НСЖУ вказала на недоліки законопроєкту "Про медіа": це найбільша загроза свободі слова
Національна спілка журналістів України надіслала Комітетові Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики свої пропозиції щодо законопроєкту "Про медіа", який у нинішній редакції вважає "найбільшою загрозою свободі слова за часів Незалежності".
У листі за підписом голови НСЖУ Сергія Томіленка наголошено, що більшість онлайн і друкованих ЗМІ, які намагаються вижити на поруйнованому війною медіаринку, цей законопроєкт не підтримують. Досі не враховано жодного пункту з численних критичних зауважень від українських журналістів, експертів та міжнародних фахівців.
НСЖУ вважає посилання авторів законопроєкту на європейську "Директиву про аудіовізуальні медіа послуги" недоречним, оскільки виконанню Директиви присвячено лише 10% тексту законопроєкту.
Законопроєкт "Про медіа" у чинній редакції, всупереч європейській практиці, наділяє дуже широкими повноваженнями державний орган – Національну раду з питань телебачення і радіомовлення. Зокрема, Нацрада регулюватиме діяльність не лише телебачення і радіо, а також друкованих і онлайн ЗМІ, зможе на власне бажання закрити будь-яке медіа, видавати приписи без проведення жодних перевірок, виставляти вимоги до глобальних пошукових систем (таких як Google) і соціальних мереж тощо.
При цьому Нацрада насправді не може виступати в ролі незалежного національного регулятора ЗМІ, оскільки всі її члени призначаються державою, й жодний – журналістськими організаціями.
НСЖУ просить депутатів "допомогти зупинити найбільшу загрозу свободі слова за часів Незалежності", врахувати пропозиції НСЖУ при другому читанні.
Пропозиції щодо внесення змін до законопроєкту викладено у таблицях на 12 сторінках. Загальні пропозиції до всього документа такі:
1. Вивести друковані ЗМІ зі сфери регулювання цим законом. Для цього з тексту проєкту до другого читання словосполучення "суб’єкти у сфері друкованих медіа" в усіх відмінках вилучити.
2. Усунути дискримінацію і передбачити рівність усіх видів ЗМІ в правовому полі, зокрема, місцевих мовників, які наразі є комунальними підприємствами.
3. Чітко деталізувати форми посилення фінансово-економічної, соціальної та іншої державної підтримки підприємств медіа. Активізувати протекціоністську політику держави щодо зниження споживчої вартості інформаційної продукції, включаючи податкове, тарифне, митне, валютне та господарське регулювання, відшкодування збитків, надання фінансової допомоги українським регіональним медіа.
4. Передбачити законодавчо надання державної адресної підтримки регіональним суб’єктам у сфері медіа, які поширюють новинну, громадсько-політичну інформацію про ситуацію в Україні.
5. Включити до закону тези про державну підтримку модернізації українських регіональних медіа, соціальний захист журналістів та членів їхніх сімей.
6. Законопроєкт рясніє невмотивованими порушеннями норм літературної мови.
7. Унормовуючи основні поняття зі сфери медіа, проєкт або не повністю розкриває сутність, або запроваджує новотвори, значення яких не розкривається.
Як повідомлялося, законопроєкт №2693-д "Про медіа" парламент прийняв за основу (в першому читанні) 30 серпня. Цей документ гостро критикували НСЖУ та інші журналістські організації, журналістська спільнота та редактори українських ЗМІ, а також Європейська федерація журналістів. "Інтернет Асоціація України" нещодавно назвала законопроєкт таким, що "загрожує тоталітаризмом у медійній сфері".