів "народної міліції", яка охоронятиме громадський порядок.
Все це має запрацювати після початку роботи органів місцевої влади, обраних на виборах за українським законом і під наглядом ОБСЄ та Ради Європи. Крім того, ці вибори мають відбутися за умови "виведення всіх незаконних збройних формувань, їхньої військової техніки, а також бойовиків і найманців з території України".
Всі згадані повноваження – тимчасові (у нинішній редакції – до кінця 2020 року).
Закон мінятимуть
Розробити новий законопроєкт про особливий статус Донбасу у жовтні пообіцяв президент України Володимир Зеленський, після того, як усі учасники Тристоронньої контактної групи у Мінську погодили і підписали так звану "формулу Штайнмаєра", яка визначає порядок виконання Мінських домовленостей.
"Буде новий закон. Чи будемо ми його самі розробляти і швидко ухвалювати? Ні. Ми напишемо його разом спільними зусиллями і в публічному обговоренні з усім українським суспільством, не перетинаючи жодної "червоної лінії". Так що ніякої капітуляції. Ніякої здачі національних інтересів України. Ніяких договірних і глобальних кроків без згоди народу України", – заявив український глава 3 жовтня.
Що ж таке "формула Штайнмаєра"? За фактом, це план виконання Мінських угод, підписаних главами України, Росії, Франції та Німеччини у лютому 2015 року. Вперше "формулу" озвучили у 2016-му.
Пропозиція тодішнього міністра закордонних справ Франк-Вальтера Штайнмаєра полягала в таких пунктах:
спочатку Україна ухвалює закон про особливий порядок проведення місцевих виборів на непідконтрольних територіях;
далі місцеві вибори;
якщо ОБСЄ підтверджує демократичність виборів, особливий статус в ОРДЛО тимчасово набуває чинності;
потім він закріплюється у Конституції, і тільки після цього Україні передається контроль за кордоном.
А ось і сам текст, який був підписаний на засіданні ТКГ у Мінську 1 жовтня.
"Даний закон набуває чинності о 20:00 за місцевим часом у день голосування на дострокових місцевих виборах в окремих районах Донецької і Луганської областей, які призначені і проведені відповідно до Конституції України і спеціальним законом України, що регулює проведення місцевих виборів у згаданих районах", – сказано у тексті.
Він діятиме на тимчасовій основі до дня публікації підсумкової доповіді місії Бюро з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ) ОБСЄ, яка буде спостерігати за тим, щоб вибори проводилися у відповідності до міжнародних стандартів, та стандартів ОБСЄ.
Читайте: "Постійний особливий статус Донбасу": Путін закликав змінити Конституцію України
Даний закон продовжує діяти на постійній основі у разі, якщо в підсумковому звіті БДІПЛ ОБСЄ буде визнано, що позачергові місцеві вибори в окремих районах Донецької і Луганської областей були проведені в цілому відповідно до стандартів ОБСЄ, міжнародного та українського законодавства.
Проти підписання формули, а тим більше її імплементації в українське законодавство, виступили українці, організувавши акцію "Ні капітуляції". Головним каменем спотикання залишається якраз-таки сама послідовність: спочатку вибори – потім контроль над кордоном.
Але з того часу українська влада неодноразово наголошувала, що виборів на окупованій частині Донбасу не буде без виконання всіх заходів безпеки: "Жодних виборів під дулом кулеметів не буде!" – заявляв Зеленський.
Читайте: У Зеленського анонсували особливий статус Донбасу: розкрито деталі
На сьогодні жодних напрацювань щодо нового законопроєкту немає, про це каже глава фракції "Слуга народу" Давид Арахамія. Це пояснюється тим, що всі чекали на підсумки зустрічі лідерів країн "нормандського формату", і новий законопроєкт базуватиметься на напрацюваннях, які обговорювали під час саміту в Парижі 9 грудня.
За його словами, новий документ буде розроблений до наступної зустрічі "нормандської четвірки", яка запланована на початок квітня 2020 року.
Це також підтверджує і заступник голови фракції СН Олександр Корнієнко, він повідомив, що зараз вирішується, яка робота над документом буде виконана: "Ще вирішуємо, чи будемо писати закон із нуля,чи внесемо правки до наявного закону".
Читайте: "Є кілька варіантів": у Зеленського сказали, що буде з особливим статусом Донбасу
Втім, ймовірно, що це можуть бути тільки напрацювання нового проєкту закону, який потім буде узгоджуватися з усіма учасниками "нормандського формату", а також сторонами у форматі "мінських переговорів".
Які норми можуть змінити
У коментарі OBOZREVATEL заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко зазначає, що в чинному законі прописано майже все, що є в комплексі дій із виконання Мінських домовленостей.
"Єдина норма, яка заважає запуститися цьому закону, це те, що він набуває чинності тільки тоді, коли з окупованої території Донбасу виводяться іноземні війська та інші незаконні збройні формування. А більше там нема чого додавати, там усе прописано, як і в Мінських положеннях", – говорить він.
Читайте: "Хотілки Кремля": Тука назвав загрози змін до закону про особливий статус Донбасу
За його словами, у новому законі варто більш детально прописати вже наявні норми: які повноваження повинні мати місцеві органи влади, які центральні, і як вони мають взаємодіяти.
Народний депутат України від фракції "Слуга народу", голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою Віталій Безгін вважає, що одним із найгостріших питань врегулювання ситуації на Донбасі буде тема амністії.
Дивіться відео за темою:
"Тут треба чітко розмежовувати людей, які брали активну участь, сприяли окупантам, і тих людей, які діяли через певні наслідки. Це непростий процес, потрібна чітка процедура розмежування. Тому я думаю, в цьому аспекті зміни мають відбутися", – припустив Безгін у ефірі ObozTV.
При цьому Петренко застерігає народних депутатів від узгодження тотальної амністії для всіх, хто брав участь у бойових діях на Донбасі.
"Є різні форми амністій, які можуть бути застосовані, зокрема і амністія щодо тих, хто тримав зброю з того боку. Єдина форма амністії, яка не визнається в жодному разі, це її застосування до тих, хто здійснював військові злочини. Після всіх військових конфліктів розслідувалися військові злочини і винні притягувалися до відповідальності. Не можуть підлягати амністії люди, що стріляли по мирному населенню, що обстрілювали наших військових, яким давали зелений коридор у Дебальцевому, цього не можна допускати", – вважає він.
Дипломат, колишній міністр закордонних справ Володимир Огризко взагалі вважає, що ніякого закону про особливий статус взагалі не має бути. Для окупованих територій слід розробити свій, особливий закон.
"Як пам'ятаємо, після поразки Німеччини у Другій світовій там почався законодавчо врегульований етап денацифікації для того, щоб країна могла відновитися після жахливої хмари нацизму. Ось я думаю, що у нас має бути ухвалений закон про "депутінізацію" цих частини Донбасу", – пояснив дипломат у коментарі OBOZREVATEL.
Також Огризко взагалі не розуміє, про які ще додаткові повноваження може бути мова, коли у нас передбачені зміни до Конституції, в результаті яких в Україні відбудеться реальна децентралізація і передача повноважень на рівні громад.
"Зараз продовжили дію чинного закону, розуміючи, що його ніхто виконувати не буде. А коли Донбас буде звільнений, коли проведуть "депутінізацію", мине певний перехідний період і адаптація місцевих жителів до українських реалій, можна буде проводити вибори. Це відбудеться не за місяць-два, на це потрібно кілька років", - вважає Огризко.