Блог | Не несіть ці грьобані квіти з цими скорботними рилами на річницю розстрілу Майдану

От і вималювався найбільший факап влади за рік.

Всепрощення і кривосуддя. Відсутність справедливості як такової.

Дивна річ. Але коли на чергову річницю Євромайдану Горбатюк і адвокати Євромайдану розказали невтішні новини, що справи Жізневского, Нігояна та Сеника більш за все будуть закриті, ніхто і не муркнув. По суті — за першу кров, яка окропила Грушевського і поклала початок неконтрольованому насиллю, ніхто не відповість.

Нема людини. Є людина. Яка нафіг різниця.

Дивна річ, але гнійник серйозно розворушив епізод із Крисіним і журналістом Вєстєй Веремієм. Тим самим Веремієм, який не стидався крапати статті про проституток із Окружної, які перебрались на Майдан в пошуках заробітків. Статті щедро ілюстрували фотками жіночок в платтях і шубах, хоча це були жінки мітингувальників. Фатально, але Веремій став жертвою тих, кого надійно захищав пером і відбілював чорні плями.

Тепер фотки матері Веремія — пані із печаткою смутку і справжнього горя постят усі прогресивні журналісти. Це боляче. Але і це наглядний приклад, як смерть і злочини ставлять всіх під один циркуль і під одну лінійку.

Читайте: Вот почему мы с вами топчемся на одном месте

Наші віпспікєри в ефірах люблять розказувати про оновлений Верховний суд і всяку модну поє*єнь. Але є звичайний суддя першого рівня із Шевченківського суду Лінник, який дає Крисіну за убивство умовне, а двох тітушок ще й відпускає під Новий рік.

Нема чого дивуватися, коли потім отих тітушок таємні патріоти віддубасять до черепно-мозкової травми та зламаних ребер, як у вересні отримав хєрой справи 2 травня Грищук.

Я не дивуюсь, як відвертий факап із надчутливими справами Євромайдану, навіть в епізоді з Крисіним, окремі блогери здатні подати як переможеньку над Багсі Сігелом і передумови для Лас-Вегасу в Голих Підгуляйцях.

Я не дивуюсь. Бо на День Конституції за заслуги нагородили Герегу і Атрошенка, які голосували за диктаторські закони. А блогери АП потім відмивали це ригалово, як "та вони своїми навичками господарника змили всі гріхи"....

Читайте: Суд над Саакашвіллі і Мельником: зрада чи перемога?

Я до чого. Варто визнати нарешті, що справи Євромайдану про*бали. Тупо і всуху. Це значить, що тітушки і сепари, любителі вати і фанати Путіна можуть спокійно пересидіти бурю і за сприятливих умов знову вистрелити гнойничками.

І да. Не несіть ці грьобані квіти з цими скорботними рилами на річницю 18—20 лютого. Людей, чиї обличчя висять на липах Інститутської — це не воскресить. Рейтингу вам не додасть. А читати "домайданились" в блогах Шарія і Монтян я не хочу.

Як і не хочу кожні десять років одягати парку і валянки, революціонувати, аби хтось успішно все злив в унітаз.