Не Ейнштейн. Вчені назвали найрозумнішу людину в історії: хто отримав звання

Зазвичай, коли ми хочемо вказати на видатний розум якоїсь людини, ми порівнюємо її з Альбертом Ейнштейном. Він справді був видатним мислителем і міг би увійти до кола претендентів на звання найрозумнішої людини в історії. Але деякі дослідники історії науки та наукові журналісти називають й інші імена.

Так у статті видання Real Clear Sciences пальму першості отримує інший вчений, який зробив величезний внесок у фізику. А також у математику, астрономію, філософію і так далі. Це англійський науковець 17-18 століть, сер Ісаак Ньютон.

Що ми маємо на увазі під словом "розумний"?

Зазвичай, говорячи про обсяг знань людини ми вживаємо слова "розумний" та "інтелектуал" практично як синоніми. Але у середовищі психологів, нейробіологів та експертів зі штучного інтелекту точаться суперечки про те, що таке інтелект насправді. Зазвичай його розуміють, як здатність до навчання, міркування, розуміння та подібних форм розумової діяльності; здатність схоплювати істини, відношення, факти, значення тощо.

А це визначення не охоплює знання, як такі. Тобто, технічно, людина може самостійно осягнути тонкощі квантової механіки, але не принести суспільству жодної користі через свою неосвіченість. А може бути так, що людина знатиме багато фактів та теорій з різних галузей знання, але жодну з них не опанує глибоко. Таких людей ми звем ерудитами. Існує також творча геніальність. Мислення творчих людей сильно відрізняється від типового. І саме сер Ньютон був одночасно інтелектуалом, ерудитом та творчим генієм.

Що ми знаємо про Ньютона?

За свого життя дослідник, який прожив 84 роки (1643-1727), встиг побути членом парламенту, президентом Королівського наукового товариства, директором Королівського монетного двору та займався купою різних справ. Про його біографію відомо досить багато. Наприклад, що у своїй роботі він використовував енциклопедичні знання та творчий підхід.

Ньютон був справжнім ерудитом. Він володів не тільки фізикою та математикою, а й був поважним богословом і залишив відчутний вплив на філософію. Він мав власну інтерпретацію Біблії і математично розрахував, що друге пришестя Ісуса Христа відбудеться у 2060 році. Згодом дослідники біографії Ньютона підрахували, що понад половина його опублікованих праць були присвячені саме богослов'ю.

Практикував вчений і алхімію. Ідея перетворення різних речовин, насамперед металів, на золото була на той час цілком науковою задачею. Попри те, що це абсолютно неможливо з точки зору законів природи, люди, які намагались досягти у цьому успіху, робили попутно справжні відкриття. Наприклад, відкрили фосфор.

Ще одна галузь, де Ньютон досяг неабияких успіхів – це економіка. У пізніші роки свого життя він почав займатись розв’язанням проблем несформованої грошової теорії та цікавився взаємодією різних валют. До того ж, отримавши посаду голови монетного двору він з величезним завзяттям взявся за боротьбу з фальшивомонетниками. За це Ньютона незлюбив Вільям Чалонер – відомий шахрай, який заробляв саме на підробці грошей, і у відповідь почав загрожувати його особистій безпеці. Вчений не залишився у боргу та почав переслідувати свого кривдника, підкуповував шахраїв Чалонера навіть з числа його коханок та соратників, щоби отримати більше інформації про нього, і зрештою домігся його арешту та страти.

А як людина глибоко творча, він створював небачені наукові інструменти. Наприклад, для вивчення прискорення, зміни швидкості, був потрібний інструмент, що виходить за рамки базової алгебри. І він створив нотацію Ісаака Ньютона для диференціювання (яку ще також називають крапковою нотацією). У 17 столітті не існувало нічого подібного, вчений винайшов цей інструмент з нуля.

Він також розробив алгебраїчну функцію для обчислення кривих і створив знаменитий біном Ньютона. Дослідник розробив телескоп-рефлектор і придумав робити на ребрах монет зазубрини, щоби уберегти їх від обрізки та захистити від крадіжки.

Ціна геніальності

Разом із умінням нестандартно та ефективно мислити Ньютон отримав затворницький і антисоціальний характер, він прожив дуже самотнє життя. Деякі дослідники його життя припускають, що він міг мати розлад аутичного спектру і страждати певними психічними захворюваннями. Серед ймовірних діагнозів називають обсессивно-компульсивний та біполярний розлад. Він був нездатний спілкуватись з людьми. А величезна кількість помилок у його листах можуть бути ознакою шизофренії.

Встановити, чи це справді так, неможливо, адже такі діагнози ставлять тільки живій людині. Тому психіатри можуть лише припускати, що робилось в голові Ньютона. В будь-якому разі, дослідники історії науки сходяться на тому, що він точно був найрозумнішою людиною свого часу і, цілком можливо, що й всіх часів.

Раніше OBOZREVATEL розповідав про геніального українця, без блискучого винаходу якого Роберт Оппенгеймер міг так і не закінчити свою атомну бомбу.

Підписуйтесь на канали OBOZREVATEL в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.