Не так, як усі звикли: як поставити наголос у слові "руно"
Наголос вказує на склад, який виділяється під час вимови слова. Наголос в українській мові, на відміну наприклад, від французької чи польської, не фіксований, тобто потрібно одразу запам’ятовувати слова за звучанням. Ця особливість служить в тому числі й для краси та милозвучності мови.
Однак є слова, з наголошенням яких виникають питання. Ольга Багній, авторка і ведуча програми "Правильно українською", пояснила, куди падає наголос у слові "руно".
Багато хто зі шкільних років знає грецький міф про Золоте руно – міфічне руно чудесного золотого барана, на якому Фрікс та Гелла тікали від мачухи Іно. Руно зберігалося в Колхіді, звідки його викрав герой Ясон.
Мовознавиця здивувала відкриттям. Виявляється, правильно говорити не рунО, а рУно.
До речі, слово руно має кілька значень:
- це довга вовна із овець;
- або овеча чи бараняча шкура з вовною.
Наприклад:
А хіба ж не радується душа, коли острижеш барана, а на ньому руно!.. Таке руно, що розкинеш і - на весь сарай! (Олесь Гончар).
Тільки він один щодня здіймав панові п'ятдесят-шістдесят тонких рун (Михайло Стельмах).
До речі, в українській мові слова, що тепер марковані як лексеми з одним наголосом, але історично їх було два. Або й навпаки. Для прикладу можна навести слова "простий", "також" і "завжди" – сучасні словники фіксують двоякий наголос. Але історики мови кажуть, що раніше наголос був один: прóстий, такóж, зáвжди. Детальніше про те, які українські слова мають два наголоси та чому так вийшло – читайте у матеріалі.
Також OBOZ.UA розповідав, як правильно ставити наголос у словах "святки" і "дідух".
А ще ми пояснювали різницю між словами "пірник" і "напірник".
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.